2. Послідовність виконання курсової роботи

Процес підготовки й захисту курсової роботи з педагогіки та історії педагогіки включає декілька етапів: підготовчий, проектувальний, дослідницький, заключний.

На підготовчому етапі студент під керівництвом наукового керівника:

• вибирає тему роботи;

• знайомиться з вимогами до структури, змісту та оформлення курсової роботи;

• обґрунтовує актуальність обраної теми, її теоретичне та практичне значення;

• окреслює основну проблематику дослідження та перспективність його проведення;

• визначає мету та завдання роботи;

• осмислює понятійний апарат курсової роботи;

• визначає теоретичні основи педагогічного дослідження;

• забезпечується необхідним обладнанням;

• мотивується на наступне дослідження.

На проектувальному етапі студент:

• складає індивідуальний графік виконання роботи (додаток Б);

• розробляє план курсової роботи;

• уточнює понятійний апарат дослідження;

• збирає та вивчає інформацію з обраної теми;

• складає бібліографію курсової роботи;

• вивчає історію та аналізує сучасний стан досліджуваної проблеми за для визначення невирішених питань;

• підбирає методику та технології проведення дослідження, відповідну літературу й матеріали.

На дослідницькому етапі студент:

• виконує дослідження згідно складеного плану;

• проводить експериментальну та дослідницьку роботу у визначеній базі дослідження;

• збирає емпіричний матеріал (проводить спостереження, опитування, тестування, експеримент тощо);

• вивчає й узагальнює передовий педагогічний досвід;

• кількісно та якісно опрацьовує результати експериментальної роботи;

• формулює висновки з проблеми дослідження та визначає можливість практичного використання отриманих результатів;

• при необхідності вносить зміни до плану та змісту роботи;

• пише оглядовий текст, що узагальнює та систематизує отриману інформацію, готує чорновий варіант курсової роботи та дає на перевірку науковому керівникові.

Заключний етап передбачає такі види роботи студента:

• оформлення результатів проведеного дослідження у вигляді друкованого тексту згідно вимог після перевірки науковим керівником чорнового варіанту роботи;

• представлення остаточного варіанту роботи науковому керівнику для повторної перевірки й отримання відгуку;

• підготовку до захисту курсової роботи;

• захист курсової роботи.

3. Структура курсової роботи

Текст курсової роботи з педагогіки та історії педагогіки складають логічно виокремлені, взаємно підпорядковані частини, кожна з яких має назву (рубрику), що відображає зміст частини. Рубрики створюють ієрархічну систему.

Стpуктуpа курсової pоботи з педагогіки повинна вiдповiдати метi та розкривати завдання дослiдження. Обов’язковими складовими компонентами курсової роботи мають бути: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина з кількома розділами, висновки, додатки, список використаних джерел.

Титульний аркуш займає першу сторінку курсової роботи та входить до загальної нумерації сторінок, але номер безпосередньо на сторінці не позначається. На титульному аркуші обов’язково вказується назва навчального закладу, кафедра, тема pоботи, інформація про автора та наукового керівника, місце й рік написання (додаток В).

У змiсті подаються назви структурних елементів кваліфікаційної роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ», підрозділи, пукти, підпункти кожного розділу, «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ») та номери їхніх початкових сторінок. Назви рубрик та їх послідовність у змісті й тексті роботи мають повністю збігатися (див. додаток Г).

У вступі обґрунтовується значення теми, її теоретична й практична актуальність, визначається місце проблеми в системі навчання i виховання підростаючого покоління на сучасному етапі, подається короткий аналіз стану розробки проблеми дослідження, формулюються мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; зазначається емпірична база дослідження та структура роботи (додаток Д, Е).

