- •Вінницький національний медичний університетім.М.І.Пирогова Кафедра нормальноїфізіології
- •Фізіології
- •Обміну речовин і енергії,виділення
- •Провіднасистемасерця 9595
- •Нервоварегуляція 13232
- •Список головнихскорочень
- •Модуль1:загальнафізіологія Лекція1.Предмет і задачі фізіології.Збудливі тканини.Біопотенціали.Електрогенез.Закони подразнення збудливихтканин
- •Тканини
- •Збудливітканини
- •Мембранний потенціалспокою
- •Різною проникністю мембрани для цихйонів.
- •Потенціалдії
- •Зміна збудливості призбудженні
- •Загальні відомості про структуру і функцію нервовихклітин.
- •Закони проведення збудження по нервовихволокнах
- •Механізм передачі збудження в хімічнихсинапсах
- •Синапси гальмiвноїдiї
- •Електричнiсинапси
- •Проведення збудження черезсинапси
- •Головні властивості проведення збудження через синапсинаступні.
- •Лекція3.
- •Лекція4.Збудження та гальмування в цнс.Координація рефлекторноїдіяльності
- •Iррадiацiяiгенералiзацiязбудження
- •Центральне гальмування та його види(пряме,випереджаю-че,реципрокне,зворотне,латеральне)
- •Рефлекси антагонiстичнi,союзнi,синергiчнi,ланцюговi
- •Полегшення,оклюзiя
- •Принцип домiнанти
- •Пластичнiсть нервовоїсистеми
- •Сучаснiуявлення проiнтегративну дiяльнiстьмозку
- •Лекція5.Спинниймозок.Стовбурмозку.Мозочок Структурно-функціональнаорганізаціяспинногомозку
- •Функцiональне значення головних висхiдних I низхiдних шляхiв спинногомозку
- •Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку.Спинальна тварина.Спинальнийшок
- •Значенняспинногомозкуврегуляцiїтонусум'язiв.Гама-петля
- •Функцiї м'язових веретенiсухожильнихорганiв
- •Функцiїγ-петлi
- •Сухожильнiоргани як датчики системи регуляцiїнапруги
- •Периостальнийрефлекс
- •Стовбурмозку
- •Покрiвля середнього мозку(чотиригорб'я)
- •Ядра черепнихнервiв
- •Голубапляма
- •Загальна характеристика мезенцефальноїтварини
- •Симптоми пошкодженьмозочка
- •Функції асоціативнихядер
- •Функції неспецифiчних ядерталамусу
- •Лекція7.Гiпоталамус.Лiмбічна система.Емоцiї.Автономна(вегетативна)нервовасистема Гiпоталамус
- •Регуляцiя вегетативнихфункцiй
- •Терморегуляторна функцiягiпоталамусу
- •Гiпоталамо-гiпофiзарнасистема
- •Причетність до регуляцiї поведiнковихреакцiй
- •Лiмбічнасистема
- •Функцiї лiмбiчноїсистеми
- •Характеристикаемоцiй
- •Автономна(вегетативна)нервовасистема
- •Iннервуєвсетiло.
- •Iннервує скелетні м'язи,потовiзалози,бiльшiсть кровоносних судин(за виключенням зовнiшнiх статевих органiвiслинних залоз),мозковийшарнаднирковихзалоз,сечоводи,матку,цнс.
- •Метасимпатична нервовасистема
- •Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторноїдуги
- •Медiатори автономної нервовоїсистеми
- •Iмовiрнiкандидати вмедiатори
- •Активнiфактори
- •Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторнихорганiв
- •Гіпоталамус
- •Лекція9.Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту тарозвитку Щитоподібназалоза
- •Прищитоподібнізалози
- •Статевізалози
- •Лекція10.Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу,неспецифічної адаптації організму Підшлунковазалоза
- •Наднирники
- •Тканиннігормони
- •Осмотичний тисккрові
- •Активна реакціякрові
- •Еритроцити.
- •Гемоліз
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Лекція12.Захисні функції крові.Групикрові Групикрові
- •Гемостаз
- •Фактори зсідання формених елементів ітканин
- •Судинно-тромбоцитарнийгемостаз
- •Коагуляційнийгемостаз
- •Антикоагулянтнасистема
- •Лекція13.Система дихання.Фізіологічні механізми етапів дихання
- •Механізм вдиху тавидиху
- •Газообмін влегенях
- •Лекція14.Транспорт газівкров’ю
- •Транспорт газівкров’ю
- •Лекція15.Регуляціядихання
- •Лекція16.Система кровообігу.Фізіологічні властивості серцевогом’яза
- •Лекція17.Насосна функція серця.Зовнішні прояви серцевоїдіяльності Зовнішні прояви роботисерця
- •Електрокардіограма
- •Серцевийцикл
- •Лекція18.Кров’яний тиск.Швидкістькровотоку.
- •Типи кровоносних судин,особливості їхбудови.
- •Закономірності руху кровісудинами.
- •Тиск крові в різних відділах судинногорусла
- •Мікроциркуляція
- •Особливості кровотоку увенах.
- •Час кругообігукрові.
- •Лекція19.Регуляція серцевої діяльності й системногокровообігу Внутрішньосерцеві регуляторнімеханізми
- •Внутрішньоклітиннарегуляція.
- •Зовнішньосерцева регуляція роботисерця.
- •Судиноруховий(вазомоторний)центр,його локалізація тазначення.
- •Іннервація кровоноснихсудин
- •Гуморальна регуляція тонусусудин.
- •Лекція20.Система травлення.Травлення в порожнині рота.Роль смакової та нюхової сенсорних систем.Регуляція слиновиділення.Травлення в шлунку.Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка
- •Гідролітичні ферментиШкт
- •Ентеринова система шлунково-кишковоготракту
- •Травлення в порожнинірота
- •Склад та властивостіслини.
- •Травлення вшлунку
- •Склад та властивості шлунковогосоку
- •Регуляція шлунковоїсекреції
- •Складнорефлекторна фаза шлунковоїсекреції.
- •Лекція20.Травлення в12-палій кишці.Роль підшлункової залози та печінки в травленні,регуляція їх секреторноїфункції
- •Склад та властивості соку підшлунковоїзалози
- •Склад та властивостіжовчі
- •Лекція21.Травлення в кишечнику.Всмокту-вання.Моторика шкт.Регуляція секреторної та моторної функціїкишок Кишковасекреція
- •Види кишковоготравлення
- •Травлення в товстійкишці
- •Всмоктування
- •Моторика
- •Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін
- •Обмінвуглеводів
- •Водно-сольовийобмін
- •Енергетичнийобмін
- •Основний обмін—це мінімальна кількість енергії,яка необхідна для підтримки нормальної життєдіяльності організму при певнихумовах:
- •Регуляція обмінуречовин
- •Лекція23.Виділення
- •Будованирок
- •Кровопостачаннянирок
- •Функціїнирок
- •Лекція24.Регуляціявиділення
- •Методи вивчення та функції кори великихпівкуль
- •Анатомо-гістологічнийметод
- •Порівняльно-фізіологічнийметод
- •Метод часткового видалення та подразнен-някори
- •Викликанівідповіді
- •Інші методи оцінки функцій кори великихпівкуль
- •Сенсорні системи(аналізатори)
- •Поняття про рецептор,рецепторну ділянку,класифікаціюрецепторів
- •Механізм збудження первинних і вториннихрецепторів
- •Провідниковий відділ сенсорнихсистем
- •Кірковий відділ сенсорнихсистем
- •Властивості сенсорнихсистем
- •Адаптація сенсорнихсистем
- •Соматична сенсорна система Периферичний відділ соматичної сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорноїсистеми
- •Больова(ноцицептивна)
- •Класифікаціяболю
- •Теоріїболю
- •Теоріяінтенсивності.
- •Теоріяспецифічності.
- •Периферичний відділ больової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий і кірковий відділи больової сенсорноїсистеми
- •Компонентиболю
- •Антиноцицептивна анальгезуючасистема
- •Групи антиноцицептивної системи(анцс)
- •Опіатна нейроннасистема
- •Неопіатна нейроннасистема
- •Гормональна опіатнасистема
- •Гормональна неопіатнасистема
- •Особливі формиболю
- •Свербіння талоскіт
- •Фізіологічні основизнеболювання
- •Лекція26.Функції зорової сенсорноїсистеми Вступ
- •Аномалії рефракціїока
- •Акомодаціяока
- •Зіничнийрефлекс
- •Фізіологія сітківкиока
- •Фотохімічні та електричні процеси в сітківці
- •Біполярні клітини та їх роль у проведенні збудження
- •Роль клітин другого функціональногошару
- •–Шар біполярних,гори-зонтальних,амакринових клітин3 –шар гангліозних клітинЧорністрілки–гальмівний
- •Роль третього функціонального шарусітківки
- •Теорії сприйняття кольору,їхдокази
- •Трьохкомпонентна теорія сприйняттякольорів.
- •Докази трьохкомпонентноїтеорії
- •Опонентна теорія сприйняття кольорів(контрасту)
- •Гострота зору.Методи оцінки у клініці.Віковіособливості
- •Подвійністьсітківки
- •Поле зору.Метод визначення.Бінокулярнийзір
- •Адаптація зорової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорноїсистеми
- •Лекція27.Слухова сенсорна система.Вестибуляр-на сенсорнасистема
- •Значення слухової сенсорної системи.Характеристика параметрівзвуку
- •Периферичний відділ слухової сенсорноїсистеми
- •Функції зовнішньоговуха:
- •Структурно–функціональна характеристика внутрішньоговуха
- •Проведення звукових