6 Функція мотивації працівників

Мотивація – вид управлінської діяльності, який полягає в спонуканні, стимулюванні себе чи інших до цілеспрямованої поведінки або виконанні певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або мети організації.

Оскільки життя людини полягає в задоволенні потреб, то спонукання людини до трудової діяльності повинно передбачати наявність у нього потреб і можливостей задовольняти їх певним чином, у тому числі за рахунок реалізації цілей підприємства.

Потреба – це стан людини, що створюється випробовуваною ним нуждою. Інакше кажучи, потреба – це відсутність чогось, що вимагає задоволення і спонукає до дій.

Спонукання – відчуття недоліку в чому-небудь, яке має певну поведінкову спрямованість.

6.1 Змістовні теорії мотивації

Теорія А. Маслоу – усі потреби людини можна узагальнити і представити у вигляді піраміди (що складається з п'яти рівнів потреб людей), в якій вони розташовуються відповідно до пріоритету.

1. Потреби життєдіяльності, тобто фізіологічні потреби - потреби, що необхідні для виживання (потреби в їжі, воді, притулку, відпочинку та ін.).

2. Потреби безпеки життєдіяльності, впевненість у завтрашньому дні - потреби в захисті від фізичних та психологічних небезпек з боку навколишнього світу.

3. Соціальні потреби приналежності до якої-небудь соціальної групи, спілкування - потреби в соціальній взаємодії та спілкуванні (потреби в причетності до чого-небудь або будь-кого, в почутті соціальної взаємодії, прихильності і підтримки).

4. Потреби в повазі, визнанні - потреби в визнанні особистих досягнень та рівня компетентності, а також потенційних можливостей та розвитку особистості.

Теорія потреб МакКлелланда. МакКлелланд доповнив теорію А. Маслоу, увівши поняття потреб влади, успіху і приналежності. Він вважав, що людям властиві три потреби вищого порядку (оскільки потреби нижчих рівнів, як правило, вже задоволена):

• потреба влади – бажання впливати на інших людей;

• потреба успіху – прагнення доведення роботи до успішного завершення, а не проголошення успіху іншими людьми;

• потреба причетності.

Теорія Герцберга – усі потреби розподіляються на дві групи:

• гігієнічні фактори (політика фірми і адміністрації; фізичні умови роботи; заробіток; міжособистісні відносини в колективі);

• мотивації (успіх; просування по службі; визнання і схвалення результатів роботи; можливість творчого і ділового росту).

6.2 Процесуальні теорії мотивації

Теорія очікувань (Врума) – наявність активної потреби не є єдиною необхідною умовою мотивації людини на досягнення певної мети: людина повинна також сподіватися на те, що вибраний нею тип поведінки дійсно приведе до задоволення або отримання бажаного.

Теорія справедливості Адамса полягає у тому, що люди суб'єктивно визначають співвідношення отриманої винагороди та затрачених зусиль, і потім співвідносять його з винагородою інших людей, яки виконують аналогічну роботу.

Винагорода – все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти.

Справедлива винагорода - винагорода (внутрішня чи зовнішня), яку робітник вважає справедливою для себе з урахуванням, з одного боку, власних результатів та особистих характеристик, та, з іншого боку, результатів зіставлення своєї винагороди з винагородою інших людей, які виконують аналогічну роботу.

Теорія мотивації Портера-Лоулера побудована на сполученні елементів теорії очікувань і теорії справедливості. Суть її в тому, що введено співвідношення між винагородою і досягнутими результатами.