- •Заходи зниження обсягу негативного грошового потоку
- •3.2. Впровадження іноземного досвіду грошових розрахунків у підприємство
- •Частка готівки в різних країнах світу в 2014 році
- •Розподіл ролей пластикових карток на сучасному світовому ринку
- •3.3. Прогнозування фінансового стану підприємства на 2016-2018 роки
- •Прогноз фінансових результатів підприємства на 2016–2018 роки
- •Показники прибутковості (збитковості) діяльності пат «Атланта»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПО ПІДПРИЄМСТВУ ПАТ «АТЛАНТА»
3.1. Оптимізація грошових розрахунків підприємства
Грошові кошти, які одержує підприємець у результаті своєї діяльності, називаються грошовим потоком. Грошовий потік – потік, який пов'язаний із функціонуванням грошей, виконує функцію інструменту взаєморозрахунку із суб'єктами фінансових відносин, впливає на рух активів і капіталу підприємства й характеризується певним розміром, напрямом та часом. Чисельне значення грошового потоку характеризує величину припливу грошей, якщо воно більше нуля, або відтоку грошей, якщо воно менше нуля. Позитивний грошовий потік формують кошти, що надійшли в економічний суб'єкт за підсумками за відповідний період, наприклад, надходження від продажу товарів, виконання робіт, надання послуг. Негативний грошовий потік формують грошові кошти, що витрачаються економічним суб'єктом у відповідний період, наприклад, інвестиції, повернення кредиту, витрати на сировину, енергію, матеріали та інше. Він повинен бути безперервним, аби підприємство стабільно функціонувало.
Оптимізація грошових розрахунків – це процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності. Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивних і негативного їхніх видів. Негативними є як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.
Основними об'єктами оптимізації виступають:
позитивний грошовий потік;
негативний грошовий потік;
залишок грошових активів;
чистий грошовий потік.
Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:
забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;
забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.
Класифікація грошових потоків підприємства представлена на рисунку 3.1.
Ознаки класифікації
Вид діяльності
Напрям руху
Ритмічність руху
Рівень достатності
Спосіб розрахунків
Черговість проведення платежів
Завчасний
Поточний
Відстрочений
Вид грошових потоків
Операційний
Інвестиційний
Фінансовий
Вхідний(позитивний)
Вихідний(негативний)
Регулярний
Нерегулярний
Одиничний
Рівноважний
Надлишковий дефіцитний
Чистий грошовий потік за видом діяльності
Сукупний чистий грошовий потік
За періодом часу
Короткостроковий грошовий потік
Довгостроковий грошовий потік
Рис.3.1. Класифікація грошових потоків підприємств
Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності – короткострокової або довгострокової. Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання «Системи прискорення–уповільнення платіжного обороту» (або «Системи лідс энд лэгс»). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат.
«Система прискорення–уповільнення платіжного обороту», вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює визначені проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді. Заходи прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді зображені на рисунку 3.2.
Заходи прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді
Збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованої покупцях продукції
Забезпечення часткової або повної передоплати за зроблену продукцію, що користується високим попитом на ринку
Скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям
Прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості
Використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості – обліку векселів, факторингу, форфейтинга тощо
Рис. 3.2. Заходи прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді
Заходи, що використовуються для росту обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді, відображені на рисунку 3.3.
Заходи прискорення залучення коштів у довгостроковому періоді
Додаткова емісія акцій
Залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу
Залучення довгострокових фінансових кредитів
Продаж (або здача в оренду) невикористовуваних видів основних засобів
Рис. 3.3. Заходи прискорення залучення коштів у довгостроковому періоді
Заходи, за допомогою яким може бути досягнуте зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому та короткостроковому періодах відображенні в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Заходи зниження обсягу негативного грошового потоку
Короткостроковий період |
Довгостроковий період |
Збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту; |
Скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм |
Заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг) |
Відмовлення від фінансового інвестування |
Реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом перекладу короткострокових їхніх видів у довгострокові |
Зниження суми постійних витрат підприємства |
Грошові розрахунки відіграють роль функціонального забезпечення всіх ділянок виробничого процесу, а також діяльності підприємства у цілому. Аналіз грошових розрахунків з подальшою їх оптимізацією доцільно проводити на базі моделювання, що охоплює всі елементи грошових розрахунків. Грошові розрахунки підприємства є слабо структурованим, масштабним за обсягом процесом, які, враховуючи ці характеристики, доцільно аналізувати за допомогою економіко–математичних методів, а саме когнітивного моделювання.
Когнітивне моделювання передбачає відображення дослідження грошових розрахунків у вигляді когнітивної карти, яка дозволяє окреслити вплив концептів та їх зв’язки. На здійснення грошових розрахунків впливає ряд факторів, які спричиняють певні дії, що в майбутньому мають причинно-наслідковий вплив на результат діяльності. Це можна узагальнити під одним терміном «концепт». Когнітивна модель визначається як ‹Е, L›, тобто предметна область дослідження у вигляді окремих елементів (концептів) та їх зв’язків. Є внутрішні та зовнішні концепти. Внутрішні концепти відображені на рисунку 3.4.
Внутрішні концепти
Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг (Q)
Придбання матеріалів, сировини, робіт, послуг (B)
Кредити (H)
Оплата праці найманих працівників (L)
Пені, штрафи, неустойки (T)
Повернення поворотної фінансової допомоги (F).
Сплата податків і зборів (K)
Рис. 3.4. Внутрішні концепти когнітивної моделі
До зовнішніх концептів можна віднести всі концепти, які мають зовнішній вплив на систему грошових розрахунків підприємства. Вони відображені на рисунку 3.5.
Зовнішні концепти
Законодавчі обмеження щодо грошових розрахунків підприємств (D)
Правила оподаткування (K)
Лояльність клієнтів (C)
Доступність кредитів (J)
Стратегія підприємства на ринку (W)
Професійні здібності керівництва (W1)
Рис. 3.5. Зовнішні концепти когнітивної моделі
Облік операційної діяльності на підприємстві є досить складним, бо на неї впливає специфіка функціонування підприємства і попит на продукцію. Значна частка грошових розрахунків пов’язана із придбанням сировини у постачальників. Своєю чергою, грошові розрахунки за отримані товари залежать від коливання ціни останніх. Окрім того, здійснюються витрати на оплату праці. Розрахунки за податками та платежами, комунальні послуги і послуги оренди приміщення, обладнання, охорони, консультаційні, аудиторські, юридичні послуги не залежать від обсягу виконаних робіт, а відтак сплачуються періодично. Необхідним є визначення слабких місць і резервів, які допоможуть йому оптимізувати розрахунки таким чином, щоб зменшити дебіторську заборгованість, збільшити нагромадження коштів, погасити заборгованість за постачання сировини й матеріалів. Тому відобразимо на рис. 3.6. загальну діаграму зв’язків усіх можливих концептів підприємства, що впливають на рух коштів та розрахунків.
А
D
C
H
K
L
F
B
Рис. 3.6. Когнітивна карта грошових розрахунків підприємства «Атланта»
За А ми приймаємо кошти підприємства, які пов’язані у процесі виробництва з іншими концептами. Причино-наслідковий зв’язок на карті відображено залежно від концепту-причини до концепту-наслідка. Зв’язок може бути як позитивним, так і негативним, тобто збільшувати надходження коштів підприємства чи зменшувати в результаті здійснення грошових розрахунків. Пунктирною лінією позначається зв’язок, який існує між парою концептів, але він не прямо впливає на рух коштів, а опосередковано.
Дебіторська заборгованість підприємства переробної промисловості, за умовним прикладом, станом на 2013 р. складає 623 грн., або 2,12% річного обсягу реалізованих товарів. В 2014 році цей показник становив 1221 грн.(5,29%), а в 2015 році 1520, що становить 5,89% річного обсягу реалізованих товарів. Збільшення дебіторської заборгованості свідчить про те, що підприємство реалізувало продукцію покупцю, але не отримало натомість грошового розрахунку. Отже, дебіторська заборгованість у разі збільшення справляє негативний вплив на рух коштів, а у разі погашення – позитивний.
Кредиторська заборгованість підприємства станом на 2013 рік дорівнює 121 грн., або 0,41% річного обсягу придбаних товарів, робіт, послуг. В 2014 році цей показник становив 97 грн., а в 2015 – 121грн(0,42% та 0,47% відповідно). Вона прямо пропорційно впливає на рух коштів. Погашення кредиторської заборгованості шляхом здійснення грошових розрахунків за товари, роботи, послуги зменшує грошові ресурси підприємства, але покращує його фінансовий стан. В нашому випадку навпаки – кредиторська заборгованість з кожним роком збільшується на незначну частку.
Лояльність покупів – концепт, який характеризує репу- тацію підприємства на ринку й не має прямого впливу на рух коштів. Його неможливо підрахувати, але якщо замовник задоволений якістю виконаних послуг, терміном їх виконання, ціновою політикою, то в результаті зменшуватиметься дебіторська заборгованість і збільшуватиметься дохід, адже клієнт рекомендуватиме послуги підприємства в колі споживачів цих послуг та ін.
Управлінські здібності керівництва можуть справляти вплив на величину коштів через координацію грошових розрахунків за необхідними платежами. Правильно прийняте рішення забезпечує баланс між надходженням та витрачанням коштів підприємства. Цей концепт не під- дається кількісному визначенню, але суттєво впливає на рух коштів.
Оплата праці найманих працівників прямо пропорційно впливає на рух коштів – їх обсяг зменшується в результаті грошових розрахунків із працівниками. На підприємстві ПАТ «Атланта» ця стаття кожного року збільшується, що не повинно мати місце в грошових розрахунках підприємства.
Усі перелічені концепти мають вагомий вплив на рух грошового потоку підприємства. Адже кожен із концептів відіграє певну роль в оптимізації грошових виплат та надходжень коштів на підприємство. У нашому випадку при реалізації товарів виникає дебіторська заборгованість (концепт B), при погашенні якої збільшуються кошти підприємства (концепт A); при цьому існує лояльність покупців (концепт C): якщо підприємство має добру репутацію серед клієнтів, якісно задовольняє їх попит, то концепт C має позитивний вплив на концепт A, тобто дебіторська заборгованість зменшується, а гроші потрапляють на рахунок чи в касу підприємства. В іншому випадку, через погане ставлення клієнта до підприємства-постачальника товарів, робіт, послуг зростає сума боргу, що прямо пропорційно збільшує концепт B, зменшуючи тим самим концепт A. Оплата праці найманих робітників (концепт L) та сплата податків і зборів (концепт K) зменшують концепт A, але вони належать до обов’язкових платежів, які підприємство мусить сплачувати щомісяця. Концепт F – отримана поворотна фінансова допомога – має позитивний вплив на величину коштів підприємства (концепт A), що дає змогу збільшити ресурси на виробництво продукції чи закупівлю нового обладнання. У разі зменшення концепту B концепт A спрямовується на погашення концепту H, тим самим зменшуючи зобов’язання підприємства стосовно отриманих товарів, робіт, послуг.
Отже, для оптимізації грошових розрахунків підприємства потрібно перш за все покращити репутацію підприємства серед клієнтів, якщо вона не надто висока. На стан грошових розрахунків також значно впливає ефективне управління концептами H, K, L, C, B, що дозволяє раціонально розподілити грошові ресурси за виплатами та уникнути зайвих витрат.
