- •1. Концептуальні засади промислової безпеки та охорони праці в нафтогазовій галузі.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 1
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел До розділу 1
- •2. Упереджувальний нагляд при проектуванні та будівництві підприємств нафтогазової галузі.
- •2.1 Організація розроблення і склад перед проектних та проектних матеріалів.
- •2.1.1 Техніко-економічне обґрунтування (тео) інвестицій
- •2.1.2 Проект на будівництво
- •2.2 Погодження, експертиза та затвердження проектної документації.
- •Тео інвестицій:
- •Проекти:
- •2.3 Загальні норми та вимоги до складання генерального плану об'єктів промислового призначення.
- •Головні вимоги і норми проектування технологічної частини проекту
- •Норми проектування та будівництва підприємств, будівель і споруд в нафтогазовій галузі.
- •2.6 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом підприємств, об’єктів і споруд
- •2.6.1 Прийняття в експлуатацію технологічного обладнання.
- •2.6.2 Прийняття в експлуатацію технологічних трубопроводів.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 2.
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел до розділу 2.
- •3. Застосування системного аналізу у вирішенні задач промислової безпеки та охорони праці.
- •3.1 Загальні положення.
- •Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів.
- •Порядок здійснення аналізу небезпеки й оцінки ризику.
- •Визначення прийнятного ризику.
- •Застосування системного аналізу промислової безпеки нафтогазової галузі.
- •3.3.1 Загальні положення.
- •3.3.2 Аналіз газової небезпеки.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 3.
- •До розділу 3.
- •Методи розв’язання типових задач оцінки впливу об’єктів підвищеної небезпеки на навколишнє середовище.
- •4.1 Аналіз шумового забруднення навколишнього середовища
- •4.2 Аналіз розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від викидів стаціонарними джерелами
- •Критеріальні засади уражальних чинників аварійних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки.
- •Баричні впливи, їх значення та методи оцінки.
- •Термічні впливи аварійних ситуацій на об’єкти захисту.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 4
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел до розділу 4
- •5 Безпечність та надійність складних технічних систем (стс) нафтогазової галузі.
- •5.1 Концептуальні засади безпечності та надійності стс.
- •5.2 Показники надійності та безпечності стс, їх аналіз.
- •5.3 Прогнозування і керування безпечністю та надійністю стс.
- •5.3.1 Загальні засади прогнозування надійності.
- •5.3.2 Визначення ризиків виникнення нештатних ситуацій на об’єктах гтс.
- •5.3.3. Система управління безпекою виробництва в нафтогазовому комплексі.
- •Надійність єдиної системи газопостачання (єсг).
- •Запитання для самоконтролю за розділом 5.
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел до розділу 5.
- •6.2 Заходи безпечної експлуатації лінійної частини трубопроводів.
- •6.3 Безпека виконання земляних робіт.
- •6.4 Заходи з упередження вибухопожежонебезпеки.
- •6.5 Принципові засади безпечного виконання вогневих та газонебезпечних робіт.
- •6.5.1 Загальні положення.
- •6.5.2 Підготовка до виконання робіт.
- •6.5.3 Виконання вогневих та газонебезпечних робіт
- •6.5.4 Заходи безпеки після завершення вогневих та газонебезпечних робіт.
- •6.6 Узагальнені вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском.
- •6.6.1 Загальні положення.
- •6.6.2 Встановлення, реєстрація та технічне опосвідчення посудин
- •6.6.3 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади і запобіжні пристрої.
- •6.6.4 Нагляд, утримання і обслуговування посудин
- •6.7 Основоположні засади безпечного видобування вуглеводнів.
- •6.7.1 Загальні вимоги.
- •6.7.2 Ключові заходи безпеки при експлуатації свердловин.
- •6.7.3 Заходи безпеки при експлуатації систем збирання та підготовки нафти і газу.
- •6.7.4 Заходи з безпечної експлуатації резервуарних парків ( нафтобаз).
- •Запитання для самоконтролю за розділом 6.
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел До розділу 6.
6.7.3 Заходи безпеки при експлуатації систем збирання та підготовки нафти і газу.
Об’єкти і технологічні процеси видобування, збирання, підготовки нафти і газу, їх технічне оснащення, вибір системи керування і регулювання, місця розміщення засобів контролю, керування і протиаварійного захисту повинні враховуватись в проектах облаштування родовищ і забезпечувати безпеку обслуговуючого персоналу, населення та навколишнього природнього середовища.
Система збирання нафти і газу повинна бути закритою, а устя нагнітальних, спостережних і видобувних свердловин – герметичними.
Системи автоматизованого збору, промислового і між промислового транспорту та підготовки природного газу, газового конденсату та нафти повинні передбачати:
автоматичне відключення окремого обладнання, технологічних ліній, установки, свердловини при аварійних відхиленнях робочого тиску від максимально допустимого для відповідного обладнання;
застосування системи введення інгібіторів корозії та інших пристроїв для забезпечення можливості реалізації антикорозійних заходів;
дистанційний контроль технологічних параметрів і реєстрацію основних параметрів технологічного процесу;
автоматичну систему сигналізації аварійних параметрів і регулювання тиску середовища в технологічному обладнанні;
контроль стану повітряного середовища на об’єктах;
на УППГ і ГТУ для збору нафти можливість короткочасного скиду газу у факельний колектор у разі порушень режиму їх функціонування.
Скидання в атмосферу газу, який містить сірководень та інші шкідливі речовини у кількості, що перевищує ГДК, допускається лише після їх нейтралізації або спалювання.
На підприємствах, що експлуатують факельні системи, повинні бути складені та затверджені інструкції з їх безпечної експлуатації.
Факельну установку потрібно розтвшовувати з урахуванням рози вітрів, мінімальної довжини трубопроводів і з урахуванням потужності теплового потоку.
Територія навколо факельного стовбура в радіусі його висоти, але не менше 30 м, відгороджується і позначається.
Факельний колектор повинен мати схил в сторону факельного пристрою, бути обладнаним вогнеперегороджувальним клапаном та сепаратором для вловлювання конденсату та твердих часток, які повинні відводитись автоматично або вручну не рідше одного разу за зміну.
Перед запалюванням факелу факельний колектор повинен бути продутий парою або інертним газом для витіснення повітря до вмісту кисня не більше 1% об.
Факельний пристрій повинен бути обладнаний системою дистанційного запалювання. Запалювання факелу повинно здійснюватись навченими працівниками під керівництвом ІТП.
У закритих приміщеннях технологічних установок електричні датчики систем контролю і керування технологічним процесом повинні бути у вибухозахищеному виконанні і розраховуватись на використання в умовах вібрації, утворення газових гідрантів, відкладень парафіну, солей та інших речовин, або встановлюватись в умовах, що виключають прямий контакт з продукцією свердловин.
Для ліквідації гідратних пробок у газопроводі, арматурі, обладнанні, приладах, використовуються такі методи:
закачування інгібітору перед місцем утворення і безпосередньо в зону утворення пробок;
інтенсивне зовнішнє підігрівання місць утворення пробок за допомогою трубопровідних коаксіальних електропідігрівачів, УПП;
подання гарячого агента безпосередньо в гідратну пробку;
зниження тиску з обох боків пробки нижче тиску розкладання гідрантів з подальшою продувкою на свічу.
Розігрівання гідратної пробки в трубопроводі або апараті дозволяється лише у разі відключення їх від загальної системи і зниження тиску до атмосферного.
Конструкція насосів і їх обв’язка для перекачування токсичних і горючих рідин повинна передбачати повне звільнення і дегазацію від залишків цих продуктів перед розбиранням насосів після їх зупинки на ремонт. Видалення з насосів продукту повинно проводитись у дренажну ємність, яка має розміщатись поза приміщенням насосної.
Резервні насоси повинні перебувати в постійній готовності до пуску.
Для перекачування легкозаймистих та шкідливих рідин необхідно застосовувати насоси, що виключають можливість пропуску продукту.
Блоки насосних агрегатів, які перекачують рідкі вуглеводні та інші вибухопожеженебезпечні продукти, повинні мати обладнання для їх автоматичного аварійного відключення у разі нагрівання до температури самозаймання продукту.
Зовні приміщення насосної на всмоктувальному і нагнітальному трубопроводах повинні встановлюватись запірні механізми.
Засоби контролю стану повітряного середовища повинні перевірятися не рідше ніж один раз на місяць і перебувати у справному стані.
Для установок комплексної підготовки газу УКПГ, газозбірних пунктів, головних споруд повинні розроблятись і затверджуватись технологічні регламенти.
Газопроводи УКПГ, газозбірних пунктів і головних споруд повинні відповідати вимогам, які ставляться до ТП категорії «В» згідно з СНиП 2.05.06-85 «Магистральные трубопроводы».
УКПГ повинні мати автоматизоване і механізоване регулювання та керування технологічними процесами, а також систему осушення та підігрівання газу з можливістю добавляння до нього інгібітору.
У технологічному регламенті установок указується перелік технологічних параметрів та їх граничні значення, вихід за межі яких вимагає зупинення установки.
Якість газу, що подається в міжпромислові газозбірні колектори, повинна відповідати вимогам технологічного регламенту.
Відбирання проб газу, конденсату та інших технологічних середовищ необхідно виконувати за допомогою пробовідбірників, розрахованих на максимальний тиск в обладнанні. Перевірка пробовідбірників на герметичність повинна проводитись не рідше ніж один раз на шість місяців.
Обладнання очищення, охолодження і сепарації газу повинно розташовуватись на відкритих площадках.
На газосепараторах установок низькотемпературної сепарації газу повинно встановлюватись не менше двох запобіжних пристроїв, кожен з яких повинен забезпечувати безаварійну роботу апарата. Запобіжні пристрої на конденсадозбірнику повинні встановлюватись у верхній частині апарату.
На трубопроводах паливного газу перед пальниками вогневих підігрівачів і регенераторів встановлюються манометри, робочій і контрольний вентилі з продувальною лінією між ними, яка обладнана запірним пристроєм.
Трубопровід інертного газу або паропровід для продувки камер згоряння і змійовика при зупинках вогневих підігрівачів і регенераторів повинні бути обладнані ЗК і мати по дві засувки, між якими встановлюється кран для продування. Для розпалювання пальників вогневі підігрівники і регенератори повинні мати запальники.
Камери згоряння печі, димоходи повинні обладнуватись системою пожежогасіння. Вентилі трубопроводів пожежогасіння необхідно розташовувати на відстані не менше ніж 10м від печі.
Усі роботи в приміщеннях, де виділяються пари метанолу та їх вміст у повітрі перевищує ГДК, повинні проводитись з використанням фільтрувальних протигазів.
Ємності і метанольниці повинні заповнюватись метанолом продавлюванням газу або за допомогою насосів при повній герметизації процесу.
