7.2. Участь України в воів та міжнародних договорах у сфері інтелектуальної власності

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) – міжнародна міжурядова організація, створена на основі Конвенції, ухваленої у 1967 році державами-членами Паризького союзу з охорони промислової власності, Бернського союзу з охорони творів літератури та мистецтва та інших спеціалізованих союзів. У 1974 році ВОІВ стає спеціалізованою установою ООН. Її Секретаріат – Міжнародне бюро ВОІВ – розташовується у Женеві з 1974 року.

ВОІВ здійснює адміністративні функції міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності. За активної участі країн-членів, ВОІВ здійснює діяльність, спрямовану на формування глобальної політики у сфері інтелектуальної власності, узгодження національних законів і процедур у цій сфері; надання послуг міжнародним заявникам щодо отримання прав на об’єкти промислової власності; обмін інформацією; надання технічної, організаційної та консультативної допомоги державам-членам ВОІВ; сприяння у розв’язанні спорів у сфері інтелектуальної власності між суб’єктами приватного права тощо.

Метою діяльності цієї міжнародної організації є сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі шляхом забезпечення співробітництва між державами та забезпечення адміністративного управління багатосторонніми договорами, що регулюють правові та адміністративні аспекти інтелектуальної власності.

ВОІВ має три керівні органи – це органи, затверджені в рамках Конвенції ВОІВ, а саме: Генеральна Асамблея (членами якої є держави-члени ВОІВ, які також є членами Паризького та/або Бернського союзів), Конференція (членами якої є всі держави-члени ВОІВ) та Координаційний комітет. Генеральною Асамблеєю ВОІВ обирається Генеральний директор, який є виконавчим головою ВОІВ.

Україна, як держава-засновник ООН, стала членом ВОІВ у 1970р. Восени 1992р. Уряд України заявив про продовження дії на території держави ряду основних міжнародних угод в сфері інтелектуальної власності і з цього часу співробітництво з ВОІВ розвивається і розширюється. Україна входить до всіх керівних органів ВОІВ, а також бере активну участь у діяльності Комітетів ВОІВ.

На сьогодні, Україна є учасницею таких міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, адміністративні функції яких виконує ВОІВ:

Назва договору	Дата набрання чинності для України
Конвенція, що засновує  Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ)	26 квітня 1970 року
Всесвітня конвенція про авторське право	27 травня 1973 року
Паризька конвенція про охорону промислової власності	25 грудня 1991 року
Договір про патентну кооперацію	25 грудня 1991 року
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків	25 грудня 1991 року
Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів	25 жовтня 1995 року
Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин	3 листопада 1995 року
Договір про закони щодо товарних знаків	1 серпня 1996 року
Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури	2 липня 1997 року
Найробський договір про охорону Олімпійського символу	20 грудня 1998 року
Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків	29 грудня 2000 року
Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків	29 грудня 2000 року
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм (1971 року)	18 лютого 2000 року
Договір ВОІВ про авторське право (1996 року)	6 березня 2002 року
Договір ВОІВ про виконання і фонограми (1996 року)	20 травня 2002 року
Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Римська конвенція 1961 року)	12 червня 2002 року
Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків (Гаазький акт 1969 року та Женевський акт 1999 року)	28 серпня 2002 року
Договір про патентне право (2000 року)	28 квітня 2005 року
Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків ( 1968 року)	7 липня 2009 року
Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (1971 року)	7 квітня 2009 року
Віденська угода про міжнародну класифікацію зображувальних елементів торговельних марок (1973 року)	29 липня 2009 року
Сінгапурський договір про право з торговельних марок (2006 року)	24 травня 2010 року

Це значно зменшує витрати заявників при патентуванні за кордоном.