Все це визначає актуальність вивчення логістики в умовах розвитку ринкових відносин, популяризації практичного досвіду, координації наукової та практичної діяльності в галузі логістики.
1 КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ
1.1 Сутність, цілі та функції логістики
Історія виникнення та розвитку практичної логістики походить із далекого минулого. Так, у Давній Греції термін "логістика" (грец. "logistike") означав мистецтво обрахунків. За свідченнями Архімеда, в IV ст. до н.е., часу найвищої могутності Афін, у Давній Греції налічувалося 10 логістів, які контролювали державні витрати. У період Римської імперії існували державні службовці, які носили звання "логісти", або "логістики"; вони займалися розподілом продуктів харчування.
У першому тисячолітті нашої ери у військовому лексиконі деяких країн із логістикою пов’язували діяльність із забезпечення збройних сил матеріальними ресурсами та утримання запасів. Так, у часи візантійського царя Леона VІ (865-912 pp. н.е.) вважалося, що завданнями логістики є своєчасне і належне озброєння армії, постачання її військовим спорядженням та піклування про її потреби під час воєнних походів.
Згідно з поглядами багатьох західних вчених, логістика стала наукою завдяки військовій справі. Автором перших наукових праць із логістики вважають французького (а згодом і російського) генерала та військового теоретика початку XIX ст. Антуана Анрі Жоміні (1779-1869). У своїх працях він трактував логістику як діяльність із управління, перевезення, планування, організації постачання військ і тилового забезпечення фронту. У наступних десятиріччях термін "логістика" в такому розумінні вживався у військовій літературі в США, Англії, Італії, Німеччині, Росії.
У роки Другої світової війни американська армія широко застосовувала логістичні підходи при організації взаємодії між підприємствами військово-промислового комплексу, транспортом і постачанням армії. Зазначена взаємодія дозволила своєчасно та систематично забезпечувати американську армію поставками зброї, військового спорядження, паливно-мастильних матеріалів і продуктів харчування в необхідній кількості.
Таким чином, довгий час під логістикою розумілась діяльність із управління переміщенням військ та організації їх тилового забезпечення, однак поступово логістика як специфічний вид діяльності перейшла із військової сфери до сфери господарської практики.
Перші ідеї щодо інтеграції постачальницьких, виробничих та розподільчих систем в єдину систему на основі логістичних підходів виникли ще у 30 – 50-х роках XX сторіччя (так званий "дологістичний період"). Разом з цим управління матеріальним розподілом упродовж цього періоду носило фрагментарний характер.
У наступному, так званому "періоді класичної логістики" (період початку 50-кінця 70-х років XX сторіччя) логістика розглядалась як частина науки про організацію виробництва. Саме в цей період виникли базові поняття сучасної логістики-"матеріальний потік" і "логістична система" і, власне, була сформована концепція логістичного підходу (концепція логістики).
Короткий екскурс в історичні глибини народження логістики дозволяє виділити основні етапи її становлення і розвитку.
Перший етап варто віднести на період XIV ст. до н.є.- І ст. н. є. Він характеризується використанням логістичного підходу для управління рухом товарів на мікро- і макрорівнях, тобто усередині держави (міста) і між державами.
Другий етап - це перше тисячоріччя нашої-кінець XIX ст. У цьому досить тривалому періоді логістика розвивалася як військова наука.
Третій етап у розвитку логістики приходиться на початок 1900 р. І середину XX ст. (1950 р.).
Четвертий етап обмежується 50-ми і початком 80-х р. XX ст. У другій половині XX ст. логістика уже формалізувалася в одну з ефективних форм інтеграції постачання, виробництва, транспорту, розподілу ринку із широким залученням сучасної обчислювальної техніки.
Починаючи з початку 80-х років XX сторіччя і до цього часу ("період неологістики") сфера використання логістичного підходу поширюється і на процеси товарообігу. Для цього періоду характерне формування цілісних на всьому своєму протязі матеріалопровідних ланцюжків.
У сучасному розумінні логістика - це наукова дисципліна (або вид практичної діяльності), що пов'язана з плануванням, організацією, управлінням, контролем та регулюванням матеріальних та інформаційних потоків у просторі і часі від їх першоджерела до кінцевого споживача.
Рис.1.1. Логістичний ланцюг
Вивчення логістики повинне спиратися на розуміння основної концептуальної ідеї логістичного підходу – посилення значущості діяльності з управління матеріальними потоками.
Концепція логістики - це система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів.
Причинами переходу до концепції логістики стали:
енергетична криза 70-х років XX сторіччя, яка спонукала до пошуку нетрадиційних шляхів зниження витрат, і, зокрема, логістичних витрат (витрат на зберігання запасів, збут, постачання, транспортування і т. ін.);
перехід від ринку продавця до ринку споживача (від "концепції виробництва" до "концепції маркетингу"), що призвело до різкого підвищення конкуренції та спонукало шукати нові шляхи забезпечення конкурентних переваг за рахунок зниження собівартості шляхом раціоналізації логістичних операцій та поліпшення якості постачання (логістичний сервіс);
здобутки науково-технічного прогресу, і, зокрема, комп'ютеризація управління, яка дозволила ефективно контролювати всі основні та допоміжні процеси сфери виробництва і розподілу.
Ефективним методом управління матеріальними потоками є аналіз повної вартості, який часто називають концепцією повної вартості. Цей метод лежить в основі теорії і практики логістики.
Аналіз повної вартості, означає облік всіх економічних змін, що виникають при будь-яких змінах у логістичній системі.
Застосування аналізу повної вартості означає ідентифікацію усіх витрат у логістичній системі і таке їх перегрупування, яке дозволить зменшити сумарні витрати. Аналіз повної вартості спочатку використовувався на транспорті для порівняння різних варіантів транспортування. Згодом цей метод стали використовувати у професійній діяльності менеджерів з логістики всюди, де необхідно зробити вибір з двох і більше альтернатив.
ЗВидима частина витрат
Скрити витрати
Повні витрати
астосування аналізу повної вартості припускає можливість варіювання ціною при пошуку рішень, тобто можливість підвищити витрати в одній області, якщо в цілому по системі це призведе до економії.О
Рис. 1.2. Айзберг повних витрат
бразно ідею аналізу повної вартості можна представити у вигляді айсберга, надводна частина якого являє собою чітко переглядається ціну рішення.(рис. )Повна маса айсберга - це повні витрати, пов'язані з рішенням.
Основні труднощі застосування методу, які часто не дозволяють наочно побачити й прорахувати "приховану" вартість рішення, полягають в наступному:
необхідність в спеціальних знаннях;
необхідність врахування чинників, пов'язаних з непрямими витратами.
Слід зазначити, що рішення, прийняте без урахування "підводної частини айсберга витрат", швидше за все буде помилковим.
Перерахуємо характерні приклади застосування методу.
Вибір між придбанням власного складу або використанням складу загального користування.
Вибір між створенням одного централізованого складу або декількох децентралізованих розподільних центрів.
Альтернатива між рідкісними закупівлями сировини у великих обсягах або частими закупами, але в менших обсягах.
Зміна маршруту доставки вантажу з метою економії витрат або кращого задоволення попиту.
Використання системи так званого постійного поповнення запасів (при якому постачальник несе пряму відповідальність за повне забезпечення фірми сировиною та комплектуючими, необхідними для завершення виробництва певного продукту або виконання певного замовлення).
Внесення змін до цикл замовлення (час від моменту, коли замовник вирішив придбати певний продукт, до моменту завершення поставки цього продукту кінцевому споживачеві, включає в себе час на передачу замовлення продавцеві виконання замовлення і його відправку).
Зміна графіка виробництва (збільшення або зменшення тривалості виробничого циклу або регулювання поточних обсягів виробництва до того, як виникнуть відхилення через змінених розмірів попиту).