11.2 Електродвигунні виконавчі елементи

Електродвигунні виконавчі елементи складаються з електродвигуна, редуктора та гальмів.

Електродвигунні виконавчі елементи дозволяють:

1. Пуск та зупинку в будь-якому положенні робочого органу.

2. Зупинку при перевищенні допустимого крутного моменту.

Оцінку відповідності виконавчого елементу умовам виробництва проводять:

1. За енергетичними, експлуатаційними, конструктивними та економічними показниками.

2. За статичними та динамічними властивостями виконавчих елементів (за статичною характеристикою визначають номінальну швидкість переміщення вихідного органу при номінальному навантаженню).

Крокові виконавчі механізми – застосовують в числовопрограмному керуванні, де потрібне однозначне перетворення числових даних в лінійне або кутове переміщення виконавчого органу. Робочий режим крокових двигунів – стопорний, при якому ротор нерухомий при постійних струмах, що протікають в обмотках статора та ротора. Крокові двигуни мають нижчі енергетичні показники ніж двигуни безперервної дії.

11.3 Вибір виконавчих механізмів

1. При двопозиційній роботі регулюючого органу їх вибирають тільки за енергетичними показниками.

2. При безперервному регулюванні – вибирають як привод інтегруючого типу.

ЛЕКЦІЯ 12

Автоматичні регулятори

12.1 Класифікація автоматичних регуляторів

12.2 Типові структури регуляторів

12.3 Вибір регуляторів

Автоматичний регулятор – пристрій (або комплекс пристроїв) в автоматичних системах керування, який під’єднаний до об’єкта та призначений для підтримання величини, що керується, на заданому рівні або зміни її у відповідності з потрібним законом керування.

12.1 Класифікація автоматичних регуляторів

1. За видом параметру, що керуються ( температури, тиску, рівня, витрат та ін.).

2. За енергетичними ознаками:

- прямої дії (для їх дії використовують частину енергії від об’єкту керування);

- непрямої дії (енергія підводить зовні). Вони поділяються на:

а) електричні (електромеханічні, електронні). Переваги: простота реалізації складних схем автоматичного керування, швидкодія, виробіток та передача на далекі відстані керуючих сигналів. Недоліки: підвищена вартість, електронебезпека та вибухонебезпека, необхідність обслуговування кваліфікованим персоналом.

б) пневматичні. Переваги: прості в обслуговуванні, безпечні. Недоліки: необхідність додаткових джерел живлення, інерційність, обмеженість дії в просторі – до 400м.

в) гідравлічні. Переваги: надійні, розвивають великі зусилля за переміщенням. Недоліки: обмежена дія в просторі та не можливість реалізації складних автоматичних схем.

г) комбіновані – використовуються там, де треба комбінація переваг попередніх регуляторів.

3. За конструктивними ознаками:

а) апаратного типу – мають вимірювальні пристрої для контролю за дійсними значеннями величинами, що керуються;

б) приладного типу – сигнал про величину, що керується, надходить на вимірювальний прилад, одночасно проходить його з заданим значенням та видається сигнал керування;

в) агрегатного (блочного) типу – виконують різноманітні функціональні дії;

г) модульного (елементного) типу складаються з окремих модулів і виконують прості операції.

( Чіткої межі між агрегатними та модульними автоматичними регуляторами немає)

3. За дією на об’єкт:

• релейні - _об/Т_об  0,2;

- безперервні - 0,2  _об/Т_об  1,0;

- імпульсні - _об/Т_об  1,0.