Лекція 13
Українські землі в першій половині ХІХ ст.
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПЕР. ПОЛ. ХІХ ст..
На початку ХІХ ст. до складу Російської імперії входили землі Наддніпрянської, Лівобережної, Слобожанської, Правобережної й південної України. Землі України були поділені на три генерал-губернаторства - Малоросійське, Київське, Новоросійсько-Бессарабське, - і дев'ять губерній, у яких проживало 23,5 млн. чоловік. Всі губернії ділилися на повіти.
У Російській імперії діяла жорстка вертикаль влади, що перебувала в імперському підпорядкуванні. Генерал-губернаторів і губернаторів призначав особисто імператор. Губернаторам у управлінні допомагали дворянські збори, губернські й повітові, на чолі із проводирями дворянства. Всі податки збирала казенна імперська палата.
По своєму соціальному составу населення українських земель ділилося на дворянство, духівництво, козацтво, міщан і селян. Селяни складали приблизно 80% населення (12 млн.). Більшість селян були безземельними й кріпаками.
Основу економіки українських земель становило зернове землеробство, що зберігало феодальний характер. Крім того, швидкими темпами стало розвиватися тваринництво й виробництво технічних культур, таких як цукровий буряк, соняшник, тютюн, коноплі.
В 20-х р. ХІХ ст. поступово почали складатися ринкові відносини, але поки ще вони носили зародковий характер.
В 20-30-х р. ХІХ ст. в українських землях почався промисловий переворот, пов'язаний з використанням парових машин і розвитком фабрично-заводського виробництва. Поступово формується промислова спеціалізація регіонів. Головною галуззю виробництва стає виробництво цукру. Перший цукровий завод був відкритий у с. Трощено Канівського повіту Київської губернії. Крім цього швидко розвивається сукняна галузь і військове виробництво. Але, в основному, виробництва були представлені здебільшого дворянськими мануфактурами.
Розвитку ринкових відносин сприяв розвиток торгівлі. Український експорт становив 60% від загальноросійського. Зовнішня торгівля здійснювалася через азовсько-черноморські порти.
Суспільно-політичне життя в пер. Пол. Хіх ст
На початку 19 в. козацтво остаточно втрачає свою роль борців за національну ідею. Хоча політика російського царату провокує масові народні повстання. Останнім великим народним повстанням є повстання подільських селян 1830-1835 р. під предводительством Устима Кармалюка.
Поступово носієм національно-визвольної ідеї стає українська інтелігенція - учені, письменники, поети, які підкреслювали національні ідеї у своїх творах. Дивович, Симоновський, Рубан, Калиновський, Капніст, Котляревський, Шевченко, Маркович.
У першій пол. 19 в. на Україні з'являється безліч різних суспільств, які розглядали ідеї національного звільнення України. 1819 р. – Малоросійське товариство в Полтавській губернії. В 1821 - 1825 р. в Україні діяли організації декабристів – Південна громада декабристів, Товариство об'єднаних слов'ян у Новограду-Волинському, у Чернігівському полку служив Муравьйов-Апостол. Багато українських дворян брали активну участь у повстанні декабристів у Санкт-Петербурзі в 1825 році.
Кульмінацією суспільно-політичного життя цього періоду стала діяльність таємного товариства Кирило-Мефодіївського братерства, що виникло в 1847-1848 р. у стінах Київського університету ім. Св. Володимира.
Кирило-Мефодіївське братерство боролося за національне відродження України. Його заснували викладачі Київського університету Костомаров, Бєлозерський, Гулак. Товариство мало власну політичну програму, що передбачала скинення самодержавства, звільнення слов'янських народів, ліквідацію кріпосництва, станів і привілеїв, створення в Росії федеративних штатів за прикладом США. По доносу товариство було розпущено, його учасники піддані переслідуванню, арешту й посиланню.
Лекція 14
Українські землі в другій половині 19 ст.
БУРЖУАЗНІ РЕФОРМИ В РОСІЇ др. пол. 19 ст.
СКАСУВАННЯ КРІПОСНОГО ПРАВА
В 1856 р. імператор Олександр ІІ проголосив курс на буржуазні реформи. Необхідність швидкого економічного розвитку показала невдача в Кримській війні 1854-1855 р.
Нові реформи носили буржуазний характер і сприяли швидкому економічному й політичному розвитку Російської імперії, що, безсумнівно, вплинуло на розвиток українських земель у цілому.
Серію буржуазних реформ відкрила реформа, що відмінила кріпосне право в Росії. 19 лютого 1861 р. царським маніфестом відмінялося кріпосне право, всі кріпаки отримували особисту свободу. Вони діставали право займатися торгівлею, промислами, промисловою справою, вступати в гільдії й торговельні організації. Землі залишалися за поміщиками, але селяни могли викупати їх за гроші. На Правобережній Україні були зменшені розміри викупу й на 20% збільшені земельні наділи.
Ця реформа сприяла розвитку ринкових відносин, поліпшенню матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, підвищенню рівня агротехніки.
Скасування кріпосного права призвело до швидкого розвитку промисловості, тому що склалися умови для формування класу буржуазії й пролетарів, що не мали власності й готових стати найманими робітниками.
В 1864 р. оголошувалася земська реформа. Повсюдно створювалися губернські й повітові земства, у які для керування й роботи залучалися заможні верстви населення, не дворяни. Вони займалися розвитком промисловості в регіоні, розвитком торгівлі, промислів і ремесел, освітою і охороною здоров'я не імущих верств населення, ремонтом доріг й інших проектах.
В 1864 р. оголошувалася судова реформа, по якій уводився, публічний суд, суд присяжних, адвокатури й інші демократичні зміни. Як приклад - процес Віри Засулич. (суддя Коні, адвокат Александров).
В 1864 р. оголошувалася реформа освіти. Промисловий розвиток вимагало кваліфікованих кадрів, тому освіта ставала професійною і доступною для широких верств населення.
1864-1874 р. - багатоступінчаста воєнна реформа, що привела до серйозним стратегічних і тактичним зміни. Перші позитивні результати реформи виявилися в російсько-турецьких війнах к. ХІХ ст.
В 1865 р. почалася цензурна реформа, що виявилася не досить продуманою й мало ефективною.
1895-1897 р. Багатоступінчасті фінансово-банківські реформи. Грошова реформа, уводилася тверда конвертована валюта, забезпечена золотом.
