- •1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
- •2. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.
- •3. Функції фінансів
- •4. Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій.
- •5. Державна політика в сфері фінансів.
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •7. Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики держави.
- •8. Сутність і структура фінансової системи України.
- •9. Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •10. Організаційна структура фінансової системи України.
- •11. Централізовані та децентралізовані фінанси в структурі фінансової системи.
- •12. Способи мобілізації державних доходів.
- •13. Державні витрати, їх розподіл за ланками фінансової системи.
- •14. Сутність і функції фінансового ринку.
- •15. Структура фінансового ринку.
- •16. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •17. Сутність та призначення бюджету держави.
- •18. Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •19. Сутність і види податків.
- •20. Функції податків.
- •21. Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •22. Державний кредит і державний борг.
- •23. Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •24. Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •25. Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •26. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •27. Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •32. Зміст і призначення страхування. Об’єкти страхових правовідносин.
- •33. Способи здійснення страхування.
- •34. Учасники (суб’єкти) страхових відносин.
- •35. Сутність і структура міжнародних фінансів.
- •36. Фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інститути.
- •Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
12. Способи мобілізації державних доходів.
Фінансові ресурси держави формуються з декількох джерел:
1) податки з юридичних і фізичних осіб;
2) неподаткові надходження (у тому числі прибуток державних підприємств, установ, орга-нізацій);
3) внутрішні державні позики, здійснювані у формі розміщення державних цінних паперів;
4) зовнішні державні позики (при цьому кредиторами, як правило, виступають міжнародні фінансові організації або іноземні держави).
Державні доходи – це грошові відносини, що виникають між державою і юридичними й фізичними особами в процесі вилучення частини вартості ВВП, формування на цій основі фондів фінансових ресурсів. Вартісним виміром цих відносин є кошти, якими розпоряджа-ється держава.
Державні доходи підрозділяються на приватноправові та суспільно-правові. Приват-ноправові доходи держава отримує на підставі приватного права на засоби виробництва, на-приклад, у вигляді орендної плати за використання державного майна і доходів від держав-них підприємств. Суспільно-правові доходи держава отримує на підставі державного права, у відповідності з яким в примусовому порядку вилучається частина доходів і капіталу. Сюди відносяться податки, державний кредит, емісійний дохід.
Податки – це економічні відносини, що виникають між державою і юридичними й фізичними особами з приводу перерозподілу їх доходів з метою формування централізовано-го фонду грошових коштів держави.
Державний кредит – сукупність економічних відносин, що виникають між державою як боржником і юридичними й фізичними особами як кредиторами в процесі формування загальнодержавного фонду грошових коштів. У ролі кредиторів, як правило, виступають ба-нки, страхові організації, акціонерні товариства, що надають кредит під державні зобов'язан-ня або облігації.
Емісійний дохід являє собою грошові відносини між державою і юридичними й фізи-чними особами, у процесі функціонування яких держава отримує дохід від випуску в обіг надлишків грошової маси, що призводить до знецінення грошей і скорочення реальних дохо-дів населення. Емісійний дохід є формою примусового боргу.
Джерела державних доходів можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. До внут-рішніх відносяться ВВП, НД і національне багатство своєї країни; до зовнішніх – відповідні ресурси інших країн. Зовнішні ресурси, як правило, залучаються у формі кредиту (у грошо-вому або натуральному вираженні).
Починаючи з 2000 року, Державний бюджет України являє собою сукупність двох складових - загального і спеціального фондів. Загальний фонд державного бюджету України включає:
- надходження до Державного бюджету, призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних виплат;
- виплати з Державного бюджету, здійснення яких передбачається за рахунок над-ходжень у загальний фонд Державного бюджету України.
Спеціальний фонд Державного бюджету України включає надходження до Державно-го бюджету на конкретні цілі і виплати з Державного бюджету, що здійснюються за рахунок цих надходжень.