Вертеп (сценарій)

Дійові особи:

Пастушок 1: козак

Пастушок 2:волиняк

Пастушок 3: буковинець

Пастушок 4: закарпатець

Пастушок 5: українець з Канади

Пастушок 6: українець з Америки

Пастушок 7: українець з Австралії

Киянка 1

Киянка 2

Ангел

Ірод

Воїн 1

Воїн 2

Біда

Смерть

Чорт

Всі пастушки, дві киянки зі снопом пшениці в руках (з колосками) заходять до хати, співаючи колядку.

Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті,

Перестаньте сумувати,

Ми новину вам принесли,

Що всі темні сили щезли.

Пастушок 2: Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий народився,

І ви, браття, звеселіться,

Рожденному поклоніться.

Пастушок 3: Ясна зірка засвітила,

Нам дорогу возвістила

Аж до того Вифлеєму,

В ту країну незнайому,

Де Пречиста Сина мала,

Світ добром обдарувала.

Пастушок 4: Ми дорогами-стежками

Поспішали із дарами,

Там нам ангели стрічались

Й радо Бога прославляли.

Пастирі там поклонились,

Богу щиро помолились,

І славили Бога-Сина,

Що прийшла святая днина.

Колядка.

Пастушок 3 (звертаючись до всіх):

А скажіть, що ви за люди?

Хай нам всім відомо буде.

Пастушок 1: Я – із над дніпрових вод,

З козацького роду,

Довго плакав наш народ

У страшну незгоду.

Довгі ночі, довгі дні

Січ-могила спала,

Аж учора угорі

Зірка засіяла!

Та лиш блиск на землю впав,

Стали ми зриватись…

Отаман мене послав

Про усе дізнатись.

Пастушок 2: Я українець, як і ви,

З тихої Волині,

І нам зірка дала знати

У смутній годині.

Я зібрався і побіг

Аж до Вифлеєму,

Долю свою розповів

Богові своєму.

Пастушок 3: І я ваш брат – з Буковини,

Звеселився тої днини

І прийшов до Бога-Сина,

Бо свята настала днина.

Пастушок 4: Так і я ваш рідний брат –

Українець з-за Карпат.

Через гори, через ріки

Йшов до Того, що навіки

Буде мати честь і славу.

З вами разом став я в лаву.

Українець з Канади:

Українець я з Канади.

Ми Різдву святому раді.

У Канаді ми сто літ,

Та один в нас заповіт:

Через терни перейти

Й нашу рідну Україну

Із-за моря берегти.

Українець з Америки:

Я з Америки хлопчина,

В мене мрія теж єдина:

Разом з вами, мої браття,

Україну будувати!

Українець із Австралії:

Як і ви, я українець,

Хоч з далекого Сіднею,

В Україну мрія лине –

Я думками завжди з нею.

Киянка 1: Ми несем сніпок пшениці

З міста Києва – столиці.

Киянка 2: Покладем до ніг Дитини,

Рожденного Бога-Сина,

І попросим в Нього щиро

Для Вкраїни щастя й миру.

Киянка 1: Вся Вкраїна заспівала –

Нова радість нині стала!

Колядка «Нова радість стала».

Входить Ірод, за ним два воїни.

Ірод (сердито, з криком):

Вже запізно!..

Вже запізно, кляте плем’я!

Ви! Шалені!

Другий день вас здоганяю,

Але вас в руках вже маю.

Тут і Він є, певно, з вами?

Ну! Признайтесь перед нами!

Ви ходили в Вифлеєм?

Чи я вам не є царем?

Пастушок 1 (з острахом):

Ти є цар, та тільки земний,

А вродився цар таємний,

Що буде понад царями,

Над землею, небесами.

Пастушок 2 (додає більш сміливо):

То не цар, то вічний Бог,

Що панує без тривог!

Ти боїшся того Бога,

Бо лиха твоя дорога!

Пастушок 3 (підходить до Ірода й більш вимогливо, сердито):

А тому невинну й гожу

Чисту Діву – Матір Божу

Хочеш нині ти зловити!:

Пастушок 4 (гнівно):

Хочеш вбити? Хочеш вбити?!

Ірод (перебиваючи, спересердя):

Замовчіть мені, прокляті!!!

Бо скараю вас в тій хаті!

(до воїнів) Гей, шукайте, мої вої!

Воїни (шукають): Тут нема Дитини тої!

Ірод (до воїнів): Тож по всім краю ідіть

І наказ мій рознесіть:

Всіх дітей в краю зібрати,

Всіх дволітніх постинати!

Кожний хлопець до двох літ

Хай загине! – Так скажіть!

А між ними, певно, й Він

Знайде свій смертельний скін.

(з насмішкою) А тоді і вам не жити.

Хто вас буде боронити?

Пастушок 2: Ой, новина та страшна…

Стук у двері

Киянка 1: Хто там?

Входить біда.

Біда: Я – ваша біда!

Я вас всіх віддавна знаю!

Я вас мучу, пригинаю,

Відбираю ваші статки,

Не лишаю на вас латки!

Сію вам у душі страх!

Сила в мене є в руках!

Пастушок 4: Та біда наша проклята!

Ти на злидні нам багата!

Ти нас мучиш від віків,

Губиш наших всіх братів!

Хата вся тобі не рада!

Киянка 2: А яка на тебе рада?

Біда: Лиш один м’я може стяти,

Не дасть в світі панувати -

Той, що вчора народився.

Але Ірод розізлився.

Він ще нині Його вб’є.

Ірод мій приятель є!

Пастушок 2: Боже наш, що тут робити?

Та біда не дасть нам жити!

Заходить смерть, підходить до Ірода. В Ірода зі страху підкошуються ноги.

Смерть: Що задумав ти, лукавий,

Вигубити люд весь правий?

Ні, не вдасться це, проклятий!

Ти не будеш панувати.

Бо Царем буде Дитятко,

Вифлеємське Отрочатко!

А вчинив ти лютий злочин:

Що вбивати дав ти почин,

Я тебе за це караю

І без серця тут стинаю!

Замахується на Ірода косою, той падає. З реготом вбігає чорт і підбігає до Ірода.

Чорт: Чигав я на твою душу,

Мати я її вже мушу!

І спіймав тебе на вудку!

Будеш нам смолу возити,

Вічно в пеклі будеш жити!

(обіймає Ірода) В пекло! В пекло!

Чорт, Ірод, смерть і воїни виходять.

Пастушок 3: Браття! Браття! Світло є!

Гляньте, як у вікна б’є!

Пастушок 4: Гей, до хати запросімо,

Хай освітить нам цей дім.

Пастушок 1: Хай освітить! Хай зігріє!

Хай біда в огні зотліє!

Біда прикриваючись руками виходить. На середину кімнати величаво-святково заходить Ангел.

Ангел: Мир і спокій цьому дому!

Тут немає місця злому!

Не незгода, а злагода,

Єдність і любов народу.

Не темнота, а просвіта,

Що, як сонце серед літа,

Освітляє трави і паші,

Так освітить душі ваші.

І біду всю поконає,

Світло пітьму залякає.

Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу!

Тож збираймося в дорогу!

Пастушок 2: Але заки вийдем з хати,

Треба щастя побажати.

Пастушок 3: Дім добром обдарувати.

Пастушок 4 (говорить урочисто і засіває):

Вішуємо вам нині, усі добрі люди,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години

Вас Бог благословить, а біда хай згине.

Бувайте здорові разом з діточками,

Нехай смутку й горя не буде між вами.

Худібка і бджілка нехай виростають,

А град, вогонь, туча нехай вас минають.

Нехай добре родить жито і пшениця,

Усякеє збіжжя, усяка пашниця.

Христос рождається!

Колядка «Небо і земля»