2.3. Організація дослідження

Дослідження проводилося зі курсантами та студентами у чотири етапи.

Мета першого етапу – обґрунтування проблеми і розробка інструментарію дослідження.

На цьому етапі вивчались науково-теоретичні і методичні аспекти оптимізації системи управління до навчання, були визначені мета, завдання, об’єкт, предмет і програма дослідження, відібрані тести для визначення фізичного стану курсантів та студентів. Використані такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної і спеціальної літератури, педагогічні спостереження, що проводились на базі кафедри здоров’я і фізичної культури ВДУ ім.Лесі Українки.

Під час другого етапу було проведено констатуюче дослідження. Його мета полягала у зборі інформації про фізичний стан і здоров’я курсантів та студентів. Фізичний стан визначався у студентів (n = 61) і cтуденток (n = 37) основної і підготовчої медичних груп курсантів та студентів за допомогою комплексу тестів. Вік обстежуваних складав 18,3 ± 0,5 і 17,0 ± 0,5 років.

Для аналізу матеріалів другого етапу дослідження широко використовувались методи математичної статистики: середні і середньоквадратичні показники порівнювання із потрібними величинами.

Мета третього етапу полягала у розробці методики визначення структури і рівнів вихідного фізичного стану студентів, удосконаленні кількісної оцінки цього стану, вивченні стану оперативної готовності провідних фізіологічних систем організму до різних видів витривалості. На четвертому етапі були розроблені практичні рекомендації щодо проведення занять з фізичного виховання, спрямованих на розвиток різних видів витривалості студентів-першокурсників.

РОЗДІЛ ІІІ

ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРАМЕТРІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ТА ФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ОРГАНІЗМУ КУРСАНТІВ ТА СТУДЕНТІВ ДО ВИКОНАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ РІЗНИХ ВИДІВ ВИТРИВАЛОСТІ (АЕРОБНА І АНАЕРОБНА)

Існуюча в даний час “Базова навчальна програма для вищих навчальних закладів освіти України по фізичному вихованню” надає можливість розробляти свої навчальні програми, конкретизувати і доповнювати їх зміст, враховуючи регіональні, етнографічні, економічні і екологічні особливості, місцеві народні традиції, географічні умови, спортивні інтереси курсантів та студентів. Це дає можливість працювати творчо, вносити науково обґрунтовані зміни і доповнення у форму, організацію, зміст і методи проведення навчальних занять. З усіх завдань, що декларуються в програмах з фізичної культури у вищих закладах освіти, домінуючою є фізична підготовка молоді.

Фізична підготовка як основа фізичного стану людини повинна бути оптимально регламентована і базуватися на визначених методологічних постулатах і концепціях, які враховують закономірності управління і розвитку біологічними системами. Знаючи і вміло використовуючи вказані об’єктивні закономірності, процес фізичного виховання можна спрямувати в оптимальному до особи напрямку, забезпечуючи різнобічне і пропорційне вдосконалення форм і функцій організму.

В цьому контексті надзвичайної необхідності набуває питання у розробці оптимальної системи управління фізичним станом студентів-першокурсників.

На нашу думку, процес оптимізації при проведенні занять із фізичного виховання передбачає, що викладач, спираючись на власну методику роботи, витрачає мало часу на вирішення навчально-виховних завдань, але одержує високий позитивний кінцевий результат. Системний підхід створює певну цілісність, єдність, що складається з частин із її елементами та взаємозв’язками.

Суть управління полягає в переводі фізичного стану курсантів та студентів з низького на більш високий рівень і збереження його протягом відповідного часу.

Оптимізація системи управління вимагає вирішення ряду задач:

1. Визначення і оцінка рівнів вихідного фізичного стану курсантів та студентів.

2. Інтегральна оцінка фізичного стану курсантів та студентів.

3. Вивчення функціональної готовності курсантів та студентів до навантажень різних видів витривалості (аеробна, анаеробна).

4. Розробка практичних рекомендацій щодо проведення занять з фізичного виховання, спрямованих на розвиток витривалості першокурсників.

Першим завданням щодо вирішення даної проблеми є визначення та оцінка рівнів вихідного фізичного стану студентів.