У вступі не варто подавати визначення досліджуваних явищ, розкривати погляди класиків педагогіки і сучасних науковців з проблеми дослідження, цитувати їхні думки. Натомість необхідно зробити огляд історико-педагогічної та науково-методичної літератури й узагальнити позиції науковців з досліджуваної проблеми, показати стан і головні напрями її розробки в педагогічній теорії та навчально-виховній практиці, висловити своє ставлення до теоретичних розробок і практичного досвіду. Варто також показати проблеми, протиріччя, виявлені в науковій літературі, на розв’язання яких буде спрямоване дослідження.

В основній частині розкривається зміст теми, подаються результати теоретичного аналізу проблеми, розглядається методика проведення емпіричного дослідження, узагальнюються його результати, описується передовий педагогічний досвід. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи та повністю її розкривати, а також узгоджуватися із запланованими завданнями. Тобто кожне завдання має розкриватися в певному підрозділі чи розділі роботи, а його результати висвітлюватися під відповідним номером у висновках.

Основна частина повинна містити такі матеріали:

• аналіз науково-методичної літератури з вибраної проблеми;

• визначення й аналіз основних понять, використаних у роботі;

• характеристика різних підходів до вирішення даної проблеми;

• аналіз передового педагогічного досвіду, методика організації експерименту i його результатів.

Тут (або в додатках) можна дати практичні матеріали: плани, конспекти, фотографії, зразки учнівських робіт, схеми, таблиці тощо. Ці матеріали повинні бути проаналізовані, пронумеровані й підписані.

Основна частина курсової роботи з педагогіки складається з кількох розділів, які, в свою чергу, поділяються на підрозділи, пункти, підпункти. Назви розділів повинні розкривати певні аспекти теми курсової роботи (теоретичний і практичний). Заголовки окремих частин дослідження роботи мають бути короткими і відображати головну сутність викладеного.

У курсовій роботі найчастіше виділяють два розділи.

Роздiл 1 відображає, як правило, теоретичне обґpунтування обраної педагогічної проблеми, а назва розділу – її сутність. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даного питання лаконічно, в аналітичному плані, критично висвітлюють праці дослідників, називають ті аспекти, що залишилися невирішеними, і визначають, таким чином, місце курсової роботи в розв’язанні проблеми. Бажано закінчити огляд літератури коротким резюме щодо необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Теоретичне вивчення проблеми дослідження необхідно починати з більш загальних робіт, зокрема навчальної літератури (підручників, посібників), словників, енциклопедій тощо, а вже потім переходити до монографій, статей, авторефератів дисертацій тощо. Також важливо в першу чергу звернути увагу на вивчення найбільш нових за часом видання робіт, в який подані результати останніх наукових розробок обраної теми. Рекомендується опрацювання наукової літератури в зворотному науковому порядку, що мінімізує можливість повторного огляду тієї ж інформації.

У теоретичному розділі курсової роботи з історії педагогіки висвітлюється історико-педагогічний аспект проблеми, її філософські основи, залежно від теми дослідження аналізуються погляди одного або декількох представників класичної педагогічної думки на основі їхніх праць та інших інформаційних джерел. У процесі вивчення першоджерел студенти проводять аналіз і узагальнення прочитаного, висловлюють власну позицію, цитують найголовніші думки тощо.

Вивчати й характеризувати педагогічні ідеї видатних учених під час написання курсової роботи з історії педагогіки можна в різній послідовності. Поширеним є хронологічний принцип, за яким спочатку варто проаналізувати праці тих учених, які були першими, хто звернувся до обраної теми, потім дійти до останніх за часом написання. Можна характеризувати ідеї видатних педагогів за ґрунтовністю постановки проблеми: у першу чергу розглядаються найбільш вагомі роботи, які присвячені даній темі, а потім – в яких вона висвітлена побіжно. Якщо ґрунтовних праць робіт з теми дослідження немає, однак деякі науковці зверталися до проблеми під різним кутом зору, то в даному випадку є сенс піти за тематичним принципом: показати, як різні аспекти даного питання, висвітлені у статтях і монографічних дослідженнях інших учених.

