1.2 Хімічний склад води

Хімічний склад води - це комплекс розчинених газів, мінеральних солей та органічних сполук, що знаходяться в воді. Сучасні фізико-хімічні методи дають змогу визначити понад 80 хімічних елементів, присутніх у гідросфері Землі. Проте багато елементів міститься у водах в надзвичайно малих кількостях, які не можливо виявити внаслідок недостатньої чутливості методів аналізу. Хімічний склад вод - важлива складова частина поняття якості води, враховується при організації водопостачання, дослідженнях процесівзабруднення морів, річок, озер, водосховищ, ставків , скиданні стічних вод після очищення у водотокита водойми, при плануванні заходів з охорони вод.

Хімічний склад вод у гідрохімії умовно поділяється на 7 груп:

• розчинені гази - кисень, азот, сірководень, діоксид вуглецю та ін.;

• головні (основні) іони (макрокомпоненти): аніони - гідрокарбонати (HCO⁻³), сульфати (SO₂⁻⁴), хлориди (Cl⁻); катіони - кальцій (Ca²⁺), магній (Mg²⁺), калій (K⁺), натрій (Na⁺);

• біогенні речовини - сполуки азоту (NO⁻², NO⁻³, NH⁺⁴), фосфору (PO₃⁻⁴), кремнію, заліза;

• органічні речовини - різноманітні органічні сполуки, які належать до органічних кислот, складних ефірів, гумусових речовин, азотовмісних сполук (білки, амінокислоти) тощо;

• мікроелементи - всі метали, крім тих, що увійшли до головних іонів;

• радіоактивні елементи - пізніше виділені в окрему групу з мікроелементів, враховуючи специфіку походження, фізичні властивості та вплив на життєдіяльність організмів;

• специфічні забруднюючі речовини - пестициди, синтетичні поверхнево-активні речовини, феноли, нафтопродукти тощо.[11., с.257]

1.3. Нормування якості питної води

Нормування якості - встановлення в нормативно- конструкторській документації кількісних і якісних вимог до безпечності.Якість води має відповідати таким вимогам:

1) бути безпечною в епідемічному відношенні; 2) бути нешкідливою за хімічним складом і фізіологічно повноцінною; 3) бути радіаційне безпечною; 4) мати сприятливі органолептичні властивості.

Санітарними нормами й правилами передбачені кілька груп показників. Це мікробіологічні, паразитологічні, хімічні, радіаційні, органолептичні, показники фізіологічної повноцінності.

Мікробіологічні показники — показники безпеки питної води, які виключають наявність у ній бактерій, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров'я споживачів.

Паразитологічні показники. У зв'язку із захворюваністю населення паразитарними захворюваннями, пов'язаними з водним чинником, уведено нову групу показників — паразитологічні.

Паразитологічні показники безпеки питної води такі:

- число патогенних кишкових найпростіших (клітини, цисти) — цілковита відсутність у 25 дм³ води;

- число кишкових гельмінтів (клітини, яйця, личинки) — цілковита відсутність у 25 дм³ води.

Токсикологічні показники характеризують наявність у воді небезпечних для здоров'я хімічних речовин (компонентів), що зустрічаються у природних водах і з’являються внаслідок забруднення джерела у процесі обробки води. За токсикологічними показниками вода повинна відповідати вимогам згідно таблиці 1.1 (додаток А).

Органолептичні показники якості питної води наведено в таблиці 1.2 (додаток В).Хлориди й сульфати складають головну частину сольового складу води — сухого залишку. Природні води містять різну кількість хімічних речовин: прісна вода до 1000 мг/дм³ (питна), солонувата — 1500 — 2000 мг/дм³, солона — до 5000 мг/дм³ (гіркуватий присмак). Людина отримує з водою від 1,5 до 10 г/добу солей, з їжею — до 90 г (20 г — тваринні, 70 г — рослинні). Споживання великої кількості солей є одним із чинників виникнення артеріальної гіпертензії. Вода з підвищеною мінералізацією впливає на секреторну діяльність шлунка, порушує водно-сольову рівновагу біохімічних і метаболічних процесів.

Твердість обумовлює в основному вміст бікарбонатів, солей калію й магнію та 12 інших елементів. Якщо загальна твердість до 7 мг-екв/дм³ — вода помірно тверда, понад 7 мг-екв/дм³ — вода тверда. Під час використання твердої води утворюється накип у трубах, котлах, навіть кранах.

Вода не повинна містити інші компоненти, які спроможні змінювати її органолептичні властивості — цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли тощо.

Показники радіаційної безпеки питної води: - загальна об'ємна активність а-випромінювачів — до 0,1 Бк/дм³; - загальна об'ємна активність β-випромінювачів — до 1 Бк/дм³.