- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •Основні положення Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці”.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •Види виробничого освітлення.
- •Нормуваня природного та штучного освітлення.
- •Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •Фізичні характеристики шуму.
- •Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, його джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрації.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючого випромінювання. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •Електромагнітні випромінювання, що пов’язані з експлуатацією комп’ютерної техніки (рентгенівське, оптичне та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •Фактори, що спливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •Основні види електричних травм.
- •Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами.
- •Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння. Що таке горіння?
- •Показники пожежовибухонебезпечності.
- •Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю.
- •Електробезпека приміщень з використанням персональних комп’ютерів і відеодисплейних терміналів
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж.
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
17. Розслідування та облік аварій.
На підприємстві, згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці, повинні бути розроблені й затверджені роботодавцем:
- план запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються заходи щодо їх ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що для цього залучаються;
- план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому визначаються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання, обов'язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
До аварій техногенного характеру належать аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднювальних речовин, раптове руйнування споруд, обладнання тощо.
Аварії поділяються на дві категорії:
- до І категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилась концентрація забруднювальних речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу життю і здоров'ю працівників підприємства чи населення.
- до II категорії належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу життю і здоров'ю працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 осіб і більше.
Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які в свою чергу зобов'язані поінформувати роботодавця. Останній або особа, яка керує виробництвом під час зміни, повинні діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.
Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Держгірпромнагляду, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії й відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівника - також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
Розслідування аварій з нещасними випадками здійснюється згідно з вимогами Порядку щодо розслідування нещасних випадків.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями, що утворюються:
- у разі аварій І категорії - наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці та з питань надзвичайних ситуацій;
- у разі аварій II категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці та з питань надзвичайних ситуацій.
У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства з охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів та проекту, виявляє осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таким випадкам.
Комісія з розслідування зобов'язана протягом 10 робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5. У разі необхідності проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути продовжений органом, який утворив комісію.
За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства з охорони праці.
Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, де сталася аварія, яке в п'ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Перший примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.
Контроль та нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці.
