5.3.3. Система управління безпекою виробництва в нафтогазовому комплексі.

Раніше відмічалось, що одним із суттєвих недоліків традиційної концепції безпеки життєдіяльності людини можна вважати відсутність системного підходу до аналізу усього комплексу небезпек в ергатичній системі «техніка – людина», яка функціонує в умовах певного середовища. Діюча система управління охороною праці (СУОП), в основу якої було покладено дотримання вимог нормативно-правових актів, організаційної та іншої документації не враховувала і, природньо, не аналізувала можливостей проявів небезпек зі сторони оточуючого середовища на об’єкти підвищеної небезпеки та виробничій персонал. Ця система також не передбачала можливості оцінки техногенних впливів на оточуюче середовище зі сторони цих об’єктів.

Виділення та впровадження в практику, як важливого складового елемента в забезпеченні надійності та безпечності об’єктів підвищеної небезпеки та СТС, системного поняття «Промислова безпека» поставило на порядок денний розробку та впровадження системи управління безпекою виробництва (СУБВ).

Система управління безпекою виробництва являє собою підсистему системи управління усім господарським комплексом України. Для неї є характерною складність структури, багатозв’язковість, багаторівневість системи управління, залежність її структури від форм власності тощо. Її відповідність вимогам міжнародних стандартів у цій сфері є важливою та обов’язковою умовою для приєднання до спільноти європейських держав.

Згідно з вимогами OHSAS 18001:2007, СУБВ повинна будуватись як система управління ризиками. З цією метою «організація повинна розробити, впровадити та підтримувати в актуальному стані процедуру(и) для постійної ідентифікації небезпек, оцінювання ризиків та установлення необхідних засобів управління ризиками». Таким чином процес управління безпекою виробництва складається з трьох основних етапів: ідентифікації небезпек, оцінювання ризиків та управління ризиками.

Для ідентифікації небезпек та їх аналізу звичайно використовують багато чисельні характеристики (переважно комплексні) та показники. Вони необхідні для оцінки можливостей технічної системи до виконання цільової задачі, підтримки її у працездатному стані за умов дотримання допустимого рівня ризику щодо ушкодження виробничого персоналу, населення та природного середовища.

Отже, небезпеки пов’язані із можливістю виникнення аварій та пожеж на об’єктах нафтогазового комплексу, наслідком яких можуть бути випадки травматизму та масштабного ушкодження навколишнього середовища, підлягають особливо ретельному аналізу та управлінню. Це повинно робитись в процесі розробки ОВНС, ТЕО інвестицій, проектних та експертних матеріалів, декларації безпеки, ПЛАС, а також при розробці СУБВ та СУОП. При цьому слід мати на увазі, що наслідки аварій чи пожеж можуть бути набагато важчими небезпек на окремому робочому місці.

Як уже згадувалось, процес створення та впровадження системи менеджменту промислової безпеки та охорони праці в нафтогазовій галузі триває. Існує перший досвід у пошуку концептуальних засад, на базі яких можливе створення узгодженої єдиної системи управління промисловою безпекою та охороною праці[14]. Тому автори вважали за потрібне коротко висвітлити основні тенденції та підходи у вирішенні цих важливих питань та дати можливість читачу ознайомитись з уже опробованими методиками. Так у ДК «Укртрансгаз» було розроблено методику ідентифікації небезпек та оцінювання ризиків у сфері промислової безпеки для об’єктів газотранспортної системи. [15].

На основі цієї методики у 2010 році було розроблено та затверджено стандарт СОУ 60.330019801-081:2010 «Система управління промисловою безпекою. Ідентифікація небезпек та оцінювання ризиків. Методика.» Застосування цієї методики дає можливість визначити місце та умови виникнення та прояву небезпеки у разі порушення вимог нормативно-правових актів, стандартів, інструкції та інших нормативних документів.

За результатами аналізу нормативних актів діючих у сфері промислової безпеки були встановлені їх основні вимоги (нормативні показники промислової безпеки), порушення яких може спричинити аварії чи аварійні ситуації.

Інформацію для ідентифікації небезпек і оцінювання ризиків на постійних робочих місцях та під час виконання робіт із підвищеною небезпекою отримують на підставі аналізу:

• вимог законодавчих і нормативно-правових актів, стандартів, інших нормативних документів, зокрема технічних регламентів;

• інструкцій із експлуатації обладнання, машин, механізмів тощо;

• інструкцій з охорони праці за професіями та видами робіт, протипожежних інструкцій;

• результатів розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій та пожеж;

• результатів атестації робочих місць за умовами праці;

• приписів органів державного нагляду, актів перевірок стану охорони та безпеки праці, пожежної, екологічної та фонтанної безпеки.

Аналогічний принцип може бути застосований до сфер охорони праці, пожежної та екологічної безпеки, що дасть можливість скласти єдиний реєстр СУБВ, де основними структурними одиницями будуть нормативні показники безпеки виробництва (НПБВ).

В табл. 5.2 наведено приклад визначення нормативних показників безпеки виробництва.

Таблиця 5.2 Реєстр небезпек для підприємств нафтогазової галузі. (витяг.)

Нормативні показники безпеки виробництва (НПБВ)	Джерело інформації		Небезпеки, які можуть виникнути у paзі порушення вимог НПБВ	Сфера
	НД	Розділ, пункт
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктажі, навчання та перевірку з питань ОП, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.	[6]	п.3.1	Допуск до роботи працівника який не пройшов шструктажі, навчання та nepeeipкy знань з ОП, може призвести до неправильних дій під час застосування інструментів, пристроїв, експлуатації обладнання підвищеної небезпеки, що може бути причиною травмування працівника, професійного захворювання або аварії.	Охорона праці
Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях має бути встановлений пильний контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів зі застосування газоаналізаторів.	[7]	п.8.1.13	Поява вибухопожежонебезпечної газоповітряної суміші у концентрації вище НКГВ, вибух, можлива пожежа, пошкодження обладнання, нещасні випадки, зокрема зi смертельними наслідками.	Пожежна безпека
Дотримання перюдичності (2рази/рік) та програми приладних обстежень ділянок магістральних газопроводів на герметичність (свищі).	[8]	р.v.‏п.1.6г	Розрив газопроводу, вибух, можлива пожежа, припинення газопостачання	Промислова безпека
Герметичність гирла нагнітальних, спостережних i видобувних свердловин.	[9]	п.13.1.2	Виникнення нафтових або газових фонтанів, вибух, можлива пожежа, руйнування обладнання, забруднення гунту.	Промислова безпека
Якщо виявлене місце ушкодження трубопроводу залите нафтою, її слід видалити відкачувальними засобами, закачавши в нафтопровід чи у тимчасовий земляний амбар. Під час розтікання нафти необхідно обвалувати зону розливу та не допускати її потрапляння до водойм i населених пунктів. В окремих випадках можна проводити термічну обробку забруднених нафтою територій iз вжиттям відповідних заходів щодо нерозповсюдження вогню за межі територій, що обробляються.	[10]	р.v.‏п.1.23.11.	Забруднення ґрунту, водойми нафтою.	Екологічна безпека

Оцінювання ризиків. Невиконання або порушення вимог НПБВ створює загрозу виникнення інциденту (аварії, нещасного випадку, професійного захворювання, пожежі тощо) з певною ймовірністю Р та важкістю наслідків В. При цьому потенційний ризик R_п виникнення інциденту визначається за формулою :

R_п = PB.

В практиці визначення ризиків найчастіше використовують аналітичний та статистичний методи і метод експертних оцінок. Із перелічених методів метод експертних оцінок є найбільш простим та доступним до застосування відносно об’єктів нафтогазової галузі. Тому в [15] для оцінки аварійних ризиків була застосована 9-ти бальна шкала, яка дає можливість оцінити ймовірність виникнення інциденту з причин невиконання вимог НПБВ. В таблиці 5.3 та 5.4 надаються бальні оцінки ймовірності, тяжкості та ризику виникнення аварій (інциденту).

Таблиця 5.3. Бальна оцінка ймовірності виникнення аварій

Значення P (бал)	Ступінь імовірності	Опис імовірності виникнення інциденту
3	Високий	Порушення вимог НПБВ може безпосередньо призвести до інциденту
2	Середній	Порушення вимог НПБВ може призвести до інциденту лише опосередковано, за умови збігу певних чинників та (або) обставин
1	Низький	Порушення виог НПБВ може сприяти виникненню інциденту,але не може викликати інцидент безпосередньо

Таблиця 5.4 Бальна оцінка тяжкості наслідків аварії

Значення В (бал)	Категорії наслідків	Опис тяжкості наслідків інциденту
3	Тяжкі наслідки	Аварії 1 чи 2 категорії, великі пожежі, екологічні аварії, нещасні випадки зі смертельним наслідком, у т.ч. групові
2	Наслідки середньої тяжкості	Відмови обладнання з припиненням виробничого процесу, невеликі пожежі,що їх швидко локалізують, невеликі забруднення атмосферного повітря, водних басейнів, ґрунту, постійна втрата працездатності працівників, професійні захворювання
1	Незначні наслідки	Відмови обладнання без припиненням виробничого процесу, створення передумов пожежі, екологічної аварії, тимчасова втрата працездатності

Таблиця 5.5 Бальна оцінка ризику виникнення аварії

Бальна оцінка ризику Rn	Якісна оцінка ризику	Категорія рівня ризику	Можливі дії
9	Дуже великий	Неприйнятий	Об’єкт не можна експлуатувати, роботу не можна розпочинати чи продовжувати до моменту зниження ризику до прийнятого
6≤R<9	Великий	Неприйнятий	Об’єкт не можна експлуатувати у проектних режимах.У разі неможливості зупинки об’єкта слід вжити заходів щодо зниження ризику (робота на знижених параметрах) з подальшим виводом об’єкта на ремонт.Якщо роботу розпочато і її не можна припинити, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту та/або/ додаткові заходи для зниження рівня ризику
3<R<6	Середній	Прийнятий	Контролювати виконання наявних заходів.Розробляти та впроваджувати додаткові заходи щодо зменшення рівня ризику
1<R≤3	Низький	Прийнятий	Розробляти додаткові заходи не потрібно. Контролювати виконання наявних заходів
0<R≤1	Незначний	Прийнятий	Будь-які додаткові заходи щодо зниження рівня ризику не потрібні

Отже кожне робоче місце виробничого об’єкта, кожну роботу підвищеної небезпеки можна характеризувати певною кількістю НПБВ, кожному з яких ставиться у відповідність значення параметрів Р, В та R_п. Це дає змогу скласти реєстр небезпек та оцінок ризиків у сфері безпеки виробництва форму якого наведено в табл. 5.6.

Для оцінювання стану охорони праці на кожному робочому місці необхідно проаналізувати виконання вимог НПБВ у сфері охорони праці та скласти карту небезпек та оцінок ризиків (КНОР) за формою наведеною в таблицях 5.7.

Аналогічні карти у сфері промислової, пожежної та екологічної безпеки повинні бути складені для кожного виробничого об’єкта узагальнені у структурних підрозділах підприємств, на підприємствах та НАК «Нафтогаз України» у цілому.

У разі порушення вимог НПБВ виникає фактичний ризик виникнення інциденту, який має значення R_Ф=R_П. Якщо значення фактичного ризику перебуває в межах 6≤R_Ф≤9, ризик вважають неприйнятим.

Крім того, кожну КНОР характеризує сумарний потенційний ризик виникнення інциденту - SR_Ф.

Ризик виникнення інциденту на об'єкті в цілому або на окремому робочому місці вважають прийнятим, якщо

SR_Ф≤ R_П=SR_П·2/3.

S= (SR_п- SR_Ф)/ ( SR_п-R_пр) ·100%, якщо SR_Ф>R_пр.

Ступінь досягнення мети у сфері безпеки виробництва визначають за формулою:

S = 100%, якщо SR_Ф < R_пр

Таблиця 5.6 Форма реєстру небезпек та оцінок ризиків у сфері безпеки виробництва

Нормативні показники безпеки виробництва	Джерело інформації		Небезпеки, які можуть виникнути в результаті порушення НПБВ	Оцінка потенційного ризику
	НД	Розділ, пункт		Імовірність р	Тяжкість наслідків В	Потенційний ризик
1	2	3	4	5	6	7
1. Охорона праці
2. Промислова безпека
3. Пожежна безпека
4. Екологічна безпека

Таблиця 5.7 Карта небезпек та оцінок ризиків (КНОР)

Нормативні показники безпеки праці	Джерело інформації		Небезпеки, які можуть виникнути ті їх причини.	Оцінка потенційного ризику			Фактичний ризик RФ
	НД	Розділ, пункт		Імовірність Р	Тяжкість наслідків В	Потенційний ризик Rп
1	2	3	4	5	6	7	8

Управління ризиками. Управління ризиками на виробничих об’єктах та на окремих робочих місцях необхідно здійснювати у наступній послідовності:

• усунути причини(невідповідності),що викликали неприйняті ризики;

• знизити сумарні фактичні ризики до прийнятних рівнів;

• знизити сумарні фактичні ризики до мінімальних рівнів.

Зниження ризиків можна досягнути:

• усуванням або блокуванням джерел виникнення інцидентів технічними засобами;

• усуванням або блокуванням джерел виникнення інцидентів організаційними заходами;

• застосуванням засобів індивідуального та колективного захисту.

Таким чином основними документами моніторингу стану безпеки виробництва на робочих місцях та виробничих об’єктах можуть бути карти небезпек та оцінок ризиків, на підставі яких буде здійснюватись оцінка стану безпеки структурних підрозділів підприємств та підприємств в цілому, ДК та товариств НАК «Нафтогаз України». На цій самій фактологічній основі можна здійснювати управління ризиками виникнення аварій (інцидентів) на підприємствах нафтогазового комплексу в зв’язку із усуненням неприйнятних ризиків та мінімізацією сумарних ризиків з врахуванням фінансових, матеріальних можливостей та людських ресурсів.

Подібний методологічний підхід з успіхом може бути застосований у сферах охорони праці, пожежної та екологічної безпеки.