IV. Зміст теми заняття:

Сучасна оцінка вартості лікування при застосуванні різних медичних технологій стосується не тільки порівняння витрат та їх економії, але й співвідношення між дієвістю і безпечністю та ефективністю і економічністю.

Встановлені міжнародні параметри оцінки ЛЗ і методик лікування:

Дієвість (еffiсасу) - доведена дія ЛЗ або методик лікування в контрольованих умовах (тобто при клінічних рандомізованих дослідженнях).

Клінічна ефективність (еffectivenes) - оцінка дії лікарського засобу або методик лікування в умовах звичайного (не експериментального) застосування.на гетерогенній, реальній популяції хворих.

Показники клінічної ефективності:

• зниження захворюваності;

• зниження смертності;

• зменшення кількості ускладнень;

• зменшення термінів лікування;

11

• зниження числа ускладнень;

• зменшення термінів лікування;

• підвищення ЯЖ;

• збільшення тривалості життя.

Безпечність (sаfеtу) - частота і важкість побічних ефектів при застосуванні ЛЗ або методик лікування.

Комплаєнс (соmрlіапсе) – прихильність та ступінь дотримання хворим прописаних режимів застосування ЛЗ або методу лікування.

Економічна ефективність (efficiency) - оцінка ефективності витрат ресурсів при застосуванні ЛЗ або методик лікування стосовно економічного стану хворого або суспільства.

Таким чином, до підсумкових обчислень економічної ефективності відносять як позитивні сторони лікування (дієвість та ефективність), так і негативні - побічні дії (безпечність), які спричинюють додаткові, нерідко вартісні методи корекції захворювань. Зазначені параметри оцінки є визначальними при розрахунках витрат на медичні послуги, ФТ, засоби, що необхідні для забезпечення медичних технологій (медичних стандартів).

Витрати (cost) - матеріальні та нематеріальні видатки, пов‘язані з лікуванням або профілактикою захворювань.

Витрати вимірюються у фінансових показниках (грошових одиницях).

Витрати можуть бути релевантними або нерелеватними відносно певного споживача. Релевантність визначається ступенем важливості витрат для того чи іншого споживача, а також тим, кому із споживачів необхідно їх оплачувати.

Класифікація витрат

Усі витрати на курс лікування і/або профілактики захворювання поділяють на декілька груп:

Прямі витрати (direct costs)– витрати, безпосередньо пов‘язані з наданням медичної допомоги.

Прямі медичні витрати (direct medical cost) – це витрати на надання медичної допомоги (діагностику, лікування, профілактику, реабілітацію), які, як правило, відшкодовуються за рахунок системи ОЗ (бюджетні кошти при державній системі ОЗ і/або засоби страхових компаній в системі медичного страхування). Прямі медичні витрати, які безпосередньо пов‘язані з лікуванням, в т.ч. і з ФТ, є релевантними для системи ОЗ, страхової системи, суспільства загалом.

Прямі медичні витрати включають:

• витрати на утримання хворого в лікарні або вартість медичних послуг вдома, у т.ч. за догляд медичними сестрами;

• вартість професійних медичних послуг (плата за консультації, робочого часу лікарів, іншого медичного персоналу);

• вартість ЛЗ;

• вартість допоміжних матеріалів;

• вартість діагностики (лабораторного та інструментального обстеження);

• вартість медичних процедур (хірургічні операції, реабілітаційні маніпуляції, санітарно-протиепідемічні заходи);

• вартість транспортування хворого санітарним транспортом;

• плата за використання медичного обладнання, площ і засобів (розподіл фіксованих витрат із статей бюджету).

Прямі медичні витрати залежно від їх варіабельності поділяють на декілька груп: фіксовані, варіабельні, середні, маргінальні.

Фіксовані витрати (fixti cost) – витрати на лікування, діагностику і профілактику захворювань, встановлені у певному ЛПЗ. Серед них виділяють:

12

• витрати на утримання ЛПЗ – витрати. пов‘язані з утриманням ЛПЗ, які не залежать від застосування конкретної медичної технології (ремонт, опалення, водопостачання тощо);

• стандартні витрати – витрати, визначені для конкретної медичної технології у даному ЛПЗ і які можуть незначно змінюватися залежно від індивідуальних особливостей хворого (вартість певного лабораторного методу, прийнята разова, добова, курсова доза ЛЗ тощо).

Варіабельні витрати (variablе costs) – витрати, які можуть змінюватися залежно від умов, пов‘язані з біологічною різнорідністю хворих у даній популяції, з їх індивідуальними особливостями (супутні захворювання, вік, стать, побічні реакціїї на ЛЗ тощо).

Середні витрати (average costs) – середня сума витрат на діагностику захворювання і застосування певної схеми ФТ в конкретному ЛПЗ.

Маргінальні витрати (marginal costs) – різниця у витратах на лікування одного захворювання двома різними медичними технологіями (традиційною і альтернативною).

Прямі немедичні витрати (direct non-medical costs) – витрати, які пов‘язані з лікуванням хворого і відшкодовуються за рахунок самого хворого, членів його сім‘ї, спонсором або громадськими організаціями. Вони включають:

• витрати хворих за сервісні послуги у ЛПЗ;

• вартість немедичних послуг (допомога по непрацездатності, специфічна

дієта);

• вартість медичного (ортопедичного) взуття, одягу, допоміжних матеріалів (інвалідний візок);

• вартість транспортування хворого несанітарним транспортом;

• доплати за ЛЗ, медичну допомогу.

Непрямі витрати ( indirect costs) – витрати, пов‘язані з непрацездатністю хворого в період лікування. Вони охоплюють:

• витрати на період відсутності хворого на робочому місці;

• витрати на період відсутності членів родини хворого на робочому місці (при потребі догляду);

• економічні витрати від зниження продуктивності праці;

• економічні витрати від настання інвалідності або передчасної смерті. Непрямі витрати охоплюють як витрати суспільства (втрати виробництва), так і

соціальні витрати (виплата пенсій по інвалідності, виплати за лікарняними листками, несплата податків при захворюванні). Непрямі витрати є релевантними як відносно хворого, так і суспільства.

Нематеріальні витрати (intangiblе costs) – витрати, які неможливо визначити у грошових показниках, пов‘язані з особливостями захворювання і його проявами (біль, страждання); описуються вербально, суб‘єктивно і оцінюються за допомогою показників ЯЖ.

Етапи визначення та розрахунку витрат:

1. Ідентифікація та описування всіх видів ресурсів, які супроводжували лікування захворювання.

2. Кількісна оцінка встановлених ресурсів у фізичних одиницях (кількість ліжко-днів, число медичних мапіпуляцій, використаних одиниць ЛЗ, предметів медичного догляду, відвідувань спеціалістів тощо).

3. Оцінка кожного з використаних ресурсів у грошовому вираженні.

4. Внесення поправок на невизначеність і час (дисконтування).

5. Підрахунок суми витрат.

13

VI. План та організаційна структура заняття: Див. заняття 1.