- •1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
- •2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •4. Основні розділи дисципліни „Основи охорони праці” та її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •5. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії в законодавчому порядку прав громадян на охорону праці.
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці”.
- •Основні положення Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •Галузеві та міжгалузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •Види та строки навчання та перевірки знань робітників з питань охорони праці.
- •Основні види інструктажів з питань охорони праці, їх призначення та періодичність.
- •Органи державного управління охороною праці.
- •13. Органи державного нагляду за охороною праці.
- •14. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •15. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •16. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.
- •17. Розслідування та облік аварій.
- •18. Відшкодування збитку робітникам у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •19. Штрафні санкції відносно підприємств.
- •20. Відповідальність працівників за порушення законодавства з охорони праці.
- •21. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні питання, що розглядаються в даному розділі дисципліни „Основи охорони праці”.
- •22. Вентиляція виробничих приміщень. Призначення та класифікація систем вентиляції.
- •23. Принципи розрахунку повітропродуктивності систем штучної вентиляції.
- •24. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •25. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях. Особливості повітряного середовища приміщень з використанням персональних комп’ютерів та відеодисплейних терміналів.
- •Види виробничого освітлення.
- •Нормуваня природного та штучного освітлення.
- •Принципи розрахунку природного та штучного освітлення виробничих приміщень.
- •Фізичні характеристики шуму.
- •Нормування шуму та вимірювання його рівнів.
- •32. Вплив шуму на організм людини.
- •33. Основні принципи захисту від шкідливого впливу шуму на організм людини.
- •34. Інфразвук та ультразвук, його джерела та принципи нормування. Вплив на організм людини.
- •35. Основні параметри та види вібрації.
- •36. Нормування вібрації та вимірювання її рівнів.
- •37. Вплив вібрації на організм людини.
- •38. Види та властивості іонізуючих випромінювань. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •39. Нормування іонізуючого випромінювання. Заходи і засоби захисту від іонізуючого випромінювання.
- •Електромагнітні випромінювання, що пов’язані з експлуатацією комп’ютерної техніки (рентгенівське, оптичне та радіочастотного діапазону). Їх вплив на організм людини.
- •Електробезпека. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •Фактори, що спливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
- •Основні види електричних травм.
- •Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж.
- •Надання медичної допомоги при ураженні людини електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Основні причини пожеж.
- •Небезпечні та шкідливі чинники, що пов’язані з пожежами.
- •Основи теорії горіння та різновиди горіння. Необхідні умови для виникнення горіння. Що таке горіння?
- •Показники пожежовибухонебезпечності.
- •Категорія приміщень за вибухо- та пожежонебезпечністю.
- •Електробезпека приміщень з використанням персональних комп’ютерів і відеодисплейних терміналів
- •52. Установки та засоби гасіння пожеж.
- •53. Організація пожежної безпеки. Закон України „Про пожежну безпеку”.
ООП
1. Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки.
Сучасне суспільство характеризується високим рівнем використання технічних засобів, призначених для задоволення життєвих потреб людини. Сучасні технічні засоби стають усе більш енергоємними й автоматизованими. Однак усе ще ключовим елементом на виробництві залишається людина, яка покликана обслуговувати, керувати, контролювати технічні системи і технологічні процеси.
Діяльність людини є основою його існування. На трудову діяльність на виробництві, в побуті припадає не менше 50% життя людини. І в той же час у процесі трудової діяльності людина піддається найбільшій небезпеці. Трудова діяльність на виробництві (виробнича діяльність) характеризується найбільшим рівнем небезпеки, тому що сучасне виробництво насичене різними енергоємними технічними засобами.
Аналіз виробничих аварій, травм, нещасних випадків, професійних захворювань показує, що основною причиною їх є невиконання вимог безпеки, незнання людиною техногенних небезпек і методів захисту від них. Причому людський фактор у багатьох випадках є основною причиною виникнення небезпек.
За даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні в минулому десятиріччі показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (35–40% усіх смертей у цьому віці). І що найгірше – коли у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, і це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей, найчастіше молодого й середнього віку і подібне явище сприймається не тільки трагічно, воно просто не вкладається у свідомість.
Тому зрозуміло, що охорона праці (ОП) відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими би вагомими не були трудові збитки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Необхідно пам’ятати: що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, а перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері.
Тому вивчення небезпек виробничої діяльності, причин їх виникнення, методів і засобів захисту має бути одним із основних елементів професійної підготовки спеціалістів різного рівня.
Окрім соціального, охорона праці має, безперечно,важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важки та шкідливі умови праці тощо. Фахівці міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що наслідки нещасних випадків коштують у 10 раз дорожче, ніж заходи з їх попередження. 7 Однією з найважливіших державних задач є задача охорони життя і здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці. Якими б не були трудові досягнення, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя.