Захист прав на винахід (корисну модель, промисловий зразок)

Порушенням прав власника запатентованого винаходу (корисної моделі) є будь-яке посягання на його права.

Суперечки щодо інтелектуальної власності поділяються на дві групи.

До першої відносяться суперечки про визнання результату інтелектуальної діяльності об’єктом інтелектуальної власності:

• пов’язані з відмовою у видачі патенту;

• за запереченнями третіх осіб про видачу патенту;

• про визнання патенту недійсним.

До другої групи відносяться суперечки, що стосуються порушення прав:

• про заборону дій, що порушують права на патент;

• про відшкодування шкоди, заподіяної порушником патентних прав;

• про визнання дій, що не порушують патент;

• про надання примусової ліцензії;

• про виплату винагороди автору роботодавцем;

• про компенсацію за використання винаходу державою тощо.

Суперечки першої групи вирішуються в адміністративному чи адміністративно-судовому порядку. Зазвичай, вони розглядаються у спеціальних органах Державній службі інтелектуальної власності (в Україні це Апеляційна палата). Рішення цього органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.Суперечки другої групи розглядаються тільки в судовому порядку. Ці способи захисту прав не вичерпують собою всіх можливих заходів, до яких може вдатися автор або правовласник для захисту своїх прав на об’єкти інтелектуальної власності й інтересів, що охороняються законодавством.

До таких способів можна віднести вимоги:

• про припинення або заміну правовідносин. Наприклад, авторський або ліцензійний договір може бути припинений достроково за вимогою автора або власника прав у зв’язку з порушенням умов договору іншою стороною;

• про визнання недійсним або таким, що не відповідає чинному законодавству, ненормативного акта органу державного управління або місцевого органу державної влади. При цьому слід враховувати лише дві обставини: по-перше, порушене право повинно мати цивільний характер, і по-друге, адміністративний акт, що має підзаконний характер, має бути протиправним з погляду на його відповідність чинному законодавству (наприклад, акт був прийнятий не уповноваженим на це органом).

Спори, що розглядаються у судовому порядку, які пов’язані з порушенням прав інтелектуальної власності підвідомчі судам загальної юрисдикції та господарському суду. Якщо хоча б однією із сторін у спорі є фізична особа, то зазначена справа розглядається в суді загальної юрисдикції.

Форми захисту прав власника патенту на винахід (корисну модель, промисловий зразок)

Неюрисдикційна – передбачає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту своїх виключних прав на винахід (корисну модель), які здійснюються ними самостійно, без звернення в державні або інші компетентні органи. При цьому маються на увазі тільки законні способи захисту, такі, як, наприклад, повідомлення порушника про існування виключних прав і пропонування вирішення суперечки шляхом переговорів.

Юрисдикційна – передбачає діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав або прав, що оскаржуються. Суть такої форми захисту полягає в тому, що особа, права якої порушені неправомірними діями, може звернутися за захистом своїх прав у спеціально уповноважені державні органи - суд, Антимонопольний комітет та ін.

Юрисдикційна форма захисту прав власника винаходу (корисної моделі) може здійснюватися з використанням таких процедур:

Цивільно-правова – найпоширеніша процедура вирішення спорів щодо виключних прав на винахід (корисну модель). Головна мета - не покарання порушника, а відновлення прав і компенсування збитків. У зв'язку із цим законодавство України встановило досить широкий спектр способів захисту:

• визнання виключного права;

• визнання недійсним договору стосовно прав на винахід (корисну модель);

• припинення дій, що порушують право;

• відновлення положення, що існувало до порушення права;

• компенсування збитків і інші способи компенсування матеріального збитку;

• компенсування морального (нематеріального) збитку;

• визнання незаконним рішення державного органа.

Підставою для притягнення порушника до цивільно-правової відповідальності є звернення власника виключних прав з позовом у суд.

Кримінально-правова процедура рішення спорів передбачає притягнення порушника до кримінальної відповідальності. Однак, щоб кваліфікувати правопорушення на винахід (корисну модель) як кримінальний злочин, необхідно, щоб йому були властиві такий ознаки даного злочинного діяння, як: повторність, здійснення дій по попередній змові групою осіб, нанесення матеріальних збитків у великих або особливо великих розмірах, здійснення подібних дій службовою особою з використанням службового становища. При цьому суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом із прямою формою вини.

Кримінально-правова відповідальність передбачає такі види покарання, як штраф, виправні роботи, позбавлення волі, конфіскація майна.

Адміністративно-правова процедура зводиться, переважно, до звернення особи, права якого порушені, із заявою в Антимонопольний комітет України. Такий звернення можливо у випадку кваліфікації порушення прав на винахід (корисну модель) як акту недобросовісної конкуренції. Антимонопольний комітет уповноважений виносити наступні рішення:

• визнання факту недобросовісної конкуренції;

• припинення недобросовісної конкуренції;

• накладення штрафів;

• конфіскація копій виробів іншого суб'єкта господарювання (підприємця).

Рішення Антимонопольного комітету може бути оскаржене в суді.

Особливості охорони прав та захисту на торговельні марки