Висновки

Не зважаючи на всі ексцеси в дискредитації вуду, релігія залишається грунтом для євангелізації. Як культурне явище, воно може запропонувати численні інновації, котрі варті уваги християнства. Але Гордіїв вузол залишається, труднощі полягають у встановленні його не як культу з аморальними ритуалами, а очищені вуду від його магії та чаклунства, щоб релігія була корисною для людей.

В даний час, це, здається, утопічна ідея, адже антирелігійні кампанії і полювання на відьом, внесли свій внесок у зменшення важливості і впливу вуду. Але з приходом демократичного оновлення з 1990 року, вуду відновила життєздатність. З 28 травня по 1 червня 1991 року, симпозіум з великих лідерів культів вуду пройшов з метою відновлення певною мірою юридичного визнання для цієї традиційної релігії.

У роботі ми визначили межі реального буття для адептів вуду та прихожан інших релігій, з позицій їх суб’єктивного бачення.

Згідно з поставлених завдань ми обґрунтували що, душа та тіло є лише перехідними в філософії вуду, реальне для нас з вами життя в їхньому розумінні лише ворота для Папа Легба. Життя в трьох проявах своєї буттєвості для них є нормальним, метафорично кажучи вуду бачать світ наче під впливом галюциногенів, помічаючи невідоме для людського ока.

Ми з’ясували, що прихожани вуду в залежності від їхньої ієрархії мають змогу мандрувати у метаграничне, за нашою гіпотезою, люди, котрих іменують «зомбі», або ті, хто потрапляє у «транс» мають можливість знаходитись у світі лоа, де вони частково залишають свою душу і вбирають досвід світу лоа, що повністю змінює їх бачення реального.

У зв’язку із дослідження свідомості з точки зору психоаналізу та філософії, ми дійшли висновку, що ритуали вуду черпають свою силу із природного, таким чином їх представники спілкуються із надприроднім і уподібнюються його, що суперечить традиції філософії, котра намагалася відкинути в людині «тварину», котра, на їхню думку, унеможливлювала існування «Над-Я», але у вуду «Над-Я» появляється саме із тваринного.

Неймовірним пластом в культурі характеризується вуду, сучасна манія містики популяризувала вчення та зробила його прихистком для маргіналів та меншин, а медіа культура описує вуду аморальним, гедоністичним іноді канібалістичним культом, не дивно, що в широкому суспільстві вуду пов’язують із безумствами та безчестям.

Отже вуду - це релігія, котра здатна змінити людську свідомість, розширити її кругозір, з точки зору даного вчення. Суб’єкти прибічники вуду загадкові для звичайних людей буденного буття, вони лякаються того, чого не знають і не розуміють.

Вуду є чудовим зразком ритуального вірування, котре перетворилося в масову релігію і закріпилося в світі, кривава історія і таємничість лише приваблюють адептів, вуду і на сьогодні є широкою сферою для дослідження і вивчення.

Список використаної літератури

1. Бодрияр Ж. Симулякры и симуляции / Бодрийяр Ж http://lit.lib.ru/k/kachalow_a/simulacres_et_simulation.shtml

2. Волков C. Н. Райкова Є. Ю. Метафизика обыденно СОЗНАНИЯ ИЛИ сциентизм научного ЗНАНИЯ? (К ВОПРОСУ О гуманитаризации технического образования) Журнал інтеграція освіти Випуск № 4/2006 Наукова бібліотека КіберЛенінка:http://cyberleninka.ru/article/n/metafizika-obydennogo-soznaniya-ili-stsientizm-nauchnogo-poznaniya-k-voprosu-o-gumanitarizatsii-tehnicheskogo-obrazovaniya#ixzz3uyU8rO5T

3. Гречко П. К. Методологические проблемы философской мысли в Африке / Гречко П. К. М.: Мысль, 1981. - 219 с.

4. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Т. 1.М .: ДИК, 1999.

5. Гуссерль Э. Картезианские размышления (недоступная ссылка с 12-05-2013 (915 дней)) / Пер. с нем. Д. В. Скляднев. СПб .: Наука, +2001

6. Гуссерль Э. Логические исследования. Т. 2. - М .: ДИК, 2001. [2]

7. Кундера М. Встреча / Кундера М.: К. Махаон-Украина, 2014. – 188 с.

8. Корнеев М. Я. Хайдеггер и африканская философия / Корнеев М. Я. Санкт-Петербург: Философское общество, 2001. 257-272 с.

9. Марков Б. В. Ценности и бытие в философской антропологии Макса Шелера / Марков Б. В

10. Микитинец А. Ю. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Социология ». Том 22 (61). № 1, 2009. С. 76-81. В методологическом значении МЕТААНТРОПОЛОГИИ В Современный философский дискурс

11. Ніцше Ф. Жадання влади, Так казав Заратустра / Ніцше Ф. К.: Основи, 2003- 437с.

12. Сартр Ж- П. Бытие и ничто http://psylib.org.ua/books/sartr03/index.htm

13. Фрейд З. Я И ОНО Хрестоматия по истории психологии. Под ред. Гальперина П.Я., Ждан А. Н. М .: Изд-во МГУ, 1980. С. 184-188.

14. Хамитов Н. Философия. Бытие. Человек. Мир курс лекций / Хамитов Н. - М .: КНТ, Центр учебной литературы, 2006. - 456 с.

15. Хамитов Н. Философский словарь. Человек и мир / Н. Хамитов, С. Крылова. - М .: КНТ, Центр учеб¬ной литературы, 2006. - 308 с.

16. Khamitov N. Filosofiya. Bytie. Chelovek. Mir: kurs lektsiy / Khamitov N. - K .: KNT, Tsentr uchebnoy lit - eratury, 2006. - 456 s.

17. Khamitov N. Filosofskiy slovar ". Chelovek i mir / N. Khamitov, S. Krylova. - K .: KNT, Tsentr uchebnoy literatury, 2006. – 308 s.

18. Хамитов Н. С. Крылова, Т. Розова, С. Минаева, Т. Лютый ФИЛОСОФСКАЯ АНТРОПОЛОГИЯ: словарь

19. Цветков А. П. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология ». Том 22 (61). 2009. № 2. С. 38-45. Сверхчеловека КАК полиморфные ОБЪЕКТ МЕТААНТРОПОЛОГИИ

20. African voodun http://www.africanholocaust.net/news_ah/vodoo.htm