Наукові відкриття

Відповідно до ст. 457 ЦК України «науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень науокового пізнання».

Відкриття – результат наукового дослідження, основними ознаками якого є світова новизна, достовірність (доведеність) і фундаментальність (докорінні зміни в рівні пізнання).

Закономірність як об’єкт наукового відкриття – це прояв дій об’єктивного закону. Закономірність стає об’єктом наукового відкриття з моменту, коли вона вперше була сформульована.

Закономірність матеріального світу як об’єкт наукового відкриття – це невідомий раніше, але об’єктивно існуючий; такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, стійкий зв'язок між явищами або властивостями матеріально світу.

Властивість матеріального світу як об’єкт наукового відкриття – це невідомий раніше об’єктивно існуючий його якісний бік.

В Україні відсутнє правове регулювання наукових відкриттів нормами спеціального законодавства. Наукове відкриття не може мати конкретного правоволодільця. З моменту його обнародування воно стає надбанням людства і може бути вільно використане. Відповідно до ст. 458 ЦК України автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву.

Згідно з ч. 2 ст. 458 ЦК України право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом. Не врегульованим є визначення правового режиму використання наукового відкриття третіми особами. Оскільки відкриття не має споживчої вартості, не можна оцінити його ринкову цінність, що ускладнює процес визнання розміру винагороди.

Раціоналізаторські пропозиції

Згідно зі ст. 481 ЦК України раціоналізаторською є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення ц будь-якій сфері її діяльності.

Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об’єкт або процес.

Раціоналізаторська пропозиція має містити принципове рішення, конкретизоване настільки, щоб воно не викликало жодних припущень, розкривало суть авторського задуму і не вимагало додаткової доробки творчого характеру. Водночас названий критерій охороноздатності потребує, щоб вирішення завдання мало технологічний, технічний чи організаційний характер. До них належать: створення чи зміна конструкції виробів або застосовуваної техніки; створення чи зміна режиму організації діяльності юридичної особи або технології виробництва; заміна складу матеріалу.

Другим критерієм охороноздатності раціоналізаторської пропозиції є її новизна. На відміну від винаходів і корисних моделей, які повинні мати світову новизну, для раціоналізаторських пропозицій достатньо місцевої новизни, тобто в межах тих юридичних осіб, яким вона подається. Новизна раціоналізаторської пропозиції встановлюється на певний момент часу. Стосовно цих пропозицій у нормативних актах використовується поняття першості, а не пріоритету. Першість визначається датою надходження до юридичної особи правильно оформленої заяви на раціоналізаторську пропозицію. Оскільки для раціоналізаторських пропозицій достатньо місцевої новизни, коло джерел, що беруться до уваги при досліджені цього критерію, досить обмежене.

Третім критерієм охороноздатності раціоналізаторської пропозиції є її корисність. Пропозиція визнається корисною, якщо її використання в умовах діяльності юридичної особи дає змогу одержати економічний, технічний чи інший позитивний ефект.

Відповідно до ст. 483 ЦК України власниками прав на раціоналізаторські пропозиції є їхні автори та юридичні особи, яким ці пропозиції подані. Держава права власності на раціоналізаторські пропозиції не набуває.

Оформлення прав на раціоналізаторські пропозиції починається зі скла-дання та подання заяви за встановленою формою (Форма № ІВ-5 Заява про раціоналізаторську пропозицію ) і додержанням вимог (Форма № ІВ-4 Журнал реєстрації раціоналізаторських пропозицій) затверджені наказом Мінстату України № 469 від 10.08.2004.

За заявою приймається рішення в 15денний строк із моменту її надход-ження. Після винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання упродовж місячного терміну авторові (кожному із співавторів) видається свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію.

Строк дії свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію не обмежений.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на одержання винагороди за використання його пропозиції упродовж двох років від дати початку її використання юридичною особою, яка видала посвідчення на цю раціоналізаторську пропозицію (п. 53 Тимчасового положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України № 479 від 18.09.1992 р.). Розмір винагороди визначається умовами договору між автором та юридичною особою і не може бути меншим:

• 10% доходу, що одержує щорічно юридична особа від використання раціоналізаторської пропозиції;

• 2% від частки собівартості продукції (робіт і послуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.