- •Фізіко - хімічні властивості і фізичні функції крові.
- •Плазма крові, її фізіологічні функції.
- •Фізіологічні особливості елементів крові – еритроцитів.
- •Групи крові. Резус - фактор.
- •Фізіологічні особливості елементів крові – лейкоцити. Захисні функції лейкоцитів.
- •Значення імунітету для фізіологічних характеристик організму.
- •Фізіологічні особливості елементів крові – тромбоцити.
- •Фізіологічна роль органів кровотворення.
- •Фізіологічне значення лімфи. Функції лімфатичної системи.
- •Зміни в составі крові при різних видах діяльності.
- •Фізіологічні особливості кровообігу, кровоносних судин.
- •Фізіологічні особливості будови серця.
- •Особливості будови мускулатури серця.
- •Фази серцевої діяльності.
- •Систолічний та мінутний об’єм крові.
- •Артеріальний тиск.
- •Частота серцевих скорочень. Пульс.
- •Нервова та гуморальна регуляція роботи серця.
- •Кровообіг при м’язової роботи.
- •Фізіологія процесів дихання.
- •Типи та етапи дихання.
- •Життєва ємкість легенів.
- •Поняття про гуморальну та нервову регуляцію дихання.
- •Дихання при м’язової роботі.
- •Фізіологічні особливості системи травлення. Основні функції травневого апарату.
- •Роль ферментів у травленні.
- •Фізіологічні основи харчування.
- •Особливості обміну речовин та енергії в організмі.
- •Обмін білків, вуглеводів та їх регуляція.
- •Обмін жирів, водно-соловий обмін та їх регуляція.
- •Поняття о пойкілотермії, гомойотермії та терморегуляції. Значення терморегуляції.
- •Фізіологічні та фізико-хімічні механізми підтримання температури тіла.
- •Регуляція теплообміну.
- •Терморегуляція при м’язової роботи.
- •Фізіологічне значення загартування організму.
- •Фізіологія системи органів виділення.
- •Потовиділення. Регуляція потовиділення.
- •Передстартовий та стартовий стан. Проява та інтенсивність передстартового та стартового стану у дітей та підлітків.
- •Розминка. Види та значення розминки.
- •Впрацьовування. Особливість впрацьовування у дітей та підлітків.
- •Стан та види стійкої працездатності. Стан стійкої працездатності у дітей та підлітків.
- •Мертва точка та друге дихання.
- •Характеристика та причини втомлення.
- •Роль, специфічність та фази втомлення.
- •Відновлювальний, або після робочий період. Засоби, що прискорюють процеси відновлення.
- •Поняття про спортивне тренування.
- •Фізичні якості.
- •Фізіологічні показники тренірованності.
- •Поняття про специфічність стану тренированності.
Фізіологічне значення лімфи. Функції лімфатичної системи.
Помимо кровеносных у человека и других позвоночных имеется еще одна группа сосудов, образующих лимфатическую систему. По этим сосудам движется лимфа — прозрачная, желтоватого цвета жидкость, близкая по своему составу плазме крови. Она отличается от нее главным образом более низким содержанием белков. Лимфа очень медленно циркулирует в лимфатических сосудах.
В лимфе содержатся лейкоциты, часть которых попадает в лимфатические капилляры из тканевой жидкости, а часть образуется в лимфатических узлах (находятся на шеи, в подмышечных впадинах, паховой области). Лимфатические капилляры напоминают кровеносные, но закрыты с одного конца. Лимфа диффундирует из тканевой жидкости в эти капилляры, собирающиеся в мелкие лимфатические сосуды, постепенно образующие лимфатические вены. Вены лимфатической системы подобно кровеносным венам имеют клапаны, которые обеспечивают движение лимфы к сердцу. Все лимфатические сосуды образуют два протока, которые впадают в крупные вены. Затем вместе с венозной кровью лимфа попадает в правое предсердие. Таким образом, лимфатическая система служит для возврата жидкости из межклеточного пространства в систему кровообращения, и поэтому лимфатических артерий не существует
В местах слияния лимфатических сосудов находятся скопления клеток, называемых лимфатическими узлами, в которых образуются лейкоциты. Лимфатические узлы являются биологическими фильтрами. В них фагоцитируются лейкоцитами микробы и задерживаются другие чужеродные вещества, попавшие в лимфу из тканей.
Она выполняет следующие функции: а) возвращение тканевой жидкости в систему кровообращения; б) выработку лейкоцитов; в) отфильтровывание бактерий и других чужеродных веществ; г) всасывание жиров в ворсинках тонкой кишки.
Зміни в составі крові при різних видах діяльності.
При умственной и мышечной работе в организме усиливается обмен веществ, что может вызвать изменения его внутренней среды — крови.
В результате интенсивной умственной работы к концу уроков у младших школьников возникает умеренный лейкоцитоз, повышается скорость свертывания крови.
Характер изменений крови при мышечной работе зависит от ее интенсивности и длительности. При этом наблюдается увеличение количества циркулирующей крови вследствие выхода ее из депо и повышение гемоглобина.
При длительной тяжелой работе изменения в крови выражены более резко. Содержание молочной кислоты возрастает с 10 мг в 100 мл крови до 250 мг. Количество эритроцитов, гемоглобина и концентрация глюкозы снижаются.
Изменение в крови при мышечной работе у детей и подростков происходит, как и у взрослых. Отличительной чертой является более длительный восстановительный период.
Организм детей и подростков более чувствителен, чем взрослый, к дефициту кислорода. Наибольшей чувствительностью и наименьшей устойчивостью к недостатку кислорода отличаются подростки и юноши в возрасте 12—17 лет. Эту особенность детей, подростков и юношей нужно учитывать в практике физического воспитания и спорта.