27

Як бачимо з даних таблиці, величина майна в 2014 році становить 23050 грн., що на 6268 грн. менше порівняно з 2013 роком. В 2015 році ми спостерігаємо збільшення величини майна порівняно з 2014 роком. Воно становить 2852 грн. Зростання майна підприємства може свідчити про розширення його виробничо-господарської діяльності, тобто про позитивні зміни балансу.

Найбільша питома вага в 2013 році(понад 90%) в структурі сукупних активів припадає на необоротні активи. Це свідчить про не достатньо мобільну структуру активів. В наступні роки цей показник зменшився на

4,93%. Можна зробити висновок, що підприємство трохи прискорило їх оборотність.

Залежно від того, якою є частка необоротних активів в сукупних активах підприємства, воно «важку» або «легку» структуру активів підприємства. В нашому випадку за всі роки вона становить більше 40%, отже підприємство має «важку» структуру активів, що свідчить про значні накладні втирати та підвищену чутливість до зміни доходу (виручки).

Величина оборотних активів підприємства за досліджуваний період загалом зросла. В 2014 році вона стала більша на 900 грн. порівняно з 2013 роком. В 2015 році вона збільшилася ще на 473 грн, що свідчить про покращення функціонування організації.

Найбільший внесок у формування оборотних активів внесла стаття дебіторської заборгованості. Структура з високою часткою заборгованості і низьким рівнем грошових коштів може свідчити про проблеми, пов’язані з оплатою послуг та продукції підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Вартість запасів за 2013-2014 роки зазнали незначних змін, а саме на 16 грошових стали меншими. В 2015 році вони зросли на 74 грн. Це може говорити про певний розвиток.

Погіршила стан підприємства дебіторська заборгованість, яка в 2014 році збільшилась на 604 грн.( на 5%). В 2015 році цей показник збільшився ще на 299 грн. порівняно з 2014 роком. Це є негативною зміною і може бути викликано проблемами, пов’язаними з оплатою продукції (робіт, послуг) підприємства або активним наданням комерційного кредиту покупцям, тобто відволіканням частини поточних активів і іммобілізацією частини оборотних коштів з виробничого процесу.

Проведемо аналіз джерел формування фінансових ресурсів, який передбачає розгляд абсолютних та відносних змін власних та позикових засобів підприємства. Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є власні кошти. В 2013 році він становив 24678 грн, та в наступний звітний період він зменшився до 17629 грн. 2015 був кращим для організації, адже власасні кошти підприємства збільшились на 4407 грн. порівняно з поперезнім роком. Та взагалі підпримство стало менш фінансово незалежним.

У структурі позикового капіталу переважають інші поточні зобов’язання. У 2014 році вони зросли на 7,56%. Наступного року вони зменшилися на 8,7%. Відомо, що переважання короткострокових джерел у структурі позикових коштів є негативним фактом, який характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості.

За аналізований період короткострокові зобов’язання перед бюджетом спочатку знизилися на 5 грошових одиниць, а потім на стільки ж і підвищилися. В усіх періодах питома вага становила 0,1%. Тож, можна сказати, що вони майже не зазнали змін.

Таким чином, на незадовільну роботу підприємства вказує наявність «хворих» статей:

1. непокриті збитки;

2. збільшення непокритих збитків;

3. сумнівні борги;

4. прострочена та безнадійна дебіторська (кредиторська) заборгованість;

5. необоротні матеріальні активи, що знаходяться на консервації та тимчасово не використовуються;

6. зростання дебіторської заборгованості на більше ніж 40 % від суми оборотних активів.

Позитивні риси фінансового стану підприємства проілюстровані на рисунку 2.2.

На позитивні риси фінансового стану вказують

Збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду порівняно з початком

Відсутність різких змін у значеннях окремих статей балансу

Темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів, що сприяє збільшенню частки оборотних активів

Не перевищення запасами величини робочого капіталу більш ніж удвічі (запаси повинні бути наполовину сформовані за рахунок власних коштів)

Відсутність значної іммобілізації коштів основної діяльності в капітальні вкладення (статті «Незавершене будівництво», «Довгострокові фінансові вкладання», «Довгострокова дебіторська заборгованість», «Відстрочені податкові активи»)

Рис. 2.2. Позитивні риси фінансового стану підприємства

Проведемо аналіз операційних необоротних активів підприємства в майбутньому періоді. Такий аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їх обсягу та складу, ступеня їх використання, інтенсивності оновлення та ефективності їх використання.

Необоротні активи – це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року. Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду. Проаналізуємо стан необоротних активів, які використовує підприємство за ступенем їх зношення (амортизації). У процесі оцінки використовують такі основні показники:

Коефіцієнт зносу основних засобів. Розрахунок цього показника для кожного року представлений в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Розрахунок коефіцієнту зносу основних засобів для 2013–2015 років

Формула	Пояснення	Роки розрахунку	Показник
	КЗоз – коефіцієнт зносу основних засобів; Зоз – сума зносу основних засобів підприємства на певну дату; ПВоз – первісна вартість основних засобів підприємства на певну дату.	2013	0,86
		2014	0,86
		2015	0,86

Коефіцієнти зносу та придатності характеризують частку зношених основних засобів у загальній їхній вартості та відображають частку вартості основних засобів, що залишилася до списання в наступних періодах. Бажана тенденція коефіцієнта зносу до зменшення, але у нашому випадку значення показника у динаміці не змінюється, це означає, що частка зношених ОЗ теж не змінюється у загальній їх вартості.

