Оцінки інтенсифікації виробництва підприємства

Види ресурсів	Динаміка показників інтенсифікації	Приріст ресурсу на 1% приросту продукції	Частка впливу на 100% приросту продукції		Відносна економія ресурсів, тис. грн.
			екстенсивних факторів	інтенсивних факторів
Промислово-виробничий персонал	96,74	-0,73	7	93	-260617,535
Матеріальні ресурси	109,87	2,20	105	-5	49987096,537
Основні фонди	67,09	-7,34	64	36	-2287075,109
Оборотні активи	105,78	1,29	101	-1	58431,94337
Дебіторська заборгованість	139,87	8,89	29	71	891271,0905
Кредиторська заборгованість	134,78	7,75	133	-33	793633,5727

Динаміку якісних показників визначаємо як ставлення значення показника за звітний період до попереднього року. Приріст ресурсу на 1% приросту продукції -ставлення приросту ресурсу до приросту виручки від продажу. Частка впливу 100% приросту продукції екстенсивності визначається множенням приросту ресурсу на 1% приросту своєї продукції 100%. Частку впливу 100% приросту продукції інтенсивності визначаємо як: 100% з відрахуванням частки впливу 100% приросту продукції екстенсивності.

Інтенсифікація виробництва характеризується перевитратами промислово-виробничого персоналу -260617 тис.грн. Збільшилися матеріальні витрати на 49987096 тис.грн.

Екстенсифікація матеріальних ресурсів призвела до збільшення витрат основних фондів – на 2287075,109 тис. грн., зменшення витрат оборотних активів – 58431,94 тис. грн., збільшення дебіторської заборгованості -891271,09 тис.грн., та кредиторської заборгованості -793633,57 тис.грн

2.Порівняльна комплексна оцінка

Порівняльну комплексну оцінку діяльності підприємств енергетичної галузі Харківської області необхідно провести на основі розрахованих показників - рентабельність реалізації продукції (Ррп), фондовіддача (Ф), матеріаловіддача продукції (М), середньорічний виробіток продукції одним працівником (В), собівартість реалізованої продукції (С), оборотність оборотних активів (Ооа), оборотність дебіторської (Одз) та кредиторської заборгованостей (Окз). Комплексну порівняльну оцінку провести методами суми місць (табл.14) та суми балів (табл. 15).

Метод суми місць передбачає попереднє ранжування досліджуваних об’єктів у порядку зростання за показниками-стимуляторами та у порядку зменшення за показниками-дестимуляторами та присвоєння їм відповідних місць (рангів).

Метод суми балів. При побудові бальних оцінок задаються шкали, що характеризуються мінімальною і максимальною кількістю балів, якими може бути оцінений кожний показник. Верхня і нижня межа шкали може мати як позитивне, так і негативне значення. Дискретна шкала задає певне число рівнів балів, з допомогою яких оцінюється показник. У випадку неперервної шкали оцінки можуть належати будь-якій точці відрізку, який визначає шкалу відповідного показника.

Таблиця 15