МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра математичних методів аналізу економіки

Індивідуальна науково-дослідна робота з дисципліни

«Аналіз фінансових часових рядів» на тему:

Варіант №

Виконала:

студентка

Перевірив:

Доц. Мацкул В. М.

ОДЕСА ОНЕУ 2013

Один із авторів Декларації незалежності США Бенджамін Франклін виголосив таку історичну фразу: "... в житті нема нічого неминучого, крім смерті і податків". Минуло два століття, але й сьогодні у світовій практиці є актуальною проблема раціональної структури та обсягів податків. В Україні проблема податків — одна із найбільш складних і суперечливих, зокрема, у контексті запроваджуваних реформ. Мабуть немає сьогодні другого аспекту економічної політики, який піддавався б такій серйозній критиці і був би предметом таких гострих дискусій.

Розробка та впровадження в життя податкової політики повинні бути науково обґрунтованими і виваженими. У зв’язку з цим особливо актуально для обчислення планових обсягів податкових надходжень доцільно використовувати економіко–математичні методи і моделі, на підґрунті яких виконується прогнозування надходжень податків до бюджету.

Аналіз щомісячних податкових надходжень, використання економіко-математичних методів і моделей, дозволяє виявити особливості надходження податків, взаємозв'язок зміни їхнього обсягу зі зміною загальних макроекономічних показників, ввести концепцію ризику та його врахування у прогнозуванні податкових надходжень, розробити методику прогнозування податкових надходжень, яка може бути використана в Україні загалом і в кожному з регіонів зокрема, здійснити науково обґрунтований перехід від прогнозованих обсягів надходжень до планових, який дозволив би знизити ступінь податкового ризику.

Прогноз (від греч. πρόγνωσις – передбачення, пророкування) - передбачення майбутнього за допомогою наукових методів, а також сам результат пророкування, це ймовірнісні судження про майбутній стан об'єкта дослідження (останнє наукове визначення), наукова модель майбутнього події, явищ і т.п., розрахунок невідомого економічного показника за заданими факторам на основі моделі. Прогноз, оскільки він є формою наукового передбачення, є середньою ланкою побудови проекції майбутнього, яка є необхідною загальновизнаною умовою наукового дослідження та проектування майбутнього. Прогноз є результатом процесу прогнозування.

Види прогнозів. Для соціально-економічних прогнозів згідно з характером і темпами розвитку явищ, які прогнозуються, доцільно прийняти ось такий приблизний часовий масштаб для періодів упередження:: оперативні прогнози – до одного місяця, короткострокові – до одного року, середньострокові – до п’яти років і довгострокові – понад п’ять років. Здійснення та використання прогнозів з різними часовими горизонтами визначається природою прогнозованих процесів. В умовах нестійкого характеру економічних процесів на практиці, по суті, можуть бути реалізовані лише два види прогнозів – оперативний та короткостроковий. Прогнози поділяються на суб´єктивні та засновані на моделях. Суб´єктивні прогнози ґрунтуються на здогадках, досвіді та інтуїції, опираються на неформальні погляди і міркування експерта. За певних обставин досвід може бути найкращим джерелом інформації. Але, незважаючи на популярність суб’єктивних прогнозів, є серйозні докази того, що формальні методи дають кращі результати. Засновані на моделях прогнози випливають із правил або моделей, у яких формалізовано відносини між потрібними нам змінними.

Прогнозування – спеціальне наукове дослідження конкретних перспектив розвитку якого-небудь процесу. Це метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення. Якщо прогнозування виконано якісно, результатом буде картина майбутнього, яку молена застосовувати як основу для планування. В свою чергу, економічне прогнозування – це науково обґрунтоване передбачення розвитку і визначення способів здійснення економічних процесів.

Розрізняють такі методи прогнозування:

1. Неформальні. Керівництво покладається на різні джерела письмової та усної інформації як на допоміжний засіб з метою прогнозування та вироблення цілей. Методи збору вербальної (усної) інформації часто використовуються під час аналізу зовнішнього середовища. Сюди належать інформація, отримана з радіо- й телепередач, від споживачів, постачальників, конкурентів, консультантів, на торгових нарадах у професіональних організаціях. Джерела письмової інформації про зовнішнє оточення — це газети, торгові журнали, інформаційні бюлетепі, професійні журнали та річні звіти.

2. Кількісні, що застосовуються для прогнозування, якщо є підстави вважати, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжити в майбутньому, і коли наявної інформації достатньо для виявлення статистично достовірних тенденцій або залежностей. Крім того, керівник повинен знати, як використати кількісну модель, та пам'ятати, що вигоди від прийняття ефективнішого рішення мають покривати витрати на створення моделі. Вирізняють такі типові методи кількісного прогнозування:

— аналіз часових рядів, що ґрунтується на дослідженні подій, які відбулися в минулому, є основою для планування. Його можна провести за допомогою таблиці або графіка шляхом нанесення на координатну сітку точок, що відповідають подіям минулого. Цей метод часто використовується з метою оцінювання попиту на товари й послуги, визначення потреб у запасах і прогнозування структури збуту;

— каузальне (причинно-наслідкове) моделювання — спроба спрогнозувати те, що відбудеться у подібних ситуаціях, шляхом дослідження статистичної залежності між фактором, що розглядається, й іншими змінними. Ця залежність називається кореляцією. Чим тісніша кореляція, тим більша придатність моделі для прогнозування.

3. Якісні. Якщо якість інформації недостатня, або керівництво не розуміє складних методів, або коли кількісна модель є надто дорогою, керівництво може використовувати якісні моделі прогнозування. При цьому майбутнє прогнозують експерти, до яких звертаються за допомогою. Найпоширенішими якісними методами прогнозування вважаються; думка журі, загальна думка працівників відділу збуту, модель очікування споживача та метод експертних оцінок. Думка журі. Цей метод прогнозування передбачає об'єднання й усереднення думок експертів у ревалентних сферах. Сукупна думка працівників збуту. Досвідчені торгові агенти часто правильно передбачають майбутній попит. Вони близько знайомі зі споживачами й беруть до уваги їх недавні дії швидше, ніж вдасться побудувати кількісну модель. Крім того, хороший торговий агент на певному часовому проміжку часто "відчуває" ринок, точніше, ніж кількісні моделі. Модель очікування споживача — це прогноз, що ґрунтується на результатах опитування клієнтів організації. Метод експертних оцінок — процедура, яка дає змогу групі експертів досягати згоди.

Податкове прогнозування і планування — це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту. Основне завдання податкового прогнозування і планування це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною. Це завдання виконується у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування) або на більш тривалу перспективу (податкове прогнозування). При податковому плануванні та прогнозуванні реалізуються не тільки фіскальні завдання, але й закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання і контролю. Податкове прогнозування і планування базується на оцінці ефективності податкової системи в цілому з позиції виконання нею фіскальних завдань і впливу на економіку, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними показниками податкових надходжень.

Моделювання – один з ефективних засобів пізнання законів і закономірностей навколишнього світу. Суть моделювання полягає в заміні реального процесу певною конструкцією, яка відтворює основні, найістотніші риси проекту, абстрагуючись від вторинних, неістотних. Будь-яка конструкція – спрощений схематичний образ реальності. Математична модель — це абстракція реальної дійсності (світу), в якій відношення між реальними елементами, а саме ті, що цікавлять дослідника, замінені відношеннями між математичними категоріями. Ці відношення зазвичай подаються у формі рівнянь і/чи нерівностей, відношеннями формальної логіки між показниками (змінними), які характеризують функціонування реальної системи, що моделюється. Особливо великого значення набувають моделі при вивченні масових процесів, які недоступні прямому спостереження та експериментуванню. Перш за все, це стосується соціально-економічних явищ і надходження податків, закономірності яких формуються під впливом безлічі факторів.

Ряди динаміки. Ряди динаміки є дуже важливим прийомом аналізу, оскільки дають змогу виявити закономірності розвитку економічних процесів за ряд періодів і відтворити їх у цифровій формі, а оскільки, основним завданням в даній роботі є прогнозування обсягу податкових надходжень на основі минулих і фактичних даних, а аналіз ряди динаміки є найефективнішим засобом оцінки тенденції і закономірностей розвитку явищ, то будемо використовувати саме цей спосіб.

Ряд динаміки (динамічний ряд) - це послідовність чисел (рівнів), що характеризує зміну явища в часі. Кожний динамічний ряд являє собою послідовність двох елементів - рівень, що характеризує величину аналізованої ознаки, і час (момент або інтервал), до якого він відноситься. Рівнями ряду можуть бути абсолютні, середні і відносні величини.

Види рядів динаміки.

1) Залежно від реєстрації фактів ряди динаміки бувають дискретними і неперервними.

Дискретні ряди містять дані, одержані через певні проміжки часу ( місяць, квартал, рік і т.д.). Слід розглядати три види дискретних рядів динаміки: моментні, інтервальні (періодичні) і ряди середніх.

- Моментні ряди динаміки - це ряди статистичних величин, які характеризують розміри досліджуваного явища на певний момент часу ( на початок місяця, кварталу, року і т.д.). До таких показників відносяться чисельність працюючих, парк автомобілів, поголів'я худоби та інші.

- Інтервальні ряди динаміки характеризують розміри досліджуваного явища за певні проміжки - інтервали (періоди) часу, тобто характеризують процеси за той чи інший період часу (добу, місяць, рік і т.д.) . До таких показників відносяться обсяг виробленої продукції, фонд заробітної плати та інші.

- Ряди середніх характеризують зміну середніх рівнів досліджуваного явища у часі (наприклад, місячний рівень заробітної плати, денна продуктивність праці та ін.).

Неперервні ряди динаміки одержують у випадках, коли відбувається неперервний запис змін явища за допомогою відповідних приладів (механічних, електричних, електронних). Методика статистичного аналізу рядів динаміки базується на передбаченні неперервності досліджуваних процесів. Але перешкодою тут є обчислювальні труднощі, і тому неперервні ряди дискретизують, і результати аналізу виводять на підставі дискретних ( перервних) послідовностей.

2) Залежно від виду узагальнених показників ряди динаміки можуть бути представлені абсолютними, відносними і середніми величинами. До перших відносяться показники земельних площ, валової продукції, виробництва автомобілів та ін., до других - питома вага площі окремих культур у загальній площі посіву , коефіцієнти зростання (наприклад, цін), показники виконання планових завдань тощо; до третіх - собівартість одиниці продукції, продуктивність тварин, заробітна плата працівника.

3) По відстані між датами або інтервалам часу виділяють повні або неповні ряди динаміки. Повні ряди динаміки мають місце тоді, коли дати реєстрації або закінчення періодів випливають друг за другом з рівними інтервалами. Це рівновіддалені ряди динаміки. Неповні - коли принцип рівних інтервалів не дотримується.

4) По числу показників можна виділити ізольовані і комплексні (багатомірні) ряди динаміки. Якщо ведеться аналіз у часі одного показника, маємо ізольований ряд динаміки. Комплексний ряд динаміки виходить у тому випадку, коли в хронологічній послідовності дається система показників, зв'язаних між собою єдністю процесу або явища .

У прогнозуванні податкових надходжень необхідно брати до уваги фактичні динамічні ряди надходжень податків за попередні періоди. Також слід враховувати, що показники за минулі періоди потрібно в багатьох випадках коригувати, а це вимагає вивчення конкретних економічних особливостей даного періоду з урахуванням величини ставок оподаткування, зміни податкової бази тощо.

Об’єктом дослідження у даній роботі є повний інтервальний динамічний ряд щомісячних податкових надходжень з податку на доходи фізичних осіб до Приморської ДПІ м. Одеси за роками.

На основі фактичних даних, побудуємо модель, адекватну вихідним даним, і за цією моделлю виконаємо прогнозування. Вихідні дані наведені у таблиці 1.

Таблиця 1