Вирішення поставленого завдання здійснюється за допомогою спортивно-педагогічних, фізіологічних і математичних методів дослідження. У дослідженні були залучені курсанти та студенти (n = 61) і студентки (n = 37) 1 курсу. Вік обстежуваних складав 18,3 ± 0,5 і 17,0 ± 0,5 років. У них на початку курсу фізичного виховання в лабораторних і польових умовах реєструвались показники фізичної працездатності (індекс Гарвардського степ-тесту (ІГСТ) у трьоххвилинній модифікації); анаеробно-аеробної витривалості (час “човникового” бігу на дистанції 120 м, 500 м, 1000 м, 2000 м, 3000 м); антропометричного статусу (маса і довжина тіла); силової динамічної витривалості (кількість підтягувань, розгинання рук в упорі); швидкості (час бігу на дистанції 30 м з ходу); вибухової сили ніг (результат стрибка у довжину з місця); абсолютної статичної сили і витривалості до половинного зусилля (максимальна сила спини, кисті і час утримання максимального та половинного зусилля); стан кардіогемодинаміки (пульс, кров’яний тиск по Короткову); респіраторної системи (ЖЄЛ, МВЛ, швидкість вдиху і видиху); стійкості до кисневої недостатності (проба Штанге і Генча).

На основі експериментальних даних розраховувались індекс Кетле; відношення сили згиначів кисті і розгиначів спини до маси тіла. Фізіологічна вартість тестів різної потужності і тривалості оцінювалась за приростом і абсолютними значеннями пульсу.

3.1. Оцінка рівнів вихідного фізичного стану першокурсників

З позиції єдності структури і функції, оцінка фізичного стану неможлива без визначення рівнів показників. Виходячи з цієї концепції вивчались показники, що відображають антропометричний статус, функціональний стан кардіреспіраторної системи, нервово-м’язового апарата і рухової підготовленості.

При оцінюванні антропометричного профілю обстежуваних груп було встановлено, що основні морфометричні ознаки і їх похідні індекси змінюються в межах належних значень. Виключенням є лише значення ЖЄЛ у дівчат, які на 15,9 % нижче належних. Відповідно фізичний розвиток курсантів та студентів (юнаків і дівчат) може бути охарактеризований як “середній”.

Поряд з вивченням антропометричних характеристик, аналізувались показники зовнішнього дихання, а саме: максимальна вентиляція легень і бронхіальна прохідність.

Залежність цих показників від віку, статі, ростових параметрів і ЖЄЛ визначила незначну (5-10 %) варіабельність цих ознак від належних норм.

Паралельно з зовнішнім диханням вивчалась (з використанням проб Штанге і Генча) стійкість організму студентів до гіпоксичної гіпоксії (табл. 3.2), яка у студентів знаходиться на рівні оцінки “добре”, у студенток – “задовільно” Т.Ю.Круцевич, 1999; Ю.А.Ларин, Л.А.Судакова, 1994; Е.А.Пирогова, 1989; В.А.Романенко, 1999).

Аналіз показників, що відображають стан серцево-судинної системи дозволив відкрити деякі статево-вікові особливості функціонування механізмів кардіогемодинаміки (табл. 3.3), знаходиться в межах вікових норм з характерною для нетренованих людей низькою економічністю кровообігу (Т.Ю.Круцевич, 1999; В.А.Романенко, 1999).

Низька ефективність гемоциркуляторних механізмів детермінувала і низьку фізичну працездатність за показником ІГСТ в 3-хвилинній модифікації і результати в бігу на 500 (1000) метрів та 2000 (3000) метрів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Функціональний стан серцево-судинної системи, фізичної працездатності і аеробно-анаеробної продуктивності у юнаків та дівчат

