- •1. Концептуальні засади промислової безпеки та охорони праці в нафтогазовій галузі.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 1
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел До розділу 1
- •2. Упереджувальний нагляд при проектуванні та будівництві підприємств нафтогазової галузі.
- •2.1 Організація розроблення і склад перед проектних та проектних матеріалів.
- •2.1.1 Техніко-економічне обґрунтування (тео) інвестицій
- •2.1.2 Проект на будівництво
- •2.2 Погодження, експертиза та затвердження проектної документації.
- •Тео інвестицій:
- •Проекти:
- •2.3 Загальні норми та вимоги до складання генерального плану об'єктів промислового призначення.
- •Головні вимоги і норми проектування технологічної частини проекту
- •Норми проектування та будівництва підприємств, будівель і споруд в нафтогазовій галузі.
- •2.6 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом підприємств, об’єктів і споруд
- •2.6.1 Прийняття в експлуатацію технологічного обладнання.
- •2.6.2 Прийняття в експлуатацію технологічних трубопроводів.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 2.
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел до розділу 2.
- •3. Застосування системного аналізу у вирішенні задач промислової безпеки та охорони праці.
- •3.1 Загальні положення.
- •Визначення ризиків та їх прийнятних рівнів.
- •Порядок здійснення аналізу небезпеки й оцінки ризику.
- •Визначення прийнятного ризику.
- •Застосування системного аналізу промислової безпеки нафтогазової галузі.
- •3.3.1 Загальні положення.
- •3.3.2 Аналіз газової небезпеки.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 3.
- •До розділу 3.
- •Методи розв’язання типових задач оцінки впливу об’єктів підвищеної небезпеки на навколишнє середовище.
- •4.1 Аналіз шумового забруднення навколишнього середовища
- •4.2 Аналіз розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від викидів стаціонарними джерелами
- •Критеріальні засади уражальних чинників аварійних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки.
- •Баричні впливи, їх значення та методи оцінки.
- •Термічні впливи аварійних ситуацій на об’єкти захисту.
- •Запитання для самоконтролю за розділом 4
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел до розділу 4
- •5 Безпечність та надійність складних технічних систем (стс) нафтогазової галузі.
- •5.1 Концептуальні засади безпечності та надійності стс.
- •5.2 Показники надійності та безпечності стс, їх аналіз.
- •5.3 Прогнозування і керування безпечністю та надійністю стс.
- •5.3.1 Загальні засади прогнозування надійності.
- •5.3.2 Визначення ризиків виникнення нештатних ситуацій на об’єктах гтс.
- •5.3.3. Система управління безпекою виробництва в нафтогазовому комплексі.
- •Надійність єдиної системи газопостачання (єсг).
- •Запитання для самоконтролю за розділом 5.
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел до розділу 5.
- •6.2 Заходи безпечної експлуатації лінійної частини трубопроводів.
- •6.3 Безпека виконання земляних робіт.
- •6.4 Заходи з упередження вибухопожежонебезпеки.
- •6.5 Принципові засади безпечного виконання вогневих та газонебезпечних робіт.
- •6.5.1 Загальні положення.
- •6.5.2 Підготовка до виконання робіт.
- •6.5.3 Виконання вогневих та газонебезпечних робіт
- •6.5.4 Заходи безпеки після завершення вогневих та газонебезпечних робіт.
- •6.6 Узагальнені вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском.
- •6.6.1 Загальні положення.
- •6.6.2 Встановлення, реєстрація та технічне опосвідчення посудин
- •6.6.3 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади і запобіжні пристрої.
- •6.6.4 Нагляд, утримання і обслуговування посудин
- •6.7 Основоположні засади безпечного видобування вуглеводнів.
- •6.7.1 Загальні вимоги.
- •6.7.2 Ключові заходи безпеки при експлуатації свердловин.
- •6.7.3 Заходи безпеки при експлуатації систем збирання та підготовки нафти і газу.
- •6.7.4 Заходи з безпечної експлуатації резервуарних парків ( нафтобаз).
- •Запитання для самоконтролю за розділом 6.
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел До розділу 6.
6.2 Заходи безпечної експлуатації лінійної частини трубопроводів.
Головні небезпеки, що супроводжують експлуатацію лінійної частини трубопроводів пов’язуються із можливостями їх непередбаченої розгерметизації з відповідними наслідками у вигляді викидів або витоків транспортованого агенту та наступним забрудненням навколишнього середовища, створення передумов для виникнення вибухів, пожеж тощо.
Окрім планових робіт з поточного чи капітального ремонту для ліквідації наслідків виниклих аварійних ситуацій чи аварій на лінійній частині трубопроводів виникає потреба виконання значних обсягів земляних робіт, залучення спеціалізованого обладнання та додаткового виконавчого персоналу і служб, виконання робіт підвищеної небезпеки, застосування додаткових заходів безпеки. Усі ці обставини, як відмічалося раніше, сприяють підвищенню ризику виникнення нештатних ситуацій.
У зв’язку з великою протяжністю та розгалуженням трубопровідних систем, що використовуються для транспортування вуглеводнів, значним потенційним впливом на їх технічний стан багатьох чинників природного та техногенного походження, тощо вони займають пріоритетне місце в ідентифікації небезпек об’єктів нафтогазової галузі. Тому розгляду заходів безпеки при експлуатації лінійної частини трубопроводів надається першочергова увага.
Для забезпечення надійності та безпечної роботи лінійної частини магістральних трубопроводів (ЛЧ МТП) підприємства, що ними володіють, та їх підрозділи повинні проводити систематичні візуальні та періодичні, з використанням технічних засобів, обстеження її стану, виконувати технічне обслуговування у встановлених обсягах та термінах. Вони повинні своєчасно виконувати ремонтно-профілактичні роботи або виводити з експлуатації на реконструкцію чи ремонт фізично зношені дільниці трубопроводів.
В їх обов’язки також входить періодичне інформування землекористувачів та органів місцевої виконавчої влади про місце знаходження магістральних трубопроводів, режими охоронних зон, контроль їх стану, а також безпечне виконання робіт в межах цих зон.
Забезпечення своєчасного упередження, локалізації та ліквідації аварійних ситуацій, відмов і аварій та їх наслідків є одним із найважливіших обов’язків підприємств - власників МТП.
На потенційно небезпечних дільницях МТП, в доповнення до обстеження із застосуванням технічних засобів, повинно виконуватись щорічно контрольне шурфування для візуальної та інструментальної оцінки стану ізоляційного покриття та металу труб.
До потенційно небезпечних належать:
дільниці з підвищеною корозійною активністю грунтів (кислі грунти, солончаки тощо);
дільниці з порушенням охоронної зони, що загрожують безпечній життєдіяльності населення;
дільниці, де виявлений прогресуючий ерозійний знос;
переходи через водні перешкоди, заплави рік, болота;
дільниці в зонах можливих зсувів грунту;
дільниці із наднормативним напруженим станом металу труб.
Окрім того, до потенційно небезпечних відносяться «гарячі» дільниці МГП на виході КС та понижені дільниці МГП після точок підключення газових промислів чи підземних сховищ газу, де можливе утворення рідинних пробок.
Періодичність та обсяги візуальних обстежень ЛЧ МТП встановлюється підприємством, що здійснює його експлуатацію, залежно від особливостей місцевих умов та регламентується правилами технічної експлуатації або іншими відомчими документами.
Обстеження ЛЧ МТП з застосуванням технічних засобів здійснюється відповідно до Програм обстеження на основі Методик обстеження технічного стану та стану безпеки МТП із застосуванням технічних засобів (внутрішньо-трубних дефектоскопів, засобів зовнішньої діагностики тощо). Періодичність обстежень цього виду також встановлюється підприємством, яке здійснює експлуатацію ЛЧ МТП.
Позачергові обстеження лінійної частини МТП із застосуванням технічних засобів повинні проводитись:
якщо в процесі експлуатації виявлена розгерметизація зварних з’єднань чи їх розриви;
у разі виникнення наскрізних корозійних дефектів;
у разі перерв роботи електрохімзахисту або зниження значень захисного потенціалу нижче мінімально припустимих понад 1 місяць в зонах блукаючих струмів і понад 6 місяців – в інших випадках.
Позачерговий огляд дільниць магістральних трубопроводів повинен
здійснюватись після стихійного лиха чи інших форс- мажорних обставин, які могли привести до пошкодження трубопроводу чи окремих його споруд,
У разі виникнення порушення герметичності трубопроводу або іншої загрозливої ситуації небезпечна зона повинна бути відгороджена знаками безпеки та негайно проінформована про виниклу ситуацію диспетчерська служба підприємства або особа, відповідальна за експлуатацію трубопроводу.
Поблизу населених пунктів , залізниць, шосейних доріг та інших найбільш небезпечних місць зони розливу нафти чи нафтопродуктів, або місць витоку газу із лінійної частини МТП повинні охоронятись спеціально встановленими постами.
Додаткові заходи безпеки повинні бути передбачені для трубопроводів, що розташовуються на потенційно-небезпечних ділянках (переходи через природні і штучні перепони, зони нестійких грунтів тощо).
Так, балочні та вантові переходи обладнуються загорожами, що виключають можливість проходу сторонніх людей по трубопроводу, а також вони повинні бути захищені від розмивання та пошкодження.
Переходи через залізничні та автомобільні дороги усіх категорій повинні виконуватись у варіанті «труба в трубі» із сполученням міжтрубного простору з витяжною свічкою.
Переходи підлягають обстеженню не рідше 1 разу на рік з проведенням аналізу повітря із свічки.
На зсувонебезпечних, заплавних та болотистих дільницях та дільницях, де опори переходів трубопроводу розташовані в русловій частині рік з сильною течією, повинно здійснюватись періодичне спостереження за станом грунтів, опор і положення трубопроводу (за графіком не рідше 1 разу на 2 місяця, напередодні весняної повені та інших випадках підвищення рівня води у ріках).
У місцях перетину МГП з повітряними ЛЕП повинні бути встановлені пристрої, що захищають трубопровід від передачі на нього напруги у разі обриву проводу.
Переїзджати через наземні МГП дозволяється через спеціально облаштовані переїзди, що конструктивно не зв’язані з газопроводом. Уздовж траси МНП повинні бути передбачені проїзди для машин аварійно-відновлювальної служби.
На перетині нафтогазопроводів із шосейними дорогами , залізничними коліями, газопроводами та іншими інженерними комунікаціями повинні встановлюватись відповідні знаки і попереджувальні плакати про місце знаходження трубопроводу.
Рух транспорту на об’єктах нафтогазовидобування повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних і пішеходних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, проходами. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки автотранспорту , перед виїздами (в’їздами) на територію підприємства. Транспорт при виїзді на територію вибухонебезпечних об’єктів повинен бути обладнаним іскрогасником. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками.
Не допускається проїзд засобів механізованого транспорту на дільницях території підприємства, де можливе скупчення горючих парів та газів. Про це повинні сповіщати відповідні написи (покажчики).
Експлуатація МНП, прокладених у тунелях, дозволяється при концентрації парів і газів, що не перевищує ГДК у повітрі робочої зони. При проведенні робіт у тунелі повинна бути передбачена його вентиляція з інтенсивністю повітряного обміну на одного працюючого не менше 6м3 /хв при швидкості руху повітря не більше 6 м /сек.
