Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КР редуктор Алёны Я..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.83 Mб
Скачать

5.2.2. Розробка ескізу тихохідного вала.

Приймаємо діаметр під ущільнення рівним діаметру під підшипник (dП приймати цілим числом і кратним 5), мм

= 32+2·2,5 ≈ 35 мм (5.2.3)

де t –буртік, приймаємо по таблиці 5.1, t = 2.5.

По діаметру під підшипник dП вибираємо ширину підшипника В, віддаючи перевагу підшипникам середньої серії (табл. 5.9), В=21мм.

Визначаємо діаметр буртіка під підшипник (табл.5.1):

= 35 + 2·2,5 = 40 мм (5.2.4)

Діаметр буртіка під підшипник приймаємо рівним діаметру під колесо:

= 40 мм

Діаметр буртіка під колесо:

= 40 + 2·2,5 = 45 мм (5.2.5)

Довжину вала під ущільнення з урахуванням ширини манжети, зазорів і ширини кришки приймаємо: ℓВ = 40 – 50 мм, ℓУ = 50 мм .

Визначаємо зазор Х між колесами й корпусом:

; Х ≥3·2 = 6 мм (5.2.6)

(Приймаємо Х = 6, 8, 10 або 12 мм).

Відстань між опорами, мм: = 21 + 2·6 + 44 = 77 мм (5.2.7)

Довжина консольної ділянки вала:

= 21/2+50+80=140,5 мм (5.2.8)

Таблиця 5.9 . Підшипники кулькові радіальні

однорядні (ДСТ 8338-75).

Умовне позначення підшипника

Розміри, мм

Базова вантажопідйомність, кН

d

D

B

динамічна

статична

С

С0

Середня серія

304

20

52

15

15,9

7,8

305

25

62

17

22,5

11,4

306

30

72

19

28,1

14,6

307

35

80

21

33,2

18,0

308

40

90

23

41,0

22,4

Рис. 5.3. Ескізне компонування тихохідного вала.

5.2.3. Вибір шпонок і перевірочний розрахунок шпонкового з'єднання.

Вибираємо дві шпонки по dm і по dК з розмірами (табл. 5.4.). Довжину шпонки ℓ вибираємо по стандартному ряду на 5-10 мм менше довжини посадкових місць сполучених деталей. По dm=32мм вибираємо шпонку: 10х8х70, по dк=40мм шпонку 12х8х36.

Обрані шпонки по dm і по dк необхідно перевірити на зминання їхніх бічних сторін.

Умова міцності на зминання, МПа:

(5.2.9)

де Т2 – обертальний момент на веденому валу, 116,45Нм;

d – діаметр вала в розглянутому перерізі, мм;

t1 – величина заглиблення шпонки у вал (табл. 5.4), 5,0мм;

h – висота шпонки, 8мм;

b – ширина шпонки, мм;

р – робоча довжина шпонки при округлених торцях, мм;

(5.2.10)

По dк р= 36-12=24 мм;

зм = 2·116,45·103 / 40·24·(8-5,0)= 80,868 МПа

По dmр= 70-10=60 мм,

зм = 2·116,45·103 / 32·60·(8-5,0)= 40,44МПа

При сталевій маточині []зм = 100 ÷ 150 МПа [1, c.106]. []зм – допустиме напруження зминання, що залежить від прийнятого матеріалу для шпонки.

При зм ≤ []зм : 88,22 МПа < 100 МПа та 40,44 МПа< 100 МПа умова міцності на зминання виконується.

5.2.4. Визначення сил, що діють на тихохідний вал.

Сили, що виникають у зачепленні – окружна, радіальна й осьова, визначені раніше в п.5.1.4.

Додаткова неврівноважена радіальна сила від муфти:

= 0,25·2·128,1·103/100=640,5 Н , (5.2.11)

де DМ – діаметр центрів пальців муфти, мм (табл. 5.2).

5.2.5. Визначення реакцій в опорах і побудова епюр згинаючих і обертальних моментів.

Розглянемо реакції в опорах від дії сил Ft й Fm у горизонтальній площині. При цьому вважаємо, що колесо розташоване щодо опор симетрично, а = b = ℓo/2, а сила Fm спрямована в бік збільшення прогину вала (гірший випадок).

Сума моментів щодо опори А:

(5.2.12)

, Н

RВГ = ( 1339,9 · 38,5 -640,5·(140,5+77))/ 77= -1139,25Н

Сума моментів щодо опори В:

(5.2.13)

, Н

RАГ= ( 1339,9 · 38,5+640,5·140,5)/ 77= 1838,65Н

Перевірка: ; 1838,65- 1139,25-1339,9+640,5 =0

Рис. 5.4. Схема навантаження тихохідного вала.

Визначаємо реакції в опорах від дії сил Fr й Fa у вертикальній площині. Для цього складаємо суму моментів всіх сил щодо опор А и В і знаходимо опорні реакції.

(5.2.14)

RВВ= (496,6· 77 /2- 256,7· 179,2/2)/77= -50,4 Н

(5.2.15)

RАВ= (256,7· 179,2/2+496,6· 77 /2)/77 =546,9 Н

Перевірка: ; 546,9-496,6 -50,4=0

Визначаємо сумарні згинальні моменти в передбачуваних небезпечних перерізах I-I під колесом й у перетині II-II поруч із підшипником, ослаблених галтеллю:

У перерізі I-I:

, Нмм (5.2.16)

МЗГІ= (1838,65 ·77 /2)2+(546,95 ·77 /2)2= 73,85·103 Нмм

У перерізі II-II:

, Нмм (5.2.17)

МЗГІІ= 640,5·140,5= 90·103 Нмм

Еквівалентні моменти в зазначених перерізах:

, Нм 5.2.18)

МеквІ = ((73,85·103·10-3)2+116,52)=137,935 Нм

, Нм (5.2.19)

МеквІІ = ((90·103 ·10-3)2+116,52)= 147,215 Нм

Визначаємо діаметри валів у цих перерізах, мм: (5.2.20)

= 3137,935·103/0,1·50 =30,22 мм = 3147,215 ·103/0,1·50 =30,88 мм

Допустимі напруження на згин для валів й обертових осей приймаємо [σзг] =50 ÷ 60 МПа.

Результати порівнюємо з розмірами розробленої конструкції вала:

При d1 < dК: 30,22 мм < 40 мм й d2 < dп: 30,88 мм < 35 мм умова міцності виконується.

5.2.6. Розрахунок тихохідного вала на опір утоми.

У небезпечному перерізі визначаємо запаси міцності на втому й порівнюємо їх із допустимими. Визначаємо запас міцності на втому при згині: (5.2.21)

S = 0.45·360/(1·11,78/0.7·1+0.1·0) = 22,77

і крутінні: (5.2.22)

S =0.25·180/(1·4,64/1·0.7 + 0.05·4,64) = 6,56

де -1 = (0,4–0,5) в – межу контактної витривалості при згині, МПа;

-1 = (0,2–0,3) в – межу контактної витривалості при крутінні, МПа;

а й а – амплітуда циклу при згині й крутінні.

При симетричному циклі й роботі вала без реверса а = зг; m = 0.

m = а = 0,5 кр =0,5· 9,28 = 4,64 МПа.

uзг – напруження згину в розглянутому перерізі, МПа;

кр – напруження крутіння в розглянутому перерізі, МПа:

= 73,85·103 / 6268,8 = 11,78 МПа (5.2.23)

= 116,45·103 / 12548,8 = 9,28 МПа (5.2.24)

W (нетто) – момент опору перерізу вала при згині;

Wк (нетто) – момент опору перерізу вала при крутінні.

Для небезпечного перерізу вала зі шпонковою канавкою:

= 3,14·403/32 - (5.2.25)

-(12·5,0(40-5,0)2)/2·40= 6268,8 мм3

= 3,14·403/16 - (5.2.26)

-(12·5,0(40-5,0)2)/2·40= 12548,8 мм3

де dк – діаметр вала в небезпечному перерізі (dк або dп), мм;

К – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при згині;

К – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при крутінні (табл. 5.5);

Кd – коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу вала (табл. 5.6);

Кv – коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення (табл. 5.7.);

і  – коефіцієнти чутливості до асиметрії циклу напружень (табл. 5.8.).

Узагальнений коефіцієнт запасу міцності на втому в небезпечних перерізах визначають по рівнянню Гофа й Полларда: (5.2.27)

S =22.77·6.56/ (22.772+6.562)= 6.3 < 2

де [S] = 1,2–2,5 – допустимий коефіцієнт запасу міцності на втому.