4. Головні вимоги і норми проектування технологічної частини проекту

У пояснювальній записці до проекту повинна бути надана характеристика та обгрунтування технічних рішень, нових технологічних процесів з автоматизованим управлінням виробництвом, які забезпечують здорові та безпечні умови праці, у порівнянні їх з сучасними прогресивними технічними та технологічними рішеннями, які застосовуються у вітчизняній та закордонній практиці.

В технологічній частині проекту наводяться виробничі характеристики підприємства , дані про планування головних виробництв (цехів), режими роботи, сировину, основі матеріали, продукцію, обґрунтовується вибір технічних рішень та технологічних процесів, обладнання та його розташування, висвітлюються питання працеємності виробничих процесів, обґрунтовується прийнятний рівень автоматизації та інше. Крім того надається інформація про викиди в атмосферу забруднюючих речовин та способи їх очистки, дається характеристика виробничих стічних вод. Також наводяться дані про міжцехові виробничі комунікації, плани та розрізи виробничих будівель з позначенням місць розташування головного технологічного облаштування та транспортних засобів.

Технологічна частина проекту повинна давати можливість оцінити характер шкідливості технологічного процесу, досконалість передбаченого для застосування обладнання, відповідність його технічним та гігієнічним вимогам, а також нормам техніки безпеки.

Технологічна частина проекту складається на основі цілого ряду державних і галузевих нормативних документів (будівельних і санітарних норм, правил влаштування і правил безпечної експлуатації обладнання, правил пожежної безпеки тощо).

При розміщенні обладнання потрібно враховувати зручність його обслуговування, можливість демонтажу апаратів і деталей при ремонтах, забезпечити мінімальну довжину трубопроводів між апаратами та установками, а також можливості використання самоточних режимів.

Компонування обладнання на відкритих площадках суттєво скорочує капіталовкладення в будівництво, зменшує загазованість та вплив тепловиділень, знижує вибухопожежонебезпечність, а також створює умови для укрупнення агрегатів та полегшує умови монтажу обладнання.

Розміщення технологічного обладнання на відкритих площадках слід проектувати у всіх випадках, коли дозволяють кліматичні умови та умови експлуатації технологічного обладнання. У разі необхідності можна застосувати місцеві укриття.

У разі неможливості розміщення обладнання на відкритій площадці його слід розташовувати у будівлях прямокутної форми. Для розміщення важкого технологічного обладнання та при можливості виникнення динамічних навантажень при його експлуатації рекомендується використовувати одноповерхові будівлі.

В будівлях з виробництвами, які відносяться за ступенем пожежної небезпеки до категорій А і Б, не допускається розміщення обладнання у підвальних приміщеннях чи заглиблених приямках.

Приміщення будівель цехів, у яких є вибухонебезпечні або токсичні речовини з густиною газів менше одиниці, повинні мати аераційні фонарі або інші пристрої для видалення їх з під верхньої частини перекриття.

При розміщення обладнання необхідно передбачити проходи для забезпечення безпечного його обслуговування, переміщення персоналу та транспорту.

Основні проходи у місцях постійного перебування працюючих по фронту обслуговування повинні бути шириною не менше 2 м.

По фронту обслуговування машин (компресорів, насосів) ширина проходу повинна бути не менше 1,5 м, за винятком малогабаритного обладнання (шириною та висотою менше 0,8 м), для якого ширина проходу може зменшуватись до 0,8 м. Проходи, які використовуються для періодичного облаштування обладнання та щитів управління, повинні бути шириною не менше 0,8 м.

Відстань між апаратами та стінами приміщень при необхідності всебічного обслуговування повинна становити не менше 1 м.

Проходи між насосами повинні бути шириною не менше 0,8 м, а між компресорами – не менше1,5 м (для малогабаритних машин не менше 1 м).

Технологічне обладнання, яке може стати джерелом підвищеного рівня шуму та вібрацій на робочих місцях, рекомендується монтувати на спеціальних фундаментах або амортизаторах.

Розміщення апаратури чи обладнання, яке працює під тиском, повинно виключати можливість їх перевертання, створювати умови вільного доступу до усіх їх частин, проведення огляду, ремонту та очистки, як з зовнішньої так із внутрішньої сторони. Для зручності їх обслуговування, огляду та ремонту повинні бути передбачені робочі, наглядові площадки, драбини тощо.

Усі рухомі частини машин, апаратів, механізмів (приводні ремні, муфти, вали тощо) повинні бути обладнані надійними огородженнями, а обладнання, трубопроводи, прилади та інші джерела значних тепловиділень – теплоізоляцією.

При проектуванні необхідно передбачити технічні засоби та пристрої, які б упереджували вміст в повітрі робочої зони шкідливих речовин в концентраціях, не перевищуючих гранично допустимих. Для цього слід застосовувати відповідну організацію технологічних процесів, їх комплексну механізацію та автоматизацію, повну герметизацію технологічного обладнання та застосовувати вентиляцію приміщень.

Технологічне обладнання та виробництва, які є джерелом викидів надлишкового тепла, пари газів, пилу, повинні мати місцеві відсмоктувальні пристрої, апарати, пристрої для вловлювання забруднюючих повітря речовин та очищення від них повітря, яке викидається в атмосферу.

В приміщеннях, де є можливість виділення в повітря робочої зони токсичних речовин, повинен бути передбачений систематичний контроль за їх вмістом.

Зовнішні установки рекомендується розташовувати зі сторони глухої стіни будівлі цеху або в торцевій його частині.

Електрообладнання для вибухопожежонебезпечних приміщень та зовнішніх установок повинні вибиратися у відповідному виконанні в залежності від їх класу.

Для забезпечення аварійного зливу агресивних та горючих рідин потрібно передбачити аварійні або дренажні чи складські ємності. Об'єм аварійного резервуару повинен становити не менше 30 % від сумарного об'єму усіх апаратів і бути не менше об'єму найбільшого апарата (резервуара). Апарати та агрегати, які потребують нагляду за температурою, тиском та іншими параметрами та розташовані на значній відстані від робочого місця, повинні бути облаштовані дистанційними приладами контролю робочих параметрів на щиті управління і контрольними приладами на місці.

Висота вихлопних стояків запобіжних клапанів повинна бути не менше ніж на 3 м вище самої високої точки будівлі цеху або самої високої робочої площадки відкритих установок в радіусі 15 м від вихлопного стояка.

Для перетискування легкоспалахуючих рідин, а також горючих рідин з температурою більше 20 °С необхідно використовувати інертний газ. Для цих же цілей можна використовувати стиснене повітря, якщо горюча рідина має температуру спалаху вище 45 °С при температурі нагрівання до 20 °С.

На трубопроводах, працюючих при температурах нижче -40 °С, слід застосовувати арматуру, виготовлену з легованих сталей, спеціальних сплавів, або кольорових металів, які мають при цих температурах ударну в'язкість не менше 0,2 МДж/м².

Апаратура для легкоспалахуючих рідин з температурою кипіння нижче 45 °С та скраплених вуглеводневих газів має бути виготовлена зі сталі, незалежно від температури та тиску середовища. Для решти вибухопожежонебезпечних токсичних середовищ допускається застосування арматури з сірого та ковкого чавуну в межах робочих тисків та температур, які вказані в каталогах.

Запірна та регулююча арматура, яка встановлюється на трубопроводах повинна бути легкою та доступною для обслуговування. Якщо вона встановлена на висоті більше 1,6 м для її обслуговування потрібно передбачити спеціальні площадки та драбини.

У місцях розміщення арматури, масою більше 50 кг, повинні бути встановлені стаціонарні або пересувні підйомні пристрої.

Запірна арматура, для відкриття якої потрібні великі зусилля, повинна бути оснащена механічним або електричним приводом та мати обвідну лінію.

На трубопроводах горючих газів, перед їх введенням в цех, повинна встановлюватись запірна арматура з дистанційним управлінням. Засувки та інша запірна арматура при їх встановленні на висоті повинні, як правило, мати дистанційне управління.

Усі переходи, колодязі, ями тощо повинні мати огородження висотою не менше 1 м. Монтажні прорізи у перекриттях також повинні мати огородження у нижній частині у виді бортової дошки, висотою не менше 0,15 м.

При розташуванні обладнання, яке обслуговується, на висоті більше 1,8 м слід передбачати стаціонарні драбини і площадки з огородженнями.

Токсичні горючі гази та пара при неможливості їх вловлювання повинні спалюватись перед викидом в атмосферу. У разі періодичного викиду їх, необхідно забезпечити автоматичне запалювання.

До технічної частини проекту можуть додаватися основні креслення:

• принципові схеми технологічних процесів;

• технологічні компонування або планування по корпусах (цехах) із вказівками щодо розміщення великого, унікального устаткування та транспортних засобів;

• схеми вантажопотоків (для великих підприємств);

• принципові схеми електропостачання підприємства;

• схеми трас магістральних і розподільних теплових мереж.

Розділ пояснювальної записки, який стосується будівельних рішень та організації будівництва нами не розглядається, оскільки до його розробки залучаються фахівці будівельних спеціальностей.