Не варто під час розкриття проблеми вдаватися до розгорнутих історичних екскурсів, докладно характеризувати суспільну чи економічну ситуацію, зловживати деталями з життя й творчості видного педагога. Найбільш доцільно використовуватися лише ті факти, які сприяють розкриттю теми роботи, необхідні для дослідження суті педагогічних явищ і процесів, необхідно осмислити їх у причинно-наслідкових зв’язках, розглянути з точки зору історико-педагогічної детермінованості й зробити узагальнення та висновки.

Слід уникати викладення тексту теоретичного розділу шляхом компонування уривків з декількох літературних джерел.

Роздiл 2 в основному присвячується емпіричній перевірці висунутих теоретичних положень, у ньому описується органiзацiя та результати емпipичного дослідження, обґрунтовується вибір його напряму, подається програма дослiдницької роботи, окреслюються методи вирішення поставлених завдань та їх порівняльна оцінка, розробляється загальна методика проведення дослідження. Також вказується місце й час проведення дослідження, характеризується матеріал, який узято для досліджень, детально описуються використані методи. Тут подаються отримані результати емпіричного дослідження, що відображені в математично опрацьованих і якісно проаналізованих даних спостережень, анкетування, бесiд тощо, а також практичнi висновки й рекомендацiї. В розділі описуються результати вивчення передового педагогічного досвіду з проблеми дослідження. Студент повинен висвітлити те нове, що він вносить у розробку проблеми, порівняти його з даними інших дослідників та практиків.

Аналіз отриманих результатів виконують по можливості із застосуванням методів статистичного опрацювання результатів, які обираються відповідно до мети, завдань і специфіки дослідження. Якщо неможливо застосувати засоби статистики, виконують змістовний аналіз даних.

У курсовій роботі з iсторiї педагогiки обидва розділи можуть носити теоретичний характер або емпiричне дослiдження може полягати в розкритті стану реалiзацiї дослiджуваної iсторичної проблеми в практицi роботи сучасної школи.

У висновках потрібно викласти дані, отримані в результаті проведеного дослідження відповідно до поставлених завдань. Виклад висновків повинен бути чітким і лаконічним. Спершу варто коротко охарактеризувати стан вивчення проблеми (завдання) в цілому. Далі викладати результати дослідження, які базуються на висновках, зазначених у кінці кожного підрозділу. Необхідно також наголосити на якісних і кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати їх достовірність. Висновки слід завершити поданням авторських рекомендацій щодо їх використання з метою вдосконалення навчально-виховної практики.

У додатках, які входять також до змісту курсової роботи з педагогіки чи історії педагогіки, подають практичні й допоміжні матеріали з досліджуваної проблеми, що не ввійшли до тексту основної частини курсової роботи:

• інструкції та методики, які були використані в процесі виконання курсової роботи;

• таблиці первинного обліку спостережень, дослідів;

• таблиці статистичної обробки дослідних даних;

• фрагменти конспектів уроків і форм позакласної роботи;

• наочність до уроків тощо.

Додатки повинні допомогти авторові поглибити уявлення про виконану роботу, довести її достовірність.

У списку використаних джерел, який подається в кінці курсової роботи, повинні бути зазначені лише ті джерела, на які є посилання в тексті роботи. Під час написання курсової роботи з педагогіки студент повинен опрацювати різні види інформаційних джерел: державні документи в галузі освіти й виховання, підручники й посібники з педагогічних дисциплін та шкільні підручники, монографії, словники, довідники, дисертації та їх автореферати, статті у фахових журналах і збірках науково-практичних конференцій тощо. У списку літературних джерел курсової роботи з історії педагогіки повинні бути першоджерела, праці класиків педагогічної думки, архівні матеріали.

В умовах упровадження в систему вищої освіти інформаційних технологій студенти також повинні використовувати під час написання курсової роботи електронні ресурси, які вони можуть знайти у всесвітній мережі Інтернет.

У цілому під час написання курсової роботи студент повинен опрацювати приблизно 30-40 літературних джерел, серед яких обов’язковими є найновіші науково-методичні публікації останніх років з проблеми дослідження.