№ з/п	Показники	Вихідні величини Х ± mх
		Юнаки	Дівчата
1.	ЧСС, уд/хв	75,0 ± 0,78	80,0 ± 0,82
2.	Систолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.	120,0 ± 0,3	113,5 ± 0,77
3.	Діастолічний артеріальний тиск, мм рт.ст.	73,8 ± 0,70	71,4 ± 0,77
4.	Систолічний об’єм крові	66,8 ± 1,71	67,4 ± 1,33
5.	Хвилинний об’єм крові, мл	5,0 ± 0,71	5,4 ± 0,09
6.	Індекс Гарвардського степ-тесту, од	53,0 ± 0,55	45, 3 ± 0,40
7.	Біг 3000 м (хл.), хв, 2000 м (дівч.), хв	14,0 ± 0,13	12,2 ± 0,09
8.	Біг 1000 м (хл.), хв, 500 м (дівч.), хв	235 ± 1,36	138,9 ± 1,48
9.	Човниковий біг 4 х 30 м, с	23,0 ± 0,14	27,2 ± 0,15

Значення цих показників в середньому на 15,8 % нижче належних і порівняльних норм, що характеризують рівень аеробно-анаеробної продуктивності (“Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України”), 1996; В.А.Романенко, 1999).

Функціональний стан нервово-м’язового апарату курсантів та студентів оцінювався за показниками статичної і динамічної сили та їх похідних – статичної і динамічної витривалості (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Силові характеристики юнаків і дівчат

№ з/п	Показники	Вихідні величини
		Юнаки	Дівчата
1. 2.	І. Статична сила Сильнішої кисті, кг Спини, кг	50,8 ± 1,16 135,6 ± 2,56	30,7 ± 0,51 66,5 ± 1,10
1.	ІІ. Динамічна сила Стрибок у довжину з місця, см	228,0 ± 1,11	168,0 ± 1,35
1. 2.	ІІІ. Статична витривалість Час утримання 50 % зусилля кисті, с Час утримання 50 % зусилля спиною, с	25,2 ± 1,98 23,7 ± 2,04	26,3 ± 1,55 35,0 ± 2,2
1. 2.	ІV. Динамічна витривалість Згинання і розгинання рук в упорі (від гімн.лави – дівч.), кількість разів Підтягування на перекладині (хл.), піднімання в сід (дівч.) за 1 хв, кількість разів	29,0 ± 0,79 10,0 ± 0,36	6,0 ± 0,33 22,0 ± 0,81

Рівень перемінних, що характеризує силові здібності, за виключенням силової витривалості м’язів живота і рук у дівчат, свідчить про достатній розвиток цієї рухової якості у обстежуваних курсантів та студентів.

Здатність нервово-м’язового апарату студентів до максимальної частоти рухів і диференціації м’язових зусиль по просторово-часових характеристиках оцінювалась за показниками таблиці 3.5. Ці дані свідчать про те, що рівень швидкісної та швидкісно-витривалої підготовленості юнаків відповідає належним значенням і в відповідності з порівняльними нормами може оцінюватись на рівні “добре”. Результати тестування цих здібностей у дівчат, виходячи з більшості показників (табл. 3.3), свідчать про явно недостатній рівень розвитку швидкісної та швидкісно-витривалої підготовленості (Е.А.Пирогова, 1989; В.А.Романенко, 1999).

Таблиця 3.3.

Показники швидкості і швидкісної витривалості юнаків і дівчат

№ з/п	Показники	Вихідні величини
		Юнаки	Дівчата
І. Швидкість
1.	Біг 30 м з ходу, с	3,9 ± 0,04	5,1 ± 0,04
ІІ. Швидкісна витривалість
1. 2.	Біг 60 м, с Біг 100 м, с	8,5 ± 0,03 14,1 ± 0,08	10,9 ± 0,06 17,9 ± 0,04

Аналіз результатів антропометричного статусу, стану кардіореспіраторної і нервово-м’язової систем, аеробно-анаеробної продуктивності, фізичної працездатності і рухової підготовленості дозволяє визначити деякі особливості вихідного фізичного стану курсантів та студентів 1 курсу:

1. У юнаків при наявності середнього фізичного розвитку, задовільної швидкісно-силової підготовленості і стійкості до гіпоксичної гіпоксії, занижений енергетичний потенціал, детермінований недосконалістю механізмів анаеробно-аеробної продуктивності.

2. Відносно високі показники вибухової сили і середні показники силової витривалості ніг у дівчат поєднуються у них із середнім фізичним розвитком, низьким енергетичним потенціалом, силовою витривалістю м’язів живота і рук.