7. Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики держави.

Фінансовий механізм – це сукупність конкретних форм і методів забезпечення роз-подільних і перерозподільних відносин, утворення доходів, фондів грошових коштів; це су-купність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою дія-льністю, які застосовуються суспільством з метою забезпечення сприятливих умов для еко-номічного та соціального розвитку. Склад фінансового механізму:

1) Фінансові методи: фінансове плануван-ня; оперативне управлін-ня фінансами; фінансовий контроль; фінансове забезпе-чення; фінансове регулюван-ня.

2) Фінансові важелі, стимули, санкції: податки; обов’язкові збори; норми амортизації;відсотки по кредитах; інші фінансові важелі; фінансові стимули; фінансові санкції.

3) Нормативно-правове забезпечення: Конституція України; Закони України; постанови ВРУ; декрети КМУ; укази Президента України; постанови і розпорядження КМУ; нормативні акти міністерств та відомств; нормативні акти місцевих рад.

Роль фінансового механізму у реалізації фінансової політики полягає в забезпеченні реалізації фінансової стратегії, фінансової тактики, у фінансуванні пріоритетних напрямків розвитку економіки, окремих галузей, підприємств, на підставі чого досягається конкретна мета.

Здійснення системи розподільних і перерозподільних відносин відбувається із вико-ристанням методів фінансового забезпечення суб'єктів господарської діяльності, основними з них є:

- бюджетне фінансування як надання коштів з бюджету на безпо¬воротних засадах;

- кредитування, тобто надання коштів на принципах поворотності, платності, строко-вості і забезпеченості;

- самофінансування як відшкодування видатків суб'єктів госпо¬дарювання по основній діяльності та її розвитку за рахунок власних джерел. Принцип самофінансування допускає залучення кредитних ресурсів;

- оренда (лізинг) передбачає передачу майна у користування за певну плату і на пев-ний строк;

- інвестування як процес вкладання грошей в ті чи інші об'єкти з розрахунком на збі-льшення їх вартості, а також отримання додатко¬вого доходу;

- фінансове регулювання діяльності відбувається, в першу чергу, через оподаткування як вилучення частини доходів підприємств і організацій, а також населення і спрямування цих кош¬тів до бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів для задоволення дер¬жавних потреб. Конкретними формами здійснення процесів розподілу і перероз¬поділу створеної вар-тості є фінансові важелі, до яких відносяться податки, обов'язкові збори, норми амортиза-ційних відрахувань, нор¬ми витрачання коштів бюджетних установ, орендна плата, відсоток за кредит, дотації, субсидії, субвенції, заохочувальні фонди, штрафи, пеня, премії та ін. Осо-бливістю фінансових важелів є те, що вони за¬сновуються на врахуванні економічних інтере-сів держави, підпри¬ємств, організацій, населення.

Звичайно, що серед всіх фінансових важелів особливе місце за¬ймають податки і збо-ри за допомогою яких держава мобілізує кошти для виконання покладених на неї функцій, Система оподаткування в Україні знаходиться в процесі реформування, за¬вданнями якого є: послаблення податкового тягаря на виробників, на¬дання пільг інвесторам і експортерам готової продукції, забезпечення стабільності і простоти у справлянні податків, уникнення подвійного оподаткування, посилення відповідальності за сплату податків.