- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •Основні положення Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці”.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •Види виробничого освітлення.
- •Нормуваня природного та штучного освітлення.
- •Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •Фізичні характеристики шуму.
- •Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, його джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрації.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючого випромінювання. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •Електромагнітні випромінювання, що пов’язані з експлуатацією комп’ютерної техніки (рентгенівське, оптичне та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •Фактори, що спливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •Основні види електричних травм.
- •Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами.
- •Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння. Що таке горіння?
- •Показники пожежовибухонебезпечності.
- •Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю.
- •Електробезпека приміщень з використанням персональних комп’ютерів і відеодисплейних терміналів
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж.
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
34. Інфразвук та ультразвук, його джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
Ультразвук являє собою механічні коливання пружного середовища, що мають однакову зі звуком фізичну природу, але відрізняються більш високою частотою, що перевищує прийняту верхню межу чутності - понад 20 кГц, хоча при великих інтенсивностях (120 ... 145 дБ) чутними можуть бути і звуки більш високої частоти. Ультразвук, як і звук, характеризується ультразвуковим тиском (Па), інтенсивністю (Вт/м2) і частотою коливань (Гц).
Специфічною особливістю ультразвуку, обумовлене великою частотою і малою довжиною хвилі, є можливість поширення ультразвукових коливань спрямованими пучками, які отримали назву ультразвукових променів. Вони створюють на відносно невеликій площі дуже великий ультразвуковий тиск.
При тривалій роботі з низькочастотними ультразвуковими установками, що генерують шум і ультразвук, що перевищують встановлені ПДУ, можуть відбутися функціональні зміни центральної і периферичної нервової системи, серцево-судинної системи, слухового і вестибулярного апарату і т. п. У порівнянні з високочастотним шумом ультразвук значно слабше впливає на слухову функцію, але викликає більш виражені відхилення від норми вестибулярної функції, больової чутливості і терморегуляції.
Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 та ГОСТу 12.1.001-89 допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах із середньо-геометричними частотами 12,5; 16; 20; 25; 31,5-100 кГц на робочих місцях від ультразвукових установок наведено у таблиці.
Таблиця 3.4.
Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах на робочих місцях
Середньогеометричні частоти третинооктавних смуг, кГц |
12,5 |
16 |
20 |
25 |
31,5-100 |
Допустимі рівні тиску, дБ |
80 |
90 |
100 |
105 |
110 |
Багато явищ природи (землетруси, виверження вулканів, морські бурі) супроводжуються випромінюванням інфразвукових коливань. У виробничих умовах інфразвук утворюється, головним чином, при роботі тихохідних великогабаритних машин і механізмів (компресорів, дизельних двигунів, електровозів, вентиляторів, турбін, реактивних двигунів і ін), які роблять обертальний або зворотно-поступальний рух з повторенням циклу менше ніж 20 разів на секунду (інфразвук механічного походження). Інфразвук аеродинамічного походження виникає при турбулентних процесах у потоках газів чи рідин.
Інфразвук справляє негативний вплив на весь організм людини, в тому числі і на орган слуху, знижуючи слухову чутливість на всіх частотах. Інфразвукові коливання сприймаються як фізичне навантаження: виникають стомлення, головний біль, запаморочення, вестибулярні порушення, знижується гострота зору і слуху, порушується периферичний кровообіг, з'являється відчуття страху і т. п.
Захист від ультра- та інфразвука. Захист від ультразвукових коливань здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними середовищами. Для цього завантаження ультразвукових ванн, вивантаження й інші роботи виконують при виключених генераторах коливань, або використовують спеціальні пристосування з ручками, не зв'язаними вібруючими деталями. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих частотах.
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій.
