Географічні зазначення

Географічне зазначення – це назва країни, населеного пункту, місцевості або іншого географічного об’єкта, використовувана для призначення товару, особливі властивості якого виключно або переважно визначають характерні для певного географічного об’єкта природні умови, людський фактор або те й інше одночасно.

Законодавство передбачає два стани в набутті прав інтелектуальної власності на географічне значення:

1) реєстрація кваліфікованого зазначення походження твору;

2) надання права на використання зареєстрованого зазначення походження товару, що підтверджується свідоцтвом.

Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» розрізняє суб’єктів права на реєстрацію і суб’єктів права на його використання. Зокрема, право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару мають: особи чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов’язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що безпосередньо стосуються вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Що стосується права на використання зареєстрованого географічного зазначення, то ним можуть бути наділені лише юридичні та фізичні особи-підприємці, які в географічному місці, зазначеному в реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають таким, що внесені до Реєстру.

Реєстрація проводиться шляхом внесення до Реєстру необхідних даних про кваліфіковане зазначення походження товарів та осіб, що мають право на використання зареєстрованого зазначення походження товару. Дані про реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та права на його використання публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним із дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Що стосується права на використання зареєстрованого географічного зазначення, то воно підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару і обмежене в часі строком дії свідоцтва – 10 років із подачі заявки. Термін дії свідоцтва може бути подовжений на наступні 10 років на підставі заяви, поданої власником свідоцтва, протягом останнього року його дії.

Комерційне (фірмове) найменування

Комерційним називають найменування, під яким підприємець виступає в комерційному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників цивільного обороту. Це найменування є комерційним іменем підприємства, нерозривно пов’язане з його діловою репутацією.

Суб’єктами права на комерційні найменування виступають перш за все комерційні юридичні особи.

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та підлягає охороні без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки.

З позиції науковців потребує формулювання поняття «фірмове найменування». Це будь-яка назва підприємства, установи чи організації, що має статус юридичної особи. Правовою ознакою фірмового найменування має бути вимога щодо оригінальності найменування. Найменування фірми має чітко відрізнятися від інших подібних.

Чинність права на фірмове найменування (фірму) настає з дати державної реєстрації найменування в Україні. Без такої реєстрації право на найменування не настає. Для фірмового найменування має бути передбачена норма про право попереднього користування.

Право на фірмове найменування (фірму) полягає в тому, що юридична особа, яка ним користується і зареєструвала його у встановленому порядку, має виключне право на його використання.

Володілець фірмового найменування повинен бути наділений правом використовувати його в будь-який спосіб, що не суперечить закону.

За міжнародною практикою фірмове найменування може також використовувати володілець у товарних знаках, які належать йому.

Використання зареєстрованого на ім'я певної юридичної особи фірмового найменування іншими юридичними особами без дозволу володільця не допускається.