16. Учасники фінансового ринку та їх функції.

Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та інвестиційні інститути.

Емітентами цінних паперів є юридичні особи та державні органи або органи місцево-го самоврядування. Емітенти несуть повну відповідальність за випущені ними цінні папери.

Інвестори — це фізичні та юридичні особи, що придбали цінні папери від свого імені та за власний рахунок.

Інвестиційний інститут — це юридична особа, створена у будь-якій організаційно-правовій формі, що допускається Законом Украї¬ни «Про підприємства в Україні». Заснов-никами інвестиційного інституту можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та фі-зичні особи. Існують такі види інвестиційних інститутів: фінансові брокери, інвестиційні консультанти, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди.

Фінансовий брокер — це юридична особа, що виконує посередницькі функції при ку-півлі-продажу цінних паперів за рахунок та за дорученням клієнта.

Інвестиційний консультант — це юридична чи фізична особа, що надає консультацій-ні послуги з питань випуску та обігу цінних паперів. Інвестиційний консультант може про-водити аналіз фондового ринку (експертизу угод, вивчення та прогнозування кон’юнктури тощо), підготовку та організаційно-методичне забезпечення емісії.

Інвестиційна компанія є дилером, тобто юридичною особою, що діє за власний раху-нок. Інвестиційна компанія може залучати грошові кошти через емісію власних цінних папе-рів або отримання грошових позик банків.

Інвестиційний фонд — це юридична особа, що здійснює діяльність, пов’язану із залу-ченням коштів за рахунок емісії власних цінних паперів. Між інвестиційним фондом та інвес-тиційною компанією є певні відмінності.

Інвестиційна компанія — це переважно фінансовий посередник у первинному розмі-щенні цінних паперів між емітентом і кінцевим інвестором, а інвестиційний фонд акумулює дрібні заощадження і є кінцевим інвестором. Компанії обслуговують лише юридичних осіб, тоді як фонди — ще й фізичних. Компанія має право працювати як інвестиційний консуль-тант і фінансовий брокер, для фонду ж інші види діяльності є забороненими.

Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхнього ринкового курсу. Фондова біржа — технологічне ядро фондового ринку. Тут визначається курс цінних паперів. Біржа виробляє загальні правила проведення торгів і розрахунків після укладення угод, розповсюджує відповідну інформацію та підтримує професіоналізм учасників ринку, а також проводить певний контроль.

Членами фондової біржі можуть стати лише інвестиційні інститути, сама ж біржа не є таким. Її діяльність фінансується за рахунок продажу власних акцій (часток статутного фон-ду біржі), регулярних членських внесків і біржового збору з кожної укладеної на біржі угоди. Прибутки біржі повністю спрямовуються на покриття видатків. У разі виникнення прибутку, що не використовується на власні потреби, він оподатковується відповідно до чинного законо-давства України.

На фондову біржу допускаються цінні папери не всіх компаній. На ній обертаються лише цінні папери, що пройшли реєстрацію і включені до лістингу. Вимоги для допуску цін-них паперів на біржу стосуються мінімального розміру, потенційних доходів і загального фі-нансового становища фірми.

Незареєстровані на біржі цінні папери продаються-купуються на позабіржовому рин-ку. Тут діють дилери або брокери, які проводять операції з цінними паперами.

Учасниками фондового ринку є також банки. Вони мають право випускати, купувати, зберігати цінні папери, проводити з ними інші операції, а також надавати брокерські, консуль-таційні та інші послуги.

Банки охоплюють увесь спектр можливих операцій з цінними паперами як за власний рахунок, так і за дорученням клієнтів.

Державними органами регулювання ринку цінних паперів є Міністерство фінансів, Наці-ональний банк, Фонд державного майна України, а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.