Тема 4. Особливості формування виробничого потенціалу підприємства
4.1. Структура виробничого потенціалу підприємства
Як вже зазначалось у попередніх темах, термін «потенціал» в економічній літературі трактується по різному, що спричиняє різночитання й ускладнює розуміння суті|сутності,єства| даного поняття. |та|Не дивлячись на те, що ця категорія розглядається|розглядують| вже більше 20 років, єдиної думки у визначенні, структурі, характеристиці елементів, складових потенціалу, поки|доки| не існує. Тим часом, світова криза впливає на діяльність сучасних підприємств де зростає|зростає| необхідність максимального використання наявних можливостей|спроможностей| і детального економічного і фінансового аналізу, який повинен стати основою для розробки стратегії виживання і давати об'єктивну картину перспективності конкурентоспроможності потенціалу підприємств. Крім того у підприємств які закріплюють свої конкурентні позиції на ринку виникає необхідність в прогнозуванні результативності дій, оцінки можливості|спроможності| здійснення цілеспрямованої|ціленаправленої| діяльності і реалізації її досягнень у сфері виробництва. У зв'язку з цим, виникає|появляється| необхідність в конкретизації суті|сутності,єства| виробничого потенціалу, як основи успішного функціонування будь-якого господарюючого суб'єкта.
Поняття «виробничий потенціал» у науковій літературі одним із перших використав А. І. Анчишкін, включивши в нього сукупність ресурсів, які в процесі виробництва стають факторами виробництва [ ]. Цей ресурсний підхід до концепції виробничого потенціалу отримав досить широке розповсюдження серед дослідників.
Поряд із ресурсним підходом до визначення суті виробничого потенціалу в економічній літературі зустрічаються й інші його трактування. Так, М. І. Іванов стверджує, що виробничий потенціал «відображає максимальну здатність сфери матеріального виробництва до виконання робіт на основі збалансованого і гармонійного розвитку всіх його елементів, повного і найкращого використання всіх видів ресурсів» [ ].
Основна проблема у дослідженні виробничого потенціалу сучасних підприємств полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Тобто виробничий потенціал є системою, причому складною і динамічною, оскільки саме взаємозв’язки між окремими складовими потенціалу здійснюють безпосередній вплив на його елементи, модифікуючи вихідні властивості і закономірності їх функціонування, сприяючи тим самим переходу потенціалу у новий якісний стан як єдиного цілого, тобто системи вищого порядку. Таким чином, лише з відомих особливостей і закономірностей функціонування окремих елементів неможливо вивести особливості і закономірності функціонування виробничого потенціалу як системи загалом. Динамізм виробничого потенціалу сучасних підприємств обумовлений впливом інновацій, стабільністю зовнішніх чинників господарювання, кон’юнктурними умовами виробництва. Внаслідок впливу цих чинників постійно відбуваються певні структурні зрушення всередині виробничого потенціалу, а також якісні та кількісні зміни техніко-економічних показників, які його характеризують.
Отже, виробничий потенціал – це сукупність вартісних і натурально-речовинних характеристик виробничої бази, що виражається у потенційних можливостях виробляти продукцію визначеного складу, технічного рівня та якості в необхідному обсязі. Потенційні можливості обумовлені чинниками, що визначають умови, необхідні для цієї роботи – це: матеріальні, виробничі, фінансові, людські та інтелектуальні чинники, тобто виробничий потенціал – це не просто виробнича потужність підприємств, що визначає можливість виробляти ту або іншу продукцію, це поняття більш широке та комплексне [ ].
До визначення структури потенціалу підприємства в економічній літературі розглядаються різні підходи. Більшість дослідників розглядають ресурсну структуру потенціалу, однак рекомендують ураховувати в ньому різну кількість складових елементів. В одному випадку в його склад рекомендується включати тільки засоби праці, в іншому – засоби праці і робочу силу, в третьому – засоби праці, робочу силу і природні ресурси, які застосовуються в процесі виробництва, у четвертому – засоби праці, робочу силу і предмети праці. Є і більш розширені поняття структури потенціалу підприємства з доповненням у вигляді системи збору, обробки і споживання інформації, досвіду господарювання, енергії, тощо. Необхідно зазначити, що навіть при збігу поглядів відносно структури потенціалу підприємства ресурсний підхід не дає повної характеристики цьому терміну.
За функціональною ознакою всі елементи виробничого потенціалу промислового підприємства, загальна структура якого схематично зображена на рис. 4.1, можна умовно поділити на дві групи:
Рис. 4.1. Структура виробничого потенціалу промислового підприємства
елементи, які беруть безпосередню участь у виготовленні продукції, тобто формують так зване основне виробництво і утворюють сферу його технічного обслуговування (основні виробничі фонди, матеріально-сировинні і трудові (промислово-виробничий персонал) ресурси);
елементи, які опосередковано сприяють виробничим процесам, тобто є нематеріальними (технологія та інформація).
Оскільки виробничий потенціал промислового підприємства є системою, відповідно, йому притаманні ознаки, властиві будь-якій системі, тобто цілісність, що передбачає наявність зворотних матеріальних та інформаційних зв’язків між окремими його елементами. Разом із тим виробничий потенціал володіє також особливими, властивими лише йому характеристиками, на яких базуються принципи його формування, які представлені на рис. 4.2.
Рис.
4.2. Принципи формування і основні характеристики виробничого потенціалу
У загальній постановці питання до елементів потенціалу підприємства можна віднести усе що пов'язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найбільш важливих з їх числа представляє собою дуже складну проблему, про що свідчить безліч різних думок сучасних науковців з цього приводу [ ].
Таким чином, виробничий потенціал це наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). До складу виробничого потенціалу входять [ ]:
потенціал землі та природно-кліматичні умови (можливості підприємства щодо використання сукупних природних багатств в господарській діяльності);
потенціал основних фондів (наявні та приховані можливості основних фондів, які формують техніко-технічний базис виробничої потужності підприємства);
потенціал оборотних фондів (це частина виробничого капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх періодів);
потенціал нематеріальних активів (сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи існуючі продукти інтелектуальної праці у господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на основі задоволення суспільних потреб);
потенціал технологічного персоналу (здатність робітників виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи).