Висновки

У науковій роботі досліджено одну з актуальних проблем сучасної української літературної мови – неологізми у творчості Ліни Костенко. Аналіз літературних джерел дає змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Неологізми виникають у мові безперервно, охоплюючи всіф сторорни діяльності людини і відбиваючи зміни, що відбуваються в житті суспільства.

Неологізми з’являються і як нові назви старих понять, які давно вже існували в житті народу і для яких здавна існують слова-назви. Це обумовлюється різними причинами: витисненням одного синоніма іншим, запозиченням, літературними смаками тощо.

Багато неологізмів з’являється в мові в часи великих змін, докорінних перетворень у житті того чи іншого народу.

Серед неологізмів розрізняють загальномовні, відомі всім, і неологізми авторські (індивідуальні), які знаходимо у творах письменників і поетів. Загальномовні неологізми називають нове поняття, виконують номінативну функцію. Індивідуальні покликані до життя прагненням дати іншу, емоційно-експресивну назву поняттю, яке вже має словесне позначення в мові.

Неологізми, входячи до складу лексики певної мови, можуть стати згальновживними і з часом можуть навіть увійти до основного словникового фонду.

Ліна Костенко справжній митець слова, але, як бачимо, у неї виникає потреба не лише творити слов з новим значенням, але і замінювати вже існуючі. Кожен рядок поезій Костенко, кожне її слово вміщує в собі бурю думок, почуттів, асоціацій. Поетеса збагачує нашу мову новими словами, новими значеннями чи відтінками значень слів, новими виразами. Новотвори, як і решта лексичних засобів, вживаються Ліною Костенко єдино зі стилістичною метою. Новотвір не є важливим сам по собі, він має розкрити можливості мови, урізноманітнити її виражальні засоби, щоб була можливість висловлювати найтонші відтінки думки.

Аналіз оказіоналізмів Ліни Костенко показує, що кожен авторський новотвір є надзвичайно багатогранним та багатофункціональним. Він органічно вписується в художню й образну структуру поезії поряд з іншими поетичними й стилістичними фігурами. Для досягнення необхідних стилістичних ефектів Ліна Костенко звертається до найрізноманітніших способів словотворення. Вони породжують експресію ліричності, урочистості, пафосу, іронії, гумору й сатири, виступають основою різноманітних стилістичних прийомів та фігур і є потенційним джерелом збагачення словникового складу української мови.

Список використаної літератури

1. Антонишин С. Міссія слова: (Ліні Костенко) // Слово і час – 1990 №12 – с.22-27.

2. Білодід І.К. Питання розвитку мови української радянської художньої прози (переважно післявоєнного періоду, 1945-1950 рр.). – К., 1955.

Костенко Л. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559с.

3. Костенко Л. Біографія. Вибрані поезії. Степова Еллада. – К.,1999 – 320с.

4. Костенко Л. Біографія. Вибрані поезії. Степова Еллада. – К.,1999 – 320с.

5. Білодід І.К. Могутнє джерело збагачення української літературної мови. – “Лексикографічний бюлетень”. вип. ІІ, 1952.

6. Брюховецький В. Ліна Костенко: Літературний портрет. – К., 1989.

7. Булаховський Л.А. Виникнення і розвиток літературних мов. – “Мовознавство“ – Т.4-5. – 1947

8. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1955

10. Винник В.О., Горобець В.Й., Карпова В.Л. Історія української мови: Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1983-743с.

11. Виноградов В.В. Стилістика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М., 1963

12. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985.- 360с.

13. Довідник школяра: Гуманітарні науки: 5-11 класи. – К.: ТОВ “Казка”, 2003. - 952 с.

14. Дослідження з словотвору та лексикології: Зб. Наук. Праць. / Редкол. : І.С. Олійник та ін. – К.: Вища школа, 1985 . – 163с.

15. Дятчук В.В. Пустовіт Л.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови .-К.: Наукова думка , 1983 .-156 с.

16. Єфремов С. Мартиролог українського слова, // Київ .-1991 .-№5.-с.121-127.

17. Жовтобрюх М.А. , Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Ч.1.:Підручник для факультетів мови і літератури педагогічних інститутів .-К.,1965 .

18. Коваль А.П. Практична стилістика української сучасної мови .-К,1978.

19. Ковалик І.І. , Мацько Л.І. ,Плющ М.Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту .-К.:Вища школа , 1984 –120с.

20. Комар Ю. З давнини українського слова :[Про українську мову]// Українська мова та література .-1997 .-Ч 39 .- с.4.

21. Комар Ю. Міфи про мову :[Глибини мови] // Українська мова та література .-1997.-Ч.39.-с.11.

22. Краснова Л. В. Грані поетичної майстерності Ліни Костенко // Слово і час .-1995 .- №7.-с.45 –53.

23. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови : Семантична структура слова .-Харків , 1977 .

24. Макаров А. Історія – сестра поезії : ( Штрих до портрета Ліни Костенко ) // УМЛШ , 1980 .- №10 .-с. 24-38.

25. Мовчан П. Слово мертве і живе : [Про українську мову]// Літературна панорама , 1990 .- №4 .- с. 38-40 .

26. Мовчун А . Лексика української мови з погляду її походження // Початкова школа .- 1998 .- №6 .- с.43.

27. Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині XIX – на початку XX ст.- Харків :Вища школа , 1985 .- 152 с.

28. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови .- К., 1993 .

29. Сагач Г. “ Народ шукає в геніях себе ...” : ( Про поетесу Ліну Костенко ) // Вісті з України .-1998 .- 14 травня .- с.4-5 .

30. Скрипник Л.Г. Основні аспекти дослідження лексики і фразеології української мови .- “ Мовознавство на Україні за 50 років “ .- К., 1967 .

31. Словник української мови в 11 –ти томах .- К., 1980 .

32. Степанюк О. Акварелі слова : Поетична мова Ліни Костенко // Дошкільне виховання .- 1996 .- №11 .- с. 10-11.

33. Степанюк О. “ Поет – це медіум історії “ : Стилістична лексика у творчості Ліни Костенко // Рідна школа .- 1997 .- №3/4- с.56 –57 .

34. Сучасна українська літературна мова : Стилістика / За заг . ред. І.К. Білодіда .- К.: Наукова думка , 1973 .- 588 с.