Коефіцієнт строку використання основних засобів. Розрахунок цього показника для кожного року представлений в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахунок коефіцієнту строку використання засобів для 2013–2015 років

Формула	Пояснення	Роки розрахунку	Показник
	ЗВоз – залишкова вартість основних засобів підприємства на певну дату.	2013	0,14
		2014	0,14
		2015	0,14

Скорочення строків експлуатації машин (устаткування), з одного боку, уможливлює прискорення їхнього оновлення, тобто зменшення техніко–економічного старіння знарядь праці, підвищення технічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого ‒ призводить до збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Подовження періоду функціонування машин і устаткування дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці і за рахунок цього спрямувати більше ресурсів для розширеного їхнього відтворення, але спричиняє зниження сукупної продуктивності діючих знарядь праці, значне збільшення витрат на їхнє утримання та експлуатацію.

Саме тому строки експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші затрати суспільної праці на їхнє виготовлення й використання у виробничому процесі протягом усього періоду функціонування. У нашому випадку цей показник занадто малий.

Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна, який показує, яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва. Розрахунок цього показника для кожного року представлений в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Розрахунок коефіцієнту реальної вартості майна для 2013–2015 років

Формула	Пояснення	Роки розрахунку	Показник
	ЗВоз – основні засоби за залишковою вартістю; ВЗ – виробничі запаси; НВ – незавершене виробництво; МШП – малоцінні та швидкозношувані предмети; А – вартість активів	2013	0,94
		2014	0,86
		2015	0,86

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Вважають, якщо значення цього показника нижче за 0,5, це негативна ознака як для підприємства, так і для його партнерів.

Визначимо період обороту операційних необоротних активів, які використовує підприємство. Розрахунок цього показника для кожного року представлений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Розрахунок періоду обороту операційних необоротних активів для 2013–2015 років

Формула	Пояснення	Роки розрахунку	Показник
	ПООНА – період обороту операційних необоротних активів, які використовує підприємство; ОНА – середньорічна сума всіх операційних необоротних активів підприємства за первісною вартістю; З – середньорічна сума зносу всіх операційних необоротних активів, які використовує підприємство.	2013	0,47
		2014	0,2
		2015	0,33

Аналіз періоду обороту операційних необоротних активів підприємства проводиться у в основному у цілях вивчення інтенсивності оновлення та ефективності їх використання.

На наступній стадії аналізу оцінюється рівень ефективності використання операційних необоротних активів у звітному періоді. У процесі оцінки розрахуємо коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів. Він характеризує обсяг реалізації продукції в розрахунку на одиницю операційних необоротних активів, які використовує підприємство. Розрахунок цього показника для кожного року представлений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Розрахунок коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів для 2013–2015 років

Формула	Пояснення	Роки розрахунку	Показник
	КВВОНА – коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів; ОР – обсяг реалізації продукції у звітному періоді; ОНАсер – середня вартість операційних необоротних активів у звітному періоді.	2013	0,22
		2014	0,33
		2015	0,37

Як бачимо цей коефіцієнт протягом досліджуваного періоду збільшувався, що свідчить про покращення стану підприємства.

Можна сказати, що оновлення та приріст операційних необоротних активів можуть фінансуватися за рахунок власного капіталу, довгострокового залученого капіталу (фінансового кредиту, фінансового лізингу та ін.) та за рахунок змішаного їх фінансування. За 2013-2015 роки підприємство незначно погіршило свої показники, що похитнуло його стабільність.

1. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства пат «Атланта»

Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі. Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність в строк і в повному обсязі задовольняти платіжні вимоги постачальників техніки і матеріалів відповідно до господарськими договорами, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. Можливість регулярно і своєчасно погашати боргові зобов'язання визначаються в кінцевому підсумку наявністю у підприємства грошових коштів, що залежить від того, якою мірою партнери виконують свої зобов'язання перед підприємством. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими зобов'язаннями. До основних причин платоспроможності підприємства відносять підвищення собівартості продукції, низьке обертання оборотного капіталу, втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників в умовах міжнародної конкуренції, неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин тощо.

Ліквідність – це здатність підприємства розраховуватися зі своїми поточними зобов'язаннями перед закордонними контрагентами шляхом перетворення активів на гроші. Ліквідність підприємства свідчить про наявність грошових коштів для термінового виконання фінансових зобов'язань даного періоду.

Ліквідність можна розглядати з двох позицій:

1. як час, необхідний для продажу активу;

2. як суму, одержану від продажу активу.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу зі статтями пасиву. У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності, в пасиві зобов'язання розміщені по мірі скорочення термінів (посилення, підвищення строковості) їх погашення. Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс – ліквідний і підприємство платоспроможне і навпаки.

Зобов'язання підприємства розбиваються на чотири групи розбиваються:

1. П1 – найбільш термінові зобов'язання, які повинні бути погашені протягом місяця;

2. П2 – середньострокові зобов'язання з терміном погашення до одного року (короткострокові кредити банку);

3. П3 – довгострокові кредити банку і позики;

4. П – власний капітал, що знаходиться в розпорядженні підприємства.

Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки наведених груп по активу і пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення:

А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≤ П4.

Четверта нерівність буде виконана при виконанні перших трьох, тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп по активу і пасиву. Виконання четвертого нерівності свідчить про дотримання однієї з умов фінансової стійкості – наявності у підприємства оборотних коштів. 

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на групи, які зображені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.8.