Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства

1. Підприємство як відкрита соціально-економічна система

Підприємство можна визначити як соціально-економічну систему, що поєднує групу людей, які сумісно реалізують певну спільну мету та діють на основі певних принципів і правил. Підприємство — це організаційно виокремлена та економічно самостійна ланка виробничої сфери економіки країни, що виробляє продукти певного типу: товари, послуги, інформацію, нові знання — як окремо, так і в певному співвідношенні. Оцінювання необхідності створення та існування підприємств того або іншого типу залежать від тієї концеп­ції, яку покладено в його основу. Вибір тієї або іншої концепції залежить від умов, в яких функціонує підприємство, а також від особистих поглядів власників та керівників організацій. Щодо стратегічного управління дедалі більше прихильників набуває концепція підприємства як «відкритої», матеріально-речовинної та соціально-економічної системи. Згідно з цією концепцією діяльність підприємства — це погоджений у часі та просторі потік ресурсів (сировини, матеріалів, обладнання, грошей, трудових ресурсів, інформації), а також їх запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отримання запланованих результатів діяльності.

Стійкий стан виробництва забезпечується головним чином створенням ефективної системи управління. Основною умовою пристосування виробничої системи до динамічного зовнішнього оточення та нестійкого спектра внутрішніх чинників є її спроможність адаптуватися та створювати механізм використання сприятливих тенденцій, що з’являються. Це забезпечується гнучкістю структури підприємства, під якою розуміють спроможність системи цілеспрямовано адаптуватись до мінл складного середовища і здійснювати цей процес пристосування з мінімальними витратами. 

В умовах ринку, що характеризуються нестабільністю цілей підприєм­ства, обумовленою мінливістю попиту та пропозиції, цін на товари і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі й іншими макро- і мікроекономічними факторами, однією з першочергових задач керівництва підприємства стає формування й оцінка поточних і перспективних можливо­стей підприємства, тобто його потенціалу. Це викликано, насамперед, необхідністю забезпечення ефективності функціонування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Наприкінці 1970-х, початку 1980-х р.р. вийшло багато публікацій, які містять різні аспекти поняття «потенціал». У більшості робіт відзначається важливість вивчення проблем оцінки потенціалу та вказується на існування значних розходжень у визначенні самого поняття потенціалу, його сутності, складу та співвідношення з іншими категоріями. [1]

1.http://gendocs.ru/

2. Сутність економічной категорії «потенціал підприємства»

В роботі Федоніного О., Рєпіної І., Олексюк О. знаходимо узагальнення теоретичних визначень поняття «потенціал», наведений в табл.1

Таблиця 1

Еволюція наукової думки щодо визначення терміна «потенціал» в економіці
Автори	Роки	Визначення
Воблий К. Г.	1924	Потенціал виробничих сил — потенційна можливість країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення
Вейц В.	1927	Потенційні виробничі сили — не тільки матеріальні елементи, а також ті чи інші матеріальні умови, за яких здійснюється виробничий процес
Струмілін С. Г.	1954	Економічний потенціал — сукупна виробнича сила праці всіх працездатних членів суспільства
Немчінов В. С.	1967	Потенціал розширеного виробництва — ресурсні можливості національної економіки у здійсненні економічного росту
Анчишкін А. І.	1973	Виробничий потенціал — набір ресурсів, які у процесі виробництва набирають форму факторів виробництва
Абалкін Л. І.	1981	Потенціал — це узагальнена збірна характеристика ресурсів, прив’язана до місця й часу
Архангельський В. М.	1983	Потенціал — засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або вирішення певної задачі
Рєпіна І. М.	1998	Підприємницький потенціал — сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних і т. ін.), навичок та можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу, щодо вироблення товарів, надання послуг (здійснення робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення сталого функціонування та розвитку підприємства
Олексюк О. І.	2001	Потенціал підприємства — максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально-економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційно-ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно-функціональних, часових, соціокультурних та інших обмежень

В економічній літературі зустрічаються два підходи до трактування сутності цієї економічної категорії:

Перетворювальної-ресурсний, представниками якого є Авдєєнко В.М., Котлів В.А., Анчишкин А.І., Мисько К.М., Донець Ю.Ю. та інші. Прихильники цього підходу акцентують увагу на перетворювальних можливості виробничої системи і вважають, що її потенціал проявляється у вигляді виробничих ресурсів різних видів.

Інтегральне визначення поняття при перетворювальної-ресурсному підході звучить наступним чином: «потенціал - максимальна здатність до виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, що визначається сукупністю ресурсів виробничої системи або її виробничою потужністю».

Адаптаційно-способностний, представниками якого є Ансофф І., Градов А.П. та інші. Прихильники цього підходу акцентують увагу на адаптаційних можливостях виробничої системи і вважають, що потенціал виявляється не тільки за допомогою виробничих ресурсів різних видів, але і здібностей, притаманних кожній виробничій системі.

Інтегральне визначення поняття при адаптаційно-способностном підході звучить наступним чином: «потенціал - сукупність певних здібностей виробничої системи, забезпечених в тій чи іншій мірі ресурсами для їх реалізації».

І перетворювальної-ресурсний, і адаптаційно-способностний підходи відрізняються однобічністю, що призводить не тільки до спотворення самої сутності цієї категорії, але й до неможливості її використання на практиці для управління діяльністю господарюючих суб'єктів, розробки програм та стратегій їх розвитку [4].

Серед вчених немає єдиної думки про зміст даного поняття. Широко поширена думка про те, що зміст економічного потенціалу підприємства складають два компоненти:

1) об'єктивний компонент - це сукупність трудових, нематеріальних, матеріальних і природних ресурсів, залучених і не залучених по яким-небудь причин у виробництво і володіють реальною можливістю брати участь у ньому;

2) суб'єктивний компонент - це здатність працівників, колективів до використання ресурсів і створенню максимального обсягу матеріальних благ і послуг і здатності управлінського апарату підприємства, організації, галузі, господарської системи в цілому до оптимального використання наявних ресурсів.

Елементами економічного потенціалу підприємства можна вважати всі ресурси, які пов'язані з функціонуванням і розвитком підприємства. До складу економічного потенціалу підприємства входять кадровий, виробничий, інтелектуальний, підприємницький потенціали. В якості основних структуроутворюючих елементів економічного потенціалу підприємства виділяють соціальну, виробничо-економічну, екологічну складові. Одним з елементів виробничо-економічної складової економічного потенціалу підприємства є трансакційні витрати [2].

Рис. 1. Структура економічного потенціалу підприємства

Економічний потенціал підприємства (будь-якого) - це сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, нематеріальних, фінансових та ін), що є в розпорядженні підприємства, і здатності його співробітників і менеджерів до використання ресурсів з метою створення товарів, послуг і отримання максимального доходу. Для економічного потенціалу підприємства характерні чотири основні риси.

1. Економічний потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності. При цьому не тільки реалізованими можливостями, але й нереалізованими з яких-небудь причин.

2. Можливості будь-якого підприємства багато в чому залежать від наявних у нього ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не задіяних у виробництві. Тому потенціал підприємства характеризується також і певним обсягом ресурсів і резервів як залучених, так і не залучених у виробництво, але підготовлених до використання в ньому.

3. Володіння ресурсами є необхідною, але недостатньою умовою для успіху в будь-якому бізнесі. Необхідно ще вміння розпорядитися наявними ресурсами, що є завданням номер один у будь-якому бізнесі. Менеджеру слід пам'ятати, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними у нього можливостями і ресурсами, скільки його здібностями до їх використання з метою створення товарів, послуг і отримання максимального доходу.

4. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяг створеної продукції або доходів) визначаються також обраної формою підприємництва та відповідної їй організаційною структурою підприємства.

У теорії та практиці зарубіжного бізнесу ще недавно не було такого поняття, яке б об'єднувало всі ці чотири риси економічного потенціалу підприємства [1].

З огляду на зміст наведеного визначення, а також на те, що компетенції та ресурси, зумовлюючи внутрішні можливості підприємства, повинні забезпечити його конкурентні переваги в ринковому середовищі, що визначає можливості попиту, модель потенціалу підприємства може мати таке графічне зображення (рис. 2, рис. 3)

Рис. 2. Загальна модель економічного потенціалу підприємства

Рис. 3. Структурна модель економічного потенціалу підприємства

[3]