Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення
Рис. 2.1. Управління аудиторською діяльністю в Україні
Рішення
Аудиторської палати України приймаються
на її засіданні простою більшістю
голосів за наявності більш за винятком
випадків, передбачених Закону України
«Про аудиторську діяльність»
Термін
повноважень члена аудиторської палати
України становить п’ять років. Одна і
та ж особа не може бути делегована до
Аудиторської палати України більше
двох термінів підряд
Аудиторська
палата України може створювати на
території України регіональні відділення,
повноваження яких визначаються
аудиторською палатою України
Призначення
нових членів Аудиторської палати
України замість вибулих здійснюється
у встановленому Законом України «Про
аудиторську діяльність» порядку
Члени
Аудиторської палати України, за винятком
Голови Аудиторської палати України,
виконують свої обов’язки на громадських
засадах
Джерелами
фінансування діяльності Аудиторської
палати України можуть бути: плата за
проведення сертифікації фізичних осіб
на право зайняття аудиторською
діяльністю, плата за включення до
Реєстру, добровільні внески, інші
джерела, не заборонені законодавством
Ведення
поточних справ в Аудиторській палаті
України здійснює Секретаріат, який
очолює завідуючий. Він несе персональну
відповідальність за ефективне
використання майна і коштів
Для
виконання своїх функцій Аудиторська
палата України може створювати комісії
із числа її членів
Рис. 2.2. Діяльність Аудиторської палати України
Рис. 2.3. Функції та завдання АПУ
Рис. 2.4. Вимоги до освіти аудитора
Бухгалтерія
Обслуговуючий
персонал
Заступник
керівника аудиторської фірми
Асистенти, стажисти
Рис. 2.5. Структура аудиторської фірми
Рис. 2.6. Права та обов’язки аудиторських фірм (аудиторів) згідно чинного законодавства України
Таблиця 2.1
Принципи, які регулюють аудит
№ |
Етичні принципи |
№ |
Методологічні принципи |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Об'єктивність |
1 |
Планування аудиту |
2 |
Незалежність |
|
Обґрунтування оцінки значущості аудиторських доказів та системи внутрішнього контролю |
3 |
Доброзичливість |
3 |
Доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості й достовірності |
4 |
Конфіденційність |
4 |
Дотримання методики оцінки ризиків та вибіркової перевірки даних |
5 |
Компетентність |
5 |
Аналіз інформації та формування висновків |
|
|
6 |
Відповідальність за складений висновок |
|
|
7 |
Дотримання порядку документального оформлення |
|
|
8 |
Взаємодія аудиторів |
|
|
9 |
Обґрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або спеціаліста іншої галузі |
|
|
10 |
Повне інформування клієнтів |
|
|
11 |
Контроль якості роботи аудитора |
Таблиця 2.2
Аспекти незалежності аудиторської професії
|
Професійна незалежність аудиторів |
||
Правова |
Етична |
Економічна |
|
Саморегулювання професії |
Професійна компетентність |
Обмеження видів діяльності |
|
Контрактна (договірна) основа взаємовідносин |
Добросовісне виконання професійних обов'язків |
Обмеження видів послуг, що надаються одному клієнту одночасно |
|
Розподіл відповідальності за думку про звітність і за саму звітність |
Конфіденційність інформації щодо клієнта |
Обмеження суми винагороди від одного клієнта |
|
Відповідальність за роботу інших аудиторів, асистентів, експертів |
Індивідуальні відносини з представниками клієнта |
Обмеження організаційних форм діяльності |
|
|
Обмеження тривалості праці з одним клієнтом |
Відсутність фінансового інтересу у справах клієнта |
|
|
Вимоги до змісту реклами |
Заборона отримання товарів і послуг від клієнта |
|
|
Вимоги до назви фірми |
|
|
Мета: висловлення
думки щодо відповідності звітності
Дотримання етичних
вимог, що стосуються завдань аудиту
Аудитор повинен
виконувати аудит відповідно до
Міжнародних стандартів аудиту
Планування і
виконання аудиту з професійним
скептицизмом
Здійснення процедур
аудиту, необхідних для досягнення мети
Аудитор проводить
аудит і отримує обґрунтовану впевненість
у тому, що фінансові звіти не містять
суттєвих викривлень
Врахування
обмеження, властивого аудиторській
перевірці, викликаного використанням
тестування
Врахування
обмежень, властивих аудиторській
перевірці, які впливають на можливості
аудитора виявити суттєві викривлення
Дотримання принципу
про те, що більшість аудиторських
доказів є радше переконливим, ніж
остаточними
Аудитор
несе відповідальність за формування
і висловлення думки стосовно фінансових
звітів
Відповідальність
за підготовку й подання фінансових
звітів покладається на управлінський
персонал суб’єкта господарювання
Рис. 2.7. Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів, визначені МСА № 200