4.Макроекономіка та ек політитика.

Макроекономічна політика — це економічна політика держави на макрорівні, об’єктом якої є економіка країни в цілому. Тому під макроекономічною політикою слід розуміти діяльність держави щодо визначення кінцевих цілей макроекономічного розвитку країни та засобів їх досягнення.Економічна політика –комплекс практичних заходів,спрямованих на досягнення певної мети, може здійснюватися державою, окремими ек. суб`єктами. До загальновизнаних цілей економічної політики можна віднести такі:

1. Економічне зростання

2. Економічна ефективність  3. Економічна свобода

4. Повна зайнятість 

5. Стабільність загального рівня цін

6. Справедливий розподіл доходів

7. Соціальний захист

8. Оптимальний платіжний і торговий баланс

9. Екологічна рівновага.

За інструментами здійснення буває: адміністративна та економічна. Ек. втручання :пряме, непряме. ПРЯМЕ-фіскальна або бюджетно-податкова політика. Основи описані Кейнсом. Полягає у вилученні за допомогою податків частини доходів окремих суб`єктів і направлення їх на фінансування інших суб`єктів. НЕПРЯМЕ-монетарна або грошово кредитна політика. Основи-Фрідмен. Втручання держави нівелює (зводить до 0)основні ф-ї ринку, тому його не слід допускати. Основна проблема–інфляція, з метою її подолання банківським механізмом здійснюється регулювання обсягу грошової маси.

5.Снр та методологічні принципи побудови.

Для оцінки ефективності функціонування суспільного вир-ва., тобто усіх його підприємств необхідна система надійних макроекономічних показників. Країни з ринковою економікою використовують СНР, Україна з 1992р також перейшла на СНР.

СНР-міжнародний стандарт оцінки результатів ек. діяльності країни.

СНР—це сукупність взаємозв’язаних показників, які відображають загальні аспекти ек. розвитку, пов’язані з виробництвом споживанням продуктів і послуг, розподілом та перерозподілом доходів, формуванням нац.багатства. Система національних рахунків обліковує як матеріальне, так і нематеріальне виробництво, а також державне управління, некомерційні підприємства обслуговування населення і домашні господарства.

Головні методологічні принципи побудови СНР:1Продуктивною є будь-яка ек діяльність. Тобто критерієм продуктивності праці є одержання доходу, це стосується ек. діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва.2В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу. Це означає, що вартість товару, з одного боку,-сума витрат факторів вир-ва ,а з іншого-сума доходів одержаних власником виробничих факторів.3СНР виходить з того що економіка знаходиться у постійному кругообороті, в безперервному потоці витрати- доходи. Це означає ,що витрати створюють доходи а доходи є джерелом нових втрат.4.Ключовим поняттям у структурі показників вир-ва є-додана вартість=повна вартість – проміжне споживання. Додана вартість характеризує внесок конкретної сукупності факторів вир-ва у створені вартості в масштабах економіки вцілому.5.Нац економіка визнач. як сукупність усіх інституціональних одиниць-резидентів,що функціонують на даній території протягом тривалого часу, понад рік. Сюди включають. Територіальні анклави(посольства, наукові організації),а також виключаються екстериторіальні анклави (посольства, нак бази ін.. країн)6.В СНР проводиться чітке розмежування категорій запасу і потоку. Запас-кількісне вимірювання показника в цей момент часу на певну дату(держ. борг, кількість робочих). Поток - кількісне вимірювання показника за одиницю часу.