- •4.2.4. Механізація внесення добрив
- •Агротехнічні основи внесення добрив. Агровимоги.
- •Агровимоги
- •Способи і технології внесення добрив в ґрунт. Класифікація машин.
- •Класифікація машин для підготовки і внесення добрив
- •Розкидальні пристрої
- •Розкидачі добрив
- •4. Машини для внесення добрив
- •5. Розрахунки для наладки машин на виконувану роботу
- •Питання для самоперевірки
5. Розрахунки для наладки машин на виконувану роботу
Розрахунки та регулювання норми внесення добрив машинами з дисковим розкидачами виконують, користуючись таблицями заводських інструкцій, в яких зазначено положення дозувальної заслінки для заданої норми. Проте таблиці складені для певних ширини захвату, швидкості руху машини і об'ємної маси добрив, а у виробничих умовах ці показники можуть відрізнятися від табличних.
У цьому разі табличний покажчик норми внесення Qт кг/га, за яким установлюють дозувальний пристрій, визначають за формулою:
Qт
=
де Qз — задана норма внесення добрив, кг/га;
υр — робоча швидкість агрегату, км/год;
υт — таблична швидкість агрегату, км/год;
Вр — дійсна ширина захвату, м;
Вт — таблична ширина захвату,
γр — об'ємна маса добрив, що висіваються, кг/дм3;
γт—об'ємна маса, зазначена в таблиці, кг/дм3.
Після встановлення дозувального пристрою машини МВУ-0,5 згідно з таблицею проводять дослідну перевірку норми внесення добрив. Для цього відключають диски, під дозувальний пристрій встановлюють тару, вмикають ВВП і протягом 1-2 хвилин у неї збирають добрива.
Масу добрив q, кг, яка має бути висіяна за певний проміжок часу t, хвилин, визначають за формулою:
q
=
Щоб перевірити дійсну норму внесення добрив у полі, в бункер машини будь-якого типу засипають відважену порцію добрив. Після внесення добрив замірюють площу, на якій вони висіяні, і обчислюють фактичну норму внесення Qф, кг/га, за формулою:
Qф
=
де Ст — маса зважених добрив, кг;
S — засіяна площа, м2.
За великої розбіжності Qф і Qз змінюють положення дозувальної заслінки і здійснюють повторну перевірку. Її можна виконувати, порівнюючи фактичну довжину шляху розсіяних добрив з розрахунковою lрозр. Заміряна після розсіювання добрив довжина шляху має дорівнювати розрахунковій, м:
Ірозр
=
де Ст — маса зважених добрив, кг;
Вр — дійсна ширина захвату, м;
Qз — задана норма внесення добрив, кг/га.
Для машин на яких встановлено туковисівний апарат АТП-2 норму внесення мінеральних добрив регулюють зміною частоти обертання висівного механізму апарата механізмом передач.
Орієнтовні норми висіву гранульованого суперфосфату при відповідному передаточному числі приводу від опорно-привідного колеса діаметром 510 мм наведено в інструкції.
Норму висіву добрив Q, кг/га, можна визначити за формулою:
де u — передаточне число;
g — маса висіяного добрива в одне вікно за один оберт висівного механізму туковисівного апарата, кг (за один оберт висівного механізму в одне вікно висівається 0,042 кг гранульованого суперфосфату);
b — ширина міжряддя, м;
D — діаметр привідного колеса, м.
Розрахунки та регулювання машин для внесення органічних добрив наведено у таблиці норм внесення в заводській інструкції. Для розкидача РОУ-6 установлюють на потрібну подачу храповий механізм приводу конвеєра.
Після проведених регулювань установлюють фактичну норму внесення добрив. Для цього розкидач зважують на автомобільних вагах. Кузов розкидача завантажують добривами і знову зважують. За різницею показань ваг визначають масу добрив у кузові. Вмикають розрахункову передачу, що відповідає заданій нормі, і розкидають добрива по полю до повного спорожнення кузова. Вимірюють ширину смуги розкидання і довжину пройденого шляху.
Фактичну норму внесення добрив Q, т/га, визначають за формулою:
де Q — маса завантажених у кузов добрив, т;
В — ширина смуги розкидання, м;
L — довжина шляху розкидання добрив, м.
Якщо фактична норма внесення добрив відрізняється від заданої більш як на ±10 %, то змінюють швидкість пересування агрегату, або швидкість живильного конвеєра постановкою змінних зірочок чи зміною радіуса кривошипа храпового механізму.
