Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-90.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
292.71 Кб
Скачать

2. Концепції соціального захисту

1) концепція непрацездатності (автори Андреев, Фогель) - виходили з того, що відносини соціального забезпечення - це відносини щодо надання допомоги за рахунок суспільних фондів лише непрацездатним громадянам. Непрацездатність розглядалась ними як неспроможність людини самостійно здійснювати суспільно-корисну діяльність за станом здоров'я, за віком та з інших причин.

Ця концепція була однією з перших, а тому цілком закономірно, що в сучасних умовах вона не зовсім повно відображає систему соціально-забезпечувальних відносин.

2) Концепція соціальної аліментарності (Зайкін, Іванова) базується на тому, що соціально-забезпечувальні відносини мають аліментарний характер, тобто матеріальне забезпечення та послуги за рахунок державних позабюджетних фондів соціального призначення, державного чи місцевих бюджетів здійснюється безоплатно та не у зв'язку з трудовою діяльністю чи сплатою страхових внесків, безеквівалентно, з урахуванням трудового (страхового) стажу, і як правило, на недоговірній основі.

3)За концепцією індивідуальної форми розподілу (Шайхатдінов) відносинами соціального забезпечення вважаються відносини щодо безпосереднього матеріального (грошового) забезпечення конкретного громадянина (наприклад, надання пенсії).

Але Індивідуальна форма розподілу не може бути визначальною при з'ясуванні соціально-забезпечувальних відносин, оскільки одним із видів соціального забезпечення вважається також соціальне обслуговування. А воно зазвичай передбачає колективні форми споживання соціальних фондів (соціальне обслуговування громадян у будинках-інтернатах, будинках престарілих тощо), а отже, що форма споживання не може бути визначальною при виділенні соціально-забезпечувальних правовідносин.

4) (зараз поширена) теорія соціального ризику. Більшість вчених (Болотіна, Мачульська, Роїк) дотримуються думки, що правовою підставою виникнення в особи права на соц. забезпечення є саме соціальні ризики - події, в результаті яких особа втрачає засоби до існування через незалежні від неї обставини.

Разом з тим потрібно мати на увазі, що соціальне забезпечення як суспільні відносини щодо матеріальної підтримки осіб, які зазнали соціального ризику (події), полягають у виплаті пенсій, допомог, наданні пільг і соціальних послуг, в основі свого існування мають конкретні, визначені законодавством обставини (дії), а учасниками таких відносин є, зокрема, спеціалізовані страхові фонди, державні органи, комунальні та приватні заклади, які за призначенням повинні надавати допомогу та догляд таким особам. Тому соціально-забезпечувальні відносини не можна визначати лише з огляду на соціальні ризики, які знаходяться в основі виникнення в особи права на соціальне забезпечення. Фактично, такі відносини матимуть місце при реалізації особою свого права на соціальне забезпечення.

3. Моделі соціального захисту — система, аналог або стандарт соціального захисту, які використовуються при соціальному страхуванні у розвинених країнах світу. З кін. ХІХ ст. поч. ХХ ст. сформувались 2 основні моделі:

А) Система Бісмарка (континентальна) – соц. забезпечення організовується на основі взаємної допомоги і соц.страхування працюючого населення (соц.страхування призначається за категоріями працюючих і залежно від їх доходів)

Б) Система Беверіджа (атлантична) – забезпечення мінімального споживчого бюджету всього населення держави.

На сьогодні моделі:

1) соціально-демократична (у скандинавських країнах) за якої держава бере на себе основну відповідальність за соціальний захист населення і ставить глобальне політичне завдання – забезпечення повної зайнятості;

2) неоліберальна (притаманна США) за якої соціальний захист здійснюється здебільшого найманими працівниками і роботодавцями за участі профспілок;

3) неоконсервативна (Німеччина) характеризується змішаним державно-приватним вирішенням проблем соц.забезпечення, тобто базується на участі держави та підприємців у забезпеченні соціального захисту (система колективної відповідальності під контролем держави).

4) модель Беверіджа (Великобританія) - передбачає охоплення кожного громадянина соціальною страховою або грошовою допомогою, а головним завданням держави повинен стати захист громадян мінімальними соціальними доходами (Забезпечення мінімального споживчого кошику для працюючих).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]