Організація роботи внутрішньозаводського транспорту

Організація роботи внутрішньозаводського транспорту включає:

• вибір системи організації перевезень;

• здійснення підготовчих робіт;

• управління роботою транспортних та вантажопідіймальних засобів.

Вирізняють такі системи організації перевезень:

• за стандартним розкладом (за умови стабільних та великих вантажопотоків);

• на замовлення (епізодійна потреба у транспорті).

Підготовчі роботи у системі організації перевезень за стандартним розкладом включають:

• вибір найбільш раціонального виду маршрутних перевезень (маятниковий, кільцевий, вільний тощо);

• розробку графіків руху транспортних засобів;

• визначення порядку проведення навантаження та розвантаження;

• технічне оснащення місць навантаження та розвантаження.

Маршрути руху розробляються виходячи з умов руху транспортних засобів за твердим графіком.

Маршрут руху - це шлях просування транспортного засобу при виконанні перевезення.

Маршрути поділяють на маятникові та кільцеві.

Маятникові - це маршрути, під час яких шлях просування транспортного засобу між двома вантажними пунктами неодноразово повторюється.

Кільцевий маршрут - це просування транспортного засобу замкненим колом, яке об'єднує кількох отримувачів або постачальників.

Транспортні засоби закріплюються за визначеним маршрутом, чим забезпечується їх максимальне та рівномірне завантаження. На основі розроблених маршрутів складаються графіки руху транспортних засобів. У них вказуються час прибуття на пункти слідування та час на завантаження і розвантаження. Графіки будуються в добовому розрізі.

Транспорт загального користування - галузь народного господарства, яка задовольняє потреби всіх галузей народного господарства і населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Транспорт загального користування обслуговує сферу обігу і населення. Його часто називають магістральним ( магістраль - основна, головна лінія у будь-якої системі, в даному случаї в системі шляхів сполучення). Поняття транспорту загального користування охоплює залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний і трубопровідний.

Транспорт незагального користування - внутривиробничий транспорт, а також транспортні засоби всіх видів, належить нетранспортним підприємствам; є , як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем .

Основним завданням транспортної логістики є налагодження скоординованих зв'язків між учасниками логістівчеської системи, що посилює узгодженість дій безпоседеніх учасників транспортного процесу. Саме логистіческій підхід до організації транспортних процесів позволяє знизити транспортну складову у витратах на логис тику до мінімуму.

Покажемо переваги використання логістики на транспорті на прикладі взаємодії ланок транспортного ланцюга в разі змішаного перевезення (див. рис. 3.5). Змішаної вважається перевезення, що здійснюється послідовно декількома видами транспорту. Такий вид перевезення широко поширений з огляду на те, що в більшості випадків тільки автомобільний транспорт здатний забирати і доставляти вантаж безплсередньо «від дверей до дверей».

При традиційному підході до організації транспортно-перевізного процесу єдина функція управління наскрізним матеріальним потоком відсутня.

Погодження ланок у питаннях просування інформації та фінансів об'єктивно низька, оскільки координувати їх дії нікому.

Вантажовідправник

Вид транспорту №1

Вантажоотримувач

Експедитор №1

Вид транспорту №2

Експедитор №2

• інформаційні і фінансові потоки

• м атеріальний потік

Рис. 3.6. Традиційна організація перевезення вантажу

Принципово інший є організація змішаної перевозки, яка зображена на рис. 3.6. Наявність єдиного оператора наскрізного перевізного процесу створює оптимальну можливість керувати наскрізним матеріальним потоком. Це так звана интермодальна (пряма, змішана) форма перевезення, тобто перевезення, здійснюваної різними видами транспорту за одним договором перевезення і одному перевозному документу.

Вантажовідправник

Вид транспорту №1

Вид траспорту №2

Вантажовотримувач