- •1.Історія розвитку макроекономічної науки
- •2.Предмет і методи макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень.
- •4.Макроекономіка та ек політитика.
- •5.Снр та методологічні принципи побудови.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •8.Номінальний та реальний ввп.Інфлювання та дефлювання ввп.
- •9.Циклічність як форма ек розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання в розвитку економіки.
- •11. Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки.
- •12. Антицклічні заходи держави
- •14 Види безробіття. Природний рівень безробіття…
- •15 Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •16. Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості.
- •17.Інфляція: типи та форми прояву. Індекси цін. Темпи інфляції в залежності від темпу зростання цін.
- •19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
- •21.Антиінфляційні заходи держави.
- •22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки.
- •24.Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •25.Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.
- •28.Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження.
- •29. Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій.
- •32.Визначення рівноважного ввп за методом «Вилучення-ін`єкції».
- •3 3. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •34. Інфляційний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація інфляційнго розриву.
- •35. Роль держави у змішаній економіці.
- •36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання в економіку.
- •38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіці.
- •39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції.
- •40. Дискреційна фіскальна політика.
- •4 1. Автоматична фіскальна політика.
- •42. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •43. Попит на грошовому ринку.
- •44. Пропозиція на грошовому ринку.
- •45.Механізм функціонування грошового ринку.
- •46 Грошово-кредитне регулювання економіки
- •48 Механізм зовнішньо-економічної політики
- •49 Платіжний баланс
- •50 Сутність та фактори економічного зростання
19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
У залежності від характеру кінцевих причин, які викликають інфляцію, слід розрізняти два її види: інфляцію попиту і інфляцію витрат.
Інфляція попиту виникає тоді, коли ціни зростають внаслідок випереджаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної пропозиції. Таке зростання сукупного попиту може бути викликане збільшенням пропозиції грошей, державних витрат, а також інвестиційних витрат та ін. Виробничий сектор не в змозі негайно відповісти на цей надлишковий попит зростанням реального обсягу виробництва, бо всі наявні ресурси вже повністю використані. Тому надлишковий попит призводить до підвищення цін на стабільний обсяг продукції.
Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли ціни зростають внаслідок збільшення витрат на виробництво одиниці продукції, тобто середніх витрат за даного обсягу виробництва. Це має місце тоді, коли зростають ціни на матеріальні ресурси — сировину, паливо, енергоносії, або зростає номінальна заробітна плата, випереджаючи при цьому підвищення продуктивності праці. Збільшення витрат на одиницю продукції скорочує прибутки підприємств та обсяги виробництва продукції, які можуть бути запропоновані за існуючого рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін, тобто спричинює інфляцію витрат.
Інфляція витрат, як правило, супроводжується падінням виробництва. Таке явище дістало назву стагфляція. Отже, стагфляція виникає тоді, коли одночасно зростають ціни і скорочується виробництво.
20.Соціально- економічні наслідки інфляції.
Інфляція–це процес підвищення загального рівня цін, який супроводжується знеціненням грошей.
Негативні наслідки інфляції:1.Інфляція призводить до знецінення грошових заощаджень населення. Внаслідок цього знижується життєвий рівень населення, зменшується споживання товарів та послуг, скорочується споживчий попит.2.Інфляція призводить до знецінення основних та оборотних засобів підприємств, що викликає падіння інвестицій і скорочення обсягів виробництва.3.Інфляція не однаково впливає на різні майнові групи населення. В більшій мірі страждають від неї люди з фіксованими доходами, які не можуть змінювати величину своїх номінальних доходів слідом за ростом цін. Як правило це люди з низькими доходами: студенти, пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Багатші люди в меншій мірі страждають від інфляції, оскільки вони можуть захистити себе, утворюючи товарні запаси, інвестуючи в різноманітні активи. Тому інфляція викликає перерозподіл майна і доходів громадян, соціальне розшарування суспільства.
4.Інфляція спотворює ціни, що робить неможливим прогнозування їх динаміки і збільшує інвестиційні ризики.
5.Інфляція викликає падіння обсягів виробництва та зростання безробіття.
6.В умовах інфляції відбувається перерозподіл доходів між дебіторами і кредиторами.
7.Невеликі темпи інфляції до 5% сприяють зростанню ВВП,внаслідок зростання платоспроможного попиту та величини очікуваного прибутку.
Високі темпи інфляції виявляють деструктивний вплив на економіку: скорочуються довгострокові інвестиції і нагромадження, здійснюється переміщення капіталу із сфери вир-ва у сфери обігу, порушуються зовнішньоекономічні пропорції тощо.
Головна небезпека інфляції полягає в тому, що вона може вийти з під контролю, оскільки в її механізмі закладено тенденцію до прискорення темпів інфляції. Тому держава повинна здійснювати антиінфляційне регулювання.
