Типи наукомістких підприємств

Наукомістке підприємство - це система, що здатна освоїти і реалізувати інноваційні технічні і технологічні знання нового покоління наукомістких технологій у процесі створення проміжних і кінцевих продуктів. Зазвичай наукомістким є виробництво, в якому на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи припадає не менше 60% усіх витрат, пов'язаних з підготовкою і випуском продукції. Це літако- і суднобудування, створення ракетно-космічних систем, виробництво радіоелектронної апаратури, апаратних і програмних засобів обчислювальної техніки, ядерних реакторів, унікальних приладів для наукових дослі- джень і т.п. Основну частину витрат становлять розробка оптимальної конструкції виробів, створення нових матеріалів, розробка нових схем, забезпечення необхідної надійності, екологічної чистоти і безпеки обслуговування. Наукомістке виробництво – група виробництв з високими абсолютними і відносними (по відношенню до загальних витрат виробництва) витратами на НДДКР: виробництво електротехнічної і радіоелектронної апаратури, авіаційні, ракетні, космічні галузі промисловості, приладобудування, мікробіологічна промисловість, індустрія інформатики та ін.

На початку 90-х років ОЕСР, куди входять усі передові промисловорозвинені країни, виконала детальний аналіз прямих і не- прямих витрат на ДР в 22 галузях промисловості 10 країн – США, Японії, Німеччини, Франції, Великобританії, Канади, Італії, Нідерландів, Данії і Австралії. У розрахунках враховували витрати на науку, чисельність учених, інженерів і техніків, об'єм доданої вартості, об'єми збуту продукції, долю кожного сектора в загальному обсязі ви- робництва 10 країн. При визначенні непрямих витрат використовував- ся апарат так званої «виробничої функції». На основі отриманих результатів до числа наукомістких було віднесено чотири галузі: аерокосмічна, виробництво комп'ютерів і конторського устаткування, виробництво електронних засобів комунікацій, фармацевтична промисловість. Аналіз, виконаний Організацією економічного співробітництва і розвитку, цілком переконливий, і висока наукомісткість перелічених галузей сумнівів не викликає. З плинністю часу перелік можна значно розширити за рахунок цілого ряду нових наукомістких галузей (виробництво нових матеріалів, високоточної зброї, біопродукції та ін.) не потрапили в перелік тому, що в стандартних класифікаторах їм не виділяється окремої рубрики, а всі статистичні матеріали збираються і публікуються з урахуванням вказаних класифікаторів. Тому перелік слід розглядати не як вичерпний, а як представницьку вибірку наукомістких галузей промисловості, достатню для того, щоб виявити їх особливості, роль в економіці розвинених країн і ситуацію на світовому ринку наукомісткої продукції. Що стосується сфери послуг, то тут до наукомістких відносяться п'ять галузей: − сучасні види зв'язку; − фінансові послуги; − освіта; − охорона здоров'я; − бізнес-послуги, які включають розробку програмного забезпечення, контрактні дослідження і розробки, консультативні, маркетингові та інші послуги, використовувані при організації і веденні бізнесу.

Значним кроком в стратегічному регулятивному забезпеченні інноваційного розвитку України є Закон України ‘’Про державне регулювання діяльності у сфері трансферту технологій‘’ (N 143-V від 14 вересня 2006) та Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій, яка спрямована на запровадження моделі сталого економічного зростання вітчизняних підприємств шляхом удосконалення структури їх основного капіталу та інтенсивного інвестування високотехнологічного виробництва. Метою Програми є забезпечення сприятливих умов для створення і розвитку наукоємних технологій та на цій основі широкомасштабної модернізації національної економіки. Програма виконується шляхом реалізації проектів з розробки наукоємних технологій. Відбір проектів здійснюється на конкурсній основі.

Серед інструментів активізації трансферу технологій слід виділити види інноваційних компаній, за допомогою яких відбувається комерціалізація передових технологій. До них слід віднести: старт-ап (start-up), спін-офф / спін-аут (spin-off / spin-out), спін-ін (spin-in) компанії:

Старт-ап (start-up) – недавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але має наміри стати офіційною), яка будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або лише почала на нього виходити.

Спін-офф / спін-аут (spin-off / spin-out) – компанія, що створюється материнською компанією для впровадження «побічних продуктів» інноваційного процесу. Спін-оффи зберігають зв'язок з материнською компанією, спін-аути стають абсолютно незалежними компаніями. Приклад системи функціонування спін-офф компанії наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Система функціонування спін-офф компанії

Спін-ін (spin-in) – компанія, що створюється материнською компанією для забезпечення її майбутнього росту шляхом проникнення на перспективний новий ринок.

Отже, це нові, як правило, малі інноваційні (наукомісткі) високотехнологічні підприємства, створені на основі використання ре зультатів наукових досліджень і розробок. Зазвичай вони класифікуються за орієнтованістю на попит чи пропозицію, а також за рівнем технологічної визначеності. Технологічні старт-ап компанії орієнтовані на технологічну пропозицію і їм притаманна технологічна визначеність. Науково-дослідні спін-офф / спін-аут компанії можуть бути як академічні, так і корпоративні, також спрямовані на пропозицію, але відрізняються від перших технологічною невизначеністю. На основі ринкового попиту створюються технологічні спін-ін компанії, які реалізують проекти в умовах технологічної невизначеності.

Крім того, у світі існують також і компанії адаптери технологій – це компанії які створюються з метою задоволення попиту за допомоги використання наявної технології. А сам процес передачі певних сегментів інноваційної діяльності невизначеному колу осіб з метою залучення до інноваційного процесу людей поза сферою науки та бізнесу має назву краудсорсинг.