29.Класифікація й технічні параметри радіоприймальної апаратури.

В основу класифікації покладено такі ознаки: кількість діапазонів приймальних частот-радіоприймальна апаратура поділяється на всехвильові приймачі, які приймають на ДХ,СХ,КХ,УКХ,тридіапазонні та дводіапазонні; електроакустичні параметри та комплекс споживних властивостей-групи складності, 0(вища),1,2,3;

за типом джерела живлення розрізняють приймачі з живленням від електричної мережі, від автономних та універсальних джерел.

За характером звукового супроводження под. на монофонічні і стереофонічні.

За типом оформлення та за умовами експлуатації радіоприймачі под. на стаціонарні, переносні, носильні, транспортні. Переносний радіоприймач - це апарат з універсальним живленням,конструкція якого передбачає елементи для перенесення вручну. Носильні (кишенькові) радіоприймачі - це апарати з автономним чи універсальним живленням, з суттєво зменшеними габаритами і масою.

За кількістю виконуваних функцій однофункціональну (напр. радіоприймач) та багатофункціональну (напр. магнітола).

За принципом обробки сигналу аналогову і цифрову.

За видами под. на: радіоприймачі, радіоли, тюнери, магнітоли, магніторадіоли. Радіоприймачем наз. такий радіовиріб, який завдяки своїм конструктивним особливостям самостійно може приймати і відтворювати радіосигнали. Тюнером наз. такий радіовиріб, який являє собою радіоприймач, але без підсилювача низької звукової частоти та без акустичних систем. Радіола - це радіоапарат, який призначено для прийому радіомовних передач та відтворення механічного запису звуків з грамплатівок. Магнітола - скл. з радіоприймача і магнітофона, або магнітофона-програвача. Магніторадіоли - це радіоапарат, який виконує функції радіоли і магнітофона. 30. Класифікація та технічні параметри апаратури для відтворення запису, записанного механічним та оптичним способом.

До апаратури для відтворення механічного запису звуку відносяться електрофони і електропрогравачі.

Електрофони і електропрогравачі – це радіоелектронні пристрої, які використовують для відтворення механічного звукового запису з вінілових дисків – грамплатівок. Електропрогрававчі використовують тільки з іншими побутовимим радіоелектронними апаратами, які мають повний низькочастотний підсилювач та акустичний пристрій. Запис інф-ції мех. способом здійсн. шляхом вирізання спіральної канавки на звуконосії, який має форму диска, за допомогою рекордера – перетворювача електричних коливань звукової частоти в механічні коливання різця. Коливний різець вирізає на диску хвилясту канавку, вид якої визначається направленням коливань різця – поперечним (при монофонічному записі) і поперечно-глибоким (при стереофонічному). Осн. недоліком мех. запису є порівняльно швидка зношуваність звукових канавок та голки.

Найб. перспективним способом звукозапису є оптичний спосіб (за допомогою лазерного променя. До апаратури для відтворення оптичного запису звуку відн. програвачі звкуових компакт-дисків. Це пристрої, які використовуються для відтворення звукової інформації, записаної в цифровій формі на оптичних (дискових) носіях інформації – компакт-дисках (CD). Інформація з компакт-диска зчитується оптичним способом з використанням когерентного випромінювання напівпровідникового лазера.

Класифікують програвачі звукових компакт-дисків залежно від типу оформлення та умов експлуатації на стаціонарні (що входять до складу музичних центрів), переносні (що вх. до скл. магнітол), носильні (аудіоплейери CD);

залежно від кількості та розміщення дисків програвачі под. на однодискові і багатодискові з планарним розташуванням дисків (чейнджери) та багатодискові програвачі-автомати.

Осн. параметри: робочий діапазон частот – це полоса частот звукового спектра, яка ефективно відтворюється програвачем; відносний рівень шумів та перешкод (шипіннння, фон) х-зує рівень шуму і перешкод у каналі відтворення, під час якого може здійснюватись досить якісне відтворення. 31.Класифікація та технічні параметри апаратури для відеозапису та відтворення звуку та зображення.

Відн. відеомагнітофони, відеопрогравачі, відеокамери. Основною умовою під час магнітного запису телевізійних сигналів є забезпечення можливості відтворення їх на іншій відеоапаратурі . Тобто повинна бути забезпечена взаємозамінність записів, яка визначається характеристиками способу запису (шириною магн. стрічки, смугою частот у каналі сигналу яскравості, методом запису сигналу кольоровості та ін), ці параметри стандартизуються у вигляді форматів запису. Формат запису – це упорядковане розташування на поверхні стрічки стандартної ширини рядків і доріжок, які намагнічені під дією різноманітних сигналів та забезпечують виконання принципу взаємозамінності та вказують на спосіб здійснення запису і відтворення інф-ції.

Осн. формати відеозапису: VCR – перший стандартизований міжнародною електротехнічною (МЕК) комісією формат відеозапису.

BETAMAX – розроблений для запису зображення за американською телевізійною системою NTSC.

VHS –розроблений фірмою JVC в 1975 році. Аналогові відеоформати: Video 8 та Video Hi 8 – порівняно з форматом VHS мають більший час запису, автотренінг, менші габарити касет. Цифрові формати: B-3, D-5, D-6 – Toshiba, BETACAM SX – Sony.

Відеомагнітофон – це пристрій, який призначено для запису чорно-білого і кольорового зображення зі звуковим супроводженням на магнітну стрічку від будь-якого телевізора, відеокамери чи іншого пристрою і відтворення запису на екрані телевізора.

за форматом відеозапису-под. на апарати формату VHS, S-VHS, Hi 8, Video 8, та ін.; за системою запису відеоінформації-под. на односистемні, двосистемні, мультисистемні,

за кількістю відеоголовок- 2-головкові, багатоголовкові;

за кількістю стрічкопротягувальних елементів – однокасетні і двокасетні;

за способом запису – аналогові і цифрові; за кількістю швидкостей запису- одно- та двошвидкісні;

за видами –відеоплеєри, відеоплеєри писальні, відеомагнітофони з можливістю монтажу звука і зображення, тощо.

Основні параметри – кількість систем, що сприймає телевізійний тюнер – х-зує які системи телевізійного сигналу може приймати телевізійний тюнер відеомагнітофону конкретної моделі; кількість відеоголовок, що обертаються – це число відеоголовок, запису-відтворення; режими швидкості запису-відтворення- х-зує з якими швидкостями руху стрічки відеомагнітофон може записувати відеінформацію.

Відеокамера – це радіоелектронний пристрій призначений для запису реального зображення і звукового супроводження на відеоносій з метою наступного відтворення на відеомагнітофоні чи на моніторі.

за призначенням- професійні, напівпрфесійні і любительські (аматорські);

за форматом- VHS, Video 8, DV тощо;

за контрукцією- моноблочні, та одноблочні;

за способом обробки інформації- цифрові і аналогові.

Осн. параметри - розмір матриці ПЗЗ- визначається в дюймах; кількість пікселів- визначає роздільну здатність сенсорів ПЗЗ; роздільна здатність за вертикаллю визначається кількістю чарунок розташованих за вертикаллю; чутливість- визначається мінімальною освітленістю, за якої зберігається співвідношення сигнал/шум; автофокусування- визначає різкість у процесі зйомки; діапазон часу коли працює затвор- забезпечує зйомку об’єктів що рухаються, максимальна тривалість запису на касету, функціональні можливості. 32. Класифікація й технічні параметри комбінованої апаратури.

До комбінованої апаратурі відноситься побутова електроніка, що поєднує у своєму складі різні види РЕА.

У цю групу входять магнітоли, плейери CD, DVD, пристрої автомобільної електронікі, музичні центри, домашній кінотеатр.

Музичні центри сьогодні мають великий попит. Це легко пояснюється тим, що вони в своєму складі мають усі джерела первинних сигналів.

Класифікація музичних центрів може бути дана в залежності від розмірів: мікро-, міні-, міді-і залежно від конструкції - моноблочні і компонентні.

Найбільшим попитом у споживача користуються моноблочні міні-та мікросистеми.

Технічні характеристики. Електронна частина, загальні гармонійні спотворення., Тюнер: цифровий. Програвач: карусельного типу на 3 диски. 1-бітний цифро-аналоговий перетворювач. Касетна дека: двохкасетною. Механічне управління стрічкопротяжним механізмом, Акустична система: односмугова.

Система має лінійний (AUX) вхід. Гніздо для навушників. Повнофункціональний пульт ДУ, Годинник. Таймер, будильник, запис і вимикання.

Автомобільна аудіовідеотехніки пройшла в останні роки шлях від пропозиції споживачеві відносно простих магнітол, що включають тільки радіопріемнік1 і касетну деку, до набагато більш складною цифровою аудіотехники - компакт-і міні-дискових ресиверів, багатодискових програвачів чейнджеров, процесорів звукового поля, блокових підсилювачів, а також теле-та відеопристроїв.

Тюнер автомагнітоли - одне з основних джерел звукових передач.

Параметри кращих моделей автомобільних тюнерів:

♦ АЧХ - 20-17 000 Гц ± Я дБ:

♦ чутливість - 0,2 мкВ, моно, сигнал / шум 50 дБ;

♦ селективність - 80 дБ;

♦ нелінійні спотворення - 0,05%, моно;

♦ поділ каналів - 60 дБ, 1 кГц;

♦ відношення сигнал / шум - 70 дБ, моно. Невід'ємною частиною високочастотного тракту тюнера є приймальна антена, конструктивне виконання і

спосіб підключення якої до тюнера в значній мерс впливає на якість звучання.

Одним з варіантів комбінованої апаратури є домашній кінотеатр.

Для перегляду фільмів найбільше значення мають такі фактори, як динамічний діапазон, реалістичність спецефектів, потужність і глибина басів, об'ємність звучання, що є досяжним в домашньому кінотеатрі.Для створення домашнього кінотеатру необхідні великий (краще широкоформатний), телевізор, відеомагнітофон, а краще DVD-плейер, багатоканальний підсилювач (ресивер) з декодером об'ємного звуку і комплект акустичних систем. 33. Вимоги до якості побутової радіоелектронної апаратури.

Електрична безпека. ПРЕА характеризується безпечною потужністю іонізуючого та неіонізуючого випромінювання (не більше 36ПА або 0,5МР/с) і відсутністю можливості витоку електроенергії при короткому замиканні або розєднанні деталей.

Механічна безпека. Достатня міцність апарата дозволяє йому витримувати умови нормальної експлуатації.Механічна безпека визначається при випробуванні на ударну міцність вібрацію механічним руйнуванням апарата або його частин.

Термічна безпека.Головними характеристиками термічної безпеки є вогнестійкість і стійкість до теплового удару.

Оцінка якості:наявність супроводжувальних документів, комплектності, цілісності упакування, оцінка зовн вигляду, випробування прослухування та визнач якості звуку і справності всіх вузлів. 34. Фізико-хімічна сутність фотографічних процесів.

Фотографія – це цілий ряд процесів і способів отримання зображення на світлочутливих матеріалах. Всі фотографічні зображення поділяють на: чорно-білі (виготовлені чорно-білим процесом – при якому кольоровий об’єкт який фотографують відтворюється в чорно-білому зображенні.(темніше, світліше) та кольорові – (кольоровим процесом при якому об’єкт відтворюється в натуральних кольорах).

До основних фотографічних процесів належать такі:

двоступінчатий – одержання фотографічного зображення полягає у одержанні позитиву й негативу. При цьому використовують два види світлочутливих матеріалів: негативні і позитивні. Перевага цього способу полягає у можливості виготовлення необмеженої кількості позитивів і можливість зміни їх масштабів зображення.

При одноступінчастому процесі позитивне зображення одержують завдяки обробці фотографічних матеріалів безпосередньо всередині камери фотоапарата. Цей процес дає можливість одержувати готові фотознімки вже через 2-3 хв. після зйомки без додаткової хімічної обробки. До складу фотокомплекту входить негативний світлочутливий матеріал на паперовій основі, позитивний папір і проявлювально-закріплювальна паста, за допомогою якої експоновані ділянки негативу матеріалу проявляються, неекспоновані (що меншою мірою засвічені через об’єктив) – закріплюються. При цьому фотографічному процесі можна одержати тільки один позитивний відбиток: негатив при цьому не зберігається.

Оборотний процес – використовують в основному при виготовленні діапозитивів та в кіно любительській практиці, тобто там де непотрібне розмножування копій і не потрібний негатив. Внаслідок використання цього методу зменшуються витрати світлочутливих мат.і хім.речовини.

Негативне зображення – це зображення на світлочутливому мат. Зі зворотним розміщенням темних і світлих місць порівняно з об’єктом зйомки.

Позитивне зображення – отримують у процесі друкування негативу на фотопапір при освітленні світлом.