- •Розділ I. Неологізми як засіб увиразнення мови творів письменників та поетів
- •1.1 Поняття про неологізми
- •1.2 Види та функції неологізмів
- •Розділ II. Функціональні особливості неологізмів у творчості Ліни Костенко
- •2.1 Види та функції неологізмів у творах Ліни Костенко
- •2.2 Неологізми як показник ідіостилю Ліни Костенко
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ II. Функціональні особливості неологізмів у творчості Ліни Костенко
2.1 Види та функції неологізмів у творах Ліни Костенко
Аналізуючи специфіку творення неологізмів Л.Костенко, варто відзначити, що переважно поетеса використовує морфологічні способи словотворення – афіксальний і складання. Серед афіксальних неологізмів досить поширені ті, що утворені суфіксальними способом:
1. І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин проблиски скупі.
2. У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня.
З наведеного прикладу бачимо, що суфікси -в-, -ин- надають одиничному іменнику «озеро» значення збірності. У другому прикладі суфікс -ість надає оказіоналізму «дібровість» узагальненості, вживається у значенні «усі діброви». Оказіональне утворення «дніпровість» також є досить оригінальним, вислів «на крутосхилах срібної дніпровості» означає, що схили омивають води Дніпра.
Досить продуктивним є творення неологізмів префіксальним і префіксально-суфіксальним способами:
Чужинець ти. І всі ви – яничари. Турецьке зілля хиже і безнебе.
Слово «небо» в поетичному мовленні часто вживається в переносному значенні, символізуючи святість, духовність людини. Префікс без- надає лексемі негативного емоційного забарвлення, означає ворожість, неприязнь.
При новотворенні поетеса використовує застарілі префікси о-, од-, у-, які хоч і не становлять норми сучасної української мови, проте несуть певне стилістичне навантаження у творах на історичну тематику:
1. Я вже не я. Мене вже улелекали, уже рука не вдержить булави.
2. І тільки гриви…курява…і хвіст…лунких копит оддаленілий цокіт.
Рідше вдається Ліна Костенко до творення неологізмів безсуфіксальним способом, зазвичай це іменники-неологізми, утворені від прикметників:
…гілка суха, як рука кармеліте, тримає у жмені оранж горобини.
Найбільш численну групу поетичного новотворення Л.Костенко становлять слова, утворенні способом складання: і ми…і степ…і жовтий падолист…і цих дворів передвечірній клопіт.
Оказіональне слово «падолист» є відповідником до загальновживаного «листопад», від якого даний неологізм утворився шляхом перестановки основ.
Також складні неологізми допомагають надати більш точну, влучну характеристику суспільним проблемам і явищам:
Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.
Оказіоналізм «мискоборство» досить влучно передає думку авторки про те, що розбудові української держави завжди перешкоджала внутрішня боротьба за її владу, матеріальні багатства, а не культурні цінності.
Окремо в творчості Л.Костенко слід виділити оказіоналізми, утворені за зразками малопродуктивних типів, а також лексеми, що творяться з порушенням законів системної продуктивності словотвірних типів. Зокрема з граматичними порушеннями відбувається процес словотворення дериватів із суфіксом вищого ступеня порівняння -іш-. Закономірним є те, що формотворчі суфікси -ш-, -іш- служать для творення форм вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників. У поезії ж Л.Костенко ці афікси приєднуються до іменникових і займенникових основ: «А він мене списом припер до намету та так свердлить мені у груди, щоб татари бачили, що він татаріший»; «було всього, а буде ще всьогіше».
Оказіональні прислівники на -о можуть утворюватися від основ не лише якісних, а й відносних прикметників, подекуди – від субстантивних основ, що також є порушенням норм сучасної української мови: «Король сидів, немов забувши про свою ганьбу. Велично і камінно» [1, с.78]; «У них там в небі зоряно і птично».
