- •1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
- •2. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.
- •3. Функції фінансів
- •4. Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій.
- •5. Державна політика в сфері фінансів.
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •7. Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики держави.
- •8. Сутність і структура фінансової системи України.
- •9. Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •10. Організаційна структура фінансової системи України.
- •11. Централізовані та децентралізовані фінанси в структурі фінансової системи.
- •12. Способи мобілізації державних доходів.
- •13. Державні витрати, їх розподіл за ланками фінансової системи.
- •14. Сутність і функції фінансового ринку.
- •15. Структура фінансового ринку.
- •16. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •17. Сутність та призначення бюджету держави.
- •18. Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •19. Сутність і види податків.
- •20. Функції податків.
- •21. Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •22. Державний кредит і державний борг.
- •23. Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •24. Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •25. Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •26. Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •27. Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •32. Зміст і призначення страхування. Об’єкти страхових правовідносин.
- •33. Способи здійснення страхування.
- •34. Учасники (суб’єкти) страхових відносин.
- •35. Сутність і структура міжнародних фінансів.
- •36. Фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інститути.
- •Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки.
Фінанси – це сукупність економічних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів у процесі розподілу й перерозподілу ВВП і частини національного багатства (НБ).
Економічною основою функціонування фінансів є система виробничих відносин. Фі-нансові відносини за своєю природою є складовою частиною розподільчих відносин, які, у свою чергу, є специфічною формою виробничих економічних відносин, що складаються в процесі руху суспільного продукту.
Характеристика фінансових відносин пов'язана з виокремленням їх об'єктів і суб'єк-тів. Об'єктами даних відносин є вироблений ВВП і національне багатство.
Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємці (юридичні й фізичні особи), робітники та службовці, держава.
Права держави як управлінської структури суспільства визначаються об'єктивними потребами фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій. Необхідні державі кошти вона може акумулювати таким чином:
1) заробляти як власник засобів виробництва;
2) одержувати від реалізації природних ресурсів, що знаходяться в державній влас-ності;
3) мобілізувати шляхом перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб.
Обов'язковою умовою існування фінансів є гроші. Немає грошей – не може бути і фі-нансів, тому що останні (тобто фінанси) є суспільна форма, обумовлена існуванням перших (тобто грошей).
Основні ознаки фінансів як економічної категорії:
1. Грошовий характер фінансових відносин. Фінанси завжди мають грошову форму вира-ження.
2. Розподільний характер фінансових відносин. Сферою виникнення й функціонування фі-нансів є друга стадія відтворювального процесу, в межах якої відбувається розподіл вар-тості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктами господарювання, ко-жен з яких має отримати свою частку у виробленому продукті.
3. Ці відносини викликані фактом наявності держави як системи управління.
4. Фінансові відносини пов'язані з формуванням грошових доходів і накопичень.
У процесі функціонування фінансів створюються фінансові потоки. Фінансовий по-тік – це сукупність грошових коштів або вартостей, що характеризується одним напрямком руху. Фінансові потоки можуть бути як позитивними (що мають дохідний характер), так і негативними (що мають витратний характер).
Стосовно суб'єкта суспільного виробництва фінансові потоки можуть бути: зовнішні-ми (циркулюючими в зовнішньому економічному середовищі), внутрішніми (циркулюючи-ми всередині суб'єкта), зв’язувальними (циркулюючими між зовнішнім і внутрішнім еконо-мічним середовищем суб'єкта).
Фінансові потоки мають властивості наростати, розгалужуватися, взаємопогашатися.
2. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення.
Як відомо, на початку процесу товарообігу грошовий капітал визначає залучення ма-теріальних і трудових ресурсів. При цьому, з одного боку, фінанси забезпечують початок ви-робництва, а з іншого боку – через споживання – є базою подальшого розвитку інших видів виробництва.
У процесі виробництва створюється додана вартість, що через споживання перетво-рюється в грошовий потік. Частина знов створеної вартості у вигляді податків формує централізовані фонди і спрямовується на задоволення суспільних потреб. Ще одна частина знов створеної вартості йде на накопичення, тобто на залучення додаткових ресурсів і забез-печення процесу розширеного відтворення. Третя частина знов створеної вартості спрямову-ється на споживання.
Держава за допомогою фінансово-кредитної системи регулює величину кожної гілки фінансового потоку знов створеної вартості і тим самим регулює функціонування ринку, на-прямок його розвитку тощо.
Необхідною умовою забезпечення безперервності виробництва є розподіл ВВП. Фі-нанси виконують роль сполучної ланки між декількома виробничими циклами, без них не-можливе здійснення відтворення – ані простого, ані розширеного. Тому, з одного боку, роз-поділ ВВП є закономірною необхідністю; з іншого боку, саме ВВП як об'єкт фінансових від-носин характеризує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає або накопичує те, що воно виробляє.
Фінанси здійснюють на процес розширеного відтворення кількісний і якісний вплив. Кількісний вплив виражається у пропорціях мобілізованих, розподілюваних і використову-ваних фінансових ресурсів. Якісно фінанси впливають на матеріальні інтереси учасників від-творювального процесу через форми організації фінансових відносин.
