- •1.Історія розвитку макроекономічної науки
- •2.Предмет і методи макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень.
- •4.Макроекономіка та ек політитика.
- •5.Снр та методологічні принципи побудови.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •8.Номінальний та реальний ввп.Інфлювання та дефлювання ввп.
- •9.Циклічність як форма ек розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання в розвитку економіки.
- •11. Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки.
- •12. Антицклічні заходи держави
- •14 Види безробіття. Природний рівень безробіття…
- •15 Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •16. Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості.
- •17.Інфляція: типи та форми прояву. Індекси цін. Темпи інфляції в залежності від темпу зростання цін.
- •19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
- •21.Антиінфляційні заходи держави.
- •22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки.
- •24.Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •25.Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.
- •28.Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження.
- •29. Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій.
- •32.Визначення рівноважного ввп за методом «Вилучення-ін`єкції».
- •3 3. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •34. Інфляційний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація інфляційнго розриву.
- •35. Роль держави у змішаній економіці.
- •36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання в економіку.
- •38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіці.
- •39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції.
- •40. Дискреційна фіскальна політика.
- •4 1. Автоматична фіскальна політика.
- •42. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •43. Попит на грошовому ринку.
- •44. Пропозиція на грошовому ринку.
- •45.Механізм функціонування грошового ринку.
- •46 Грошово-кредитне регулювання економіки
- •48 Механізм зовнішньо-економічної політики
- •49 Платіжний баланс
- •50 Сутність та фактори економічного зростання
39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції.
Т
еорія
економіки пропозиції 70-80 рр. 20 століття
включає ефективні заходи проти стагфляції,
які націлені на стимулювання сукупної
пропозиції, зростання виробництва і
зайнятості. Головний підхід – зниження
податкового тиску на економіку. Необхідно
відмовитися від системи прогресивного
оподаткування, знизити податкові ставки
на підприємництво, з/п,
дивіденди.
Крива Лаффера.
Оскільки зниження податків веде до зниження доходів бюджету, необхідно: 1.знизити соціальні програми; 2.скоротити апарат державного управління; 3.відмовитися від малоефективних державних витрат (від субсидій збитковим підприємствам)Теорія раціональних очікувань стала поширеною також в умовах стагфляції. Ця теорія спирається на логіки класиків: економічні суб'єкти настільки раціональні, що можуть у своїх прогнозах враховувати не лише минулий досвід, а й майбутні зміни в економіці, в тому числі в економічній політиці.
Саморегулююча роль економічних суб'єктів може бути реалізована через ринковий механізм, тобто без втручання держави.
40. Дискреційна фіскальна політика.
Дискреційна фіскальна політика – система заходів, що передбачає цілеспрямовані зміни в рівні державних видатків і податків. Дані заходи приймаються на підставі державних рішень.
Вплив держ. закупок на ВВП
∆ВВП=ВВП2-ВВП1;
∆ВВП=∆ДЗ.Мв;
Державні закупки є інструментом прямої дії. Другий інструмент – чисті податки. Вони змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів. Якщо держава змінює чисті податки, вона впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання. Збільшення споживчих витрат буде збільшувати ВВП і навпаки. Збільшення чистих податків буде зменшувати ВВП і навпаки.
;
П - податки, Мп
– мультиплікатор податків.
;
4 1. Автоматична фіскальна політика.
Практика свідчить, що чисті податки можуть змінюватись автоматично, без спеціальних державних рішень, оскільки більшість податків залежить від доходу. Чутливість податків до змін у ВВП залежить від системи оподаткування. При прогресивній системі податки збільшуються швидше, ніж дохід. За пропорційною системою податки змінюються прямо пропорційно.
Чисті податки, які автоматично (без державних рішень) змінюються в залежності від зміни ВВП називаються автоматичними чистими податками. Вони виконують в економіці стабілізаційну функцію, а тому їх називають вмонтованими стабілізаторами.
Автоматична фіскальна політика – така політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в економіці автоматично.
; t
– гранична
податкова ставка.
;
t
показує на скільки грошових одиниць
змінюється величина автоматичних
податкових вилучень зі зміною доходу
на 1 грошову одиницю.
42. Фіскальна політика і державний бюджет.
Вплив фіскальної політики на економіку здійснюється через державний бюджет. Між фіскальною політикою і держбюджетом існує пряма і зворотна залежність - з одного боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики, з іншого – фіскальна політика впливає на стан державного бюджету. Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки. Цій меті підпорядковується і державний бюджет. Регулюючи структуру і співвідношення між окремими частинами державного бюджету, фіскальна політика впливає одночасно на економічний розвиток і стан державного бюджету. Отже, фіскальна політика виконує дві взаємопов’язані функції: стабілізаційну і бюджетну. Стан державного бюджету залежить не тільки від дискреційних заходів фіскальної політики, але й від циклічних коливань. Так, під час спаду виробництва стан державного бюджету погіршується, тобто виникає або збільшується бюджетний дефіцит. Під час піднесення економіки виникають протилежні наслідки. Бюджетний дефіцит (DEF) – це перевищення видатків бюджету над його доходами. Види державного дефіциту:Циклічний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон’юнктурних коливань.Структурний дефіцит бюджету – це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків). Існує три джерела дефіцитного фінансування: 1. Внутрішні позички. Уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позички, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг. 2. Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми. 3. Грошово-кредитна емісія. Нацбанк випускає нові гроші, які не забезпечені зростанням товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд.
