1.1 Поняття «менеджменту», його зміст і загальна термінологія
Менеджмент – це наука досягати поставлений цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей. Менеджмент – вид людської діяльності з визначення та забезпечення цілей організації. З огляду на виробництво це професійна діяльність яка застосував наукові методи для раціонального використання матеріальних та трудових ресурсів.
Менеджмент поділяється:
за часовими масштабами – стратегічних менеджмент, оперативний менеджмент;
за предметом діяльності – операційний менеджмент, фінансовий менеджмент, менеджмент персоналу, функціональний менеджмент та ін.;
за методами, що використовується – американський менеджмент, японський менеджмент та ін..
Функціональний менеджмент охоплює окремі функціональні області виробництва, підприємництва й соціальне середовище на підприємстві та включає в себе:
Інноваційний менеджмент - управляння процесами створення, поширення й застосування, продукції й технологій, що володіють науково-технічною новизною й задовольняють нові суспільні потреби.
Фінансовий менеджмент - здійснює упраління рухом фінансових коштів на стадіях життєвого циклу продукції: створення, ріст, стабілізація, спад.
Інвестиційний менеджмент - управління процесами залучення, розосередження й використання довгострокових вкладень капіталу.
Виробничий менеджмент - управління процесами виробництва продукту на підприємстві, використанням ресурсів, витратами й результатами на стадіях виробничого циклу й у загальфірмовому масштабі.
Менеджмент по персоналі - управління процесами наймання, розміщення, руху, стимулювання кадрів, оптимізація організаційних факторів і умов праці.
Інформаційний менеджмент - управління інформаційними системами на підприємстві.
Управління в широкому сенс - це сукупність розпоряджень, вказівок, регулюючих впливів з метою досягнення даною організацією поставлених перед нею цілей.
Для позначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:
«управління»;
«менеджмент»;
«адміністрування».
«Управління» – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад:
технічні системи;
господарські системи;
суспільні системи;
державні системи тощо.
«Менеджмент» – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами) з метою досягнення цілей організації.
«Адміністрування» – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.
У широкому розумінні менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей (рис. 1.1).
Предметом дисципліни «Менеджмент» є управління організаціями.
Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення значущої для них усіх мети.
Щоб вважатися організацією, група людей повинна відповідати трьом обов'язковим умовам:
а) наявність, принаймні, двох людей, що вважають себе частиною цієї групи;
б) наявність, принаймні, однієї мети, яку приймають як спільну всі члени групи (прості і складні організації);
в) наявність членів групи, які навмисно працюють разом для досягнення значущої для всіх мети.
Рисунок 1.1 – Основні складові та сфери менеджменту
Загальні характеристики організацій (їх значущість для різних організацій):
1) наявність цілі (цілей) – це витікає із самого визначення поняття «організація» (для людей характерне ціле покладання, на відміну від цілеспрямованості у тваринному світі);
2) ресурси (досягнення цілей будь-якої організації обов'язково передбачає перетворення ресурсів):
матеріальні - предмети праці (матеріали, сировина, паливо);
техніко-технологічні – засоби праці (агрегати, обладнання, технології, а також матеріальні умови діяльності – будинки та споруди);
трудові або людські (робочі, спеціалісти, інші працівники);
інформаційні.
3) залежність від зовнішнього середовища – одна з найважливіших характеристик організації як відкритої системи («причини того, що діється із організацією, необхідно шукати за її межами»);
4) розподіл праці (горизонтальний та вертикальний) – найбільш очевидна характеристика організації;
5) необхідність управління (організація – це основна причина виникнення менеджменту як самостійної наукової дисципліни і галузі знань).