6.5.2 Підготовка до виконання робіт.

Підготовка об’єкту до ВР та ГНР виконується експлуатаційним персоналом після отримання цільового інструктажу з охорони праці та пожежної безпеки виконавцями під розпис у нараді-допуску. Ці роботи виконуються під керівництвом відповідального за підготовку згідно з нарядом-допуском.

Робоча зона передбачуваних робіт та об’єкт повинні бути підготовлені для безпечного їх виконання. Для цього здійснюються відповідні заходи:

• забезпечуються вільні підходи та під’їзди до місця робіт;

• видаляються вибухопожежонебезпечні речовини і матеріали;

• забезпечується достатнє освітлення (в тому числі штучне) та наявність потрібної кількості і номенклатури засобів пожежогасіння;

• зона робіт, з врахуванням специфіки їх виконання , погоди, напрямку та швидкості вітру, позначається знаками безпеки та відповідними плакатами (у разі потреби встановлюються охоронні пости).

Місце проведення робіт повинно бути надійно відключене від джерел можливого надходження вибухопожежонебезпечних, токсичних та інших речовин, у тому числі від суміжних технологічних схем, дублюючою запірною арматурою. Нарядом-допуском повинні бути передбачені заходи, які виключають помилкову (не санкціоновану) перестановку запірної арматури та інших подібних засобів. З цією метою потрібно зняти (або заблокувати) штурвали ручного приводу, відключити джерела живлення електроприводу запірної арматури, рухомих механізмів з утворенням видимого розриву в електроланцюгах тощо.

На пускових пристроях, електророзподільних установок та інших відповідальних місцях вивішуються плакати « Не вмикай-працюють люди», «Не відкривай» чи іншого змісту.

В місцях роз’єднання фланців або вирізки «котушок» повинні встановлюватись електричні перемички перетином не менше ніж 25 мм² по міді з метою уникнення іскроутворення від блукаючих струмів. На час виконання ВР система катодного захисту відключається.

Для проведення ВР на дільницях газопроводів, або в газовому обладнанні необхідно здійснити зниження тиску газу до надлишкового тиску, що забезпечує безпечне виконання робіт від 100…500 Па (10…50 мм. вод. ст.).

Встановлення та підтримання в них залишкового тиску газу в у цих межах є однією ключових вимог безпеки виконання вогневих робіт на газових об’єктах.

За традиційної технології досягнення цієї умови здійснюється з стравлюванням надлишкового тиску на місцях відключення ремонтованої ділянки через продувальні свічки перекритих лінійних кранів газопроводів, відстань між якими згідно [9] не може бути більшою 30 км.

У разі виявлення витоків (пропусків) газу в межах небезпечної зони для здійснення ГНР в несправних газопроводах вони повинні бути повністю звільнені від газу, або в ньому тиск може бути знижений не менше ніж на 30 % від величини максимального робочого тиску.

При не герметичності перекривної арматури (пропуски газу в положенні «закрито» необхідно відключити також прилеглу дільницю ГП з подальшим стравлюванням газу через байпас лінійного крану та підтримувати в ньому надлишковий тиск в межах нормованих значень.

Як було показано в [10] у разі відносно незначної різниці між гіпсометричними позначками траси газопроводу (до 100 м) встановлення нормованих надлишкових тисків у будь якому місці газопроводу не викликає особливих труднощів.

Практичний досвід проведення вогневих робіт на магістральних газопроводах, які перетинають Карпати, показав, що іноді при встановленні нормованого надлишкового тиску на рівні регулювальних свічок після розкриття газопроводу в окремих його місцях спостерігається інтенсивний підсос повітря в порожнину газопроводу. Це явище може створити вибухонебезпечну ситуацію і є недопустимим.

Нами була з’ясована причина виникнення цього явища та розроблений спосіб регулювання надлишкових тисків залишкового газу для проведення вогневих робіт на ділянках газопроводів із значними перепадами гіпсометричних позначок [11].

Причиною такого явища є невідповідність зміни величин атмосферного та абсолютного тисків залишкового газу в газопроводі при зміні гіпсометричних позначок його розміщення. Як відомо [12] розподіл абсолютних тисків під дією статичного стовпа газу описується так званою «барометричною» формулою, застосовуючи яку для умов газопроводу отримаємо:

Р_н = Р_в ·е^s ,

де Р_в та Р_н - абсолютні тиски відповідно на рівні верхньої та нижньої гіпсометричної позначки відключеної для ремонту ділянки газопроводу;

е – основа натурального логарифму;

– відносна густина газу, = ;

– перепад висот між гіпсометричними позначками газопроводу, м;

– середнє значення коефіцієнта стисливості газу ;

– середня температура газу в газопроводі, ⁰ К;

_газ та _пов – відповідно густина газу та повітря, кг/м³.

Як відомо, абсолютний тиск дорівнює сумі атмосферного та надлишкового тисків. Тобто Р_абс = Р_{атм +} Р_над , а Р_над = Р_абс - Р_атм .

Темп зміни атмосферного тиску випереджає темп зміни абсолютного тиску газу в зупиненому газопроводі завдяки значно більшій величині густини атмосферного повітря відносно густини газу.

Тому, за певних умов, на окремих ділянках газопроводу створюються зони з надлишковим тиском від’ємного знаку (вакуум).

Природно, що за таких умов «традиційна» методика регулювання залишкового тиску газу для підготовки ГП до вогневих робіт не може бути застосована.

У зв’язку з цим нами був розроблений та рекомендований до застосування новий спосіб регулювання тиску надлишкового газу , для проведення вогневих робіт в ГП зі значними(> 100 м) перепадами гіпсометричних позначок. Цей спосіб підготовки лінійної частини МГ до вогневих робіт в гірських умовах рекомендований до практичного застосування в СОУ49.5 – 30019801-101:2012 [13].

За цим способом, якщо перепад висот між місцем виконання вогневих робіт та продувальними свічками ГП понад 100 м, регулювання тиску залишкового газу здійснюється однією свічкою лінійного крану, що розташований вище місця виконання робіт. Свічка нижнього лінійного крану повинна бути закритою.

Межі допустимої величини надлишкового тиску на рівні регулювальної свічки (Р_C ) вираховується за формулами:

Р_Cmin = (100 + Р_ат.р. ) е ^–s - Р _ат.с, та

Р_Cmax = (500 + Р_ат.р. ) е ^–s - Р _ат.с ,

де - Р_ат.р. та Р_ат.с. атмосферні тиски відповідно на рівнях виконання робіт та регулювальної свічки, Па.

Стравлювання газу здійснюють через регулювальну свічку з одночасним контролем надлишкового тиску на місці регулювання. Із досягненням максимальної границі розрахункованого діапазону допустимого надлишкового тиску на рівні регулювальної свічки припиняють скидання газу , а на місці виконання ВР проводять контрольний замір надлишкового тиску . У разі невідповідності надлишкового тиску нормативним значенням здійснюють коригування тиску з допомогою регулювальної свічки.

Після досягнення на місці виконання робіт нормованого надлишкового тиску (100…500 Па) підготовчі роботи вважаються завершеними, що дає право розпочинати власне вогневі роботи.

За наявності в межах ремонтованої ділянки перевальної частини газопроводу , у випадках, коли перепад висот між місцем виконання робіт та лінійними кранами понад 100 м, необхідно монтувати додаткову продувальну свічку на максимальній гіпсометричній позначці відповідної ділянки ГП і використовувати її як регулювальну.

Після закінчення підготовчих робіт та перед початком ВР та ГНР необхідно виконати аналіз повітря робочої зони на вміст вибухопожежонебезпечних та токсичних речовин із записом результатів у наряді-допуску.

За наявності у обладнанні та трубопроводах пірофорних відкладень їх порожнини після пропарювання повинні бути промиті водою, після чого провентильовані на протязі не менше однієї години (кратність повітряного обміну – не менше 3).

Вилучені пірофорні відкладення необхідно негайно зібрати у відповідну тару під шар вод та видалити в пожежобезпечне місце.

Випуск газу і знаходження людей біля лінійних кранів та випускних свічок під час грози забороняється.

Відповідальні за підготовку до ВР та ГНР особисто керують їх проведенням і несуть персональну відповідальність за їх якість, повноту та безпеку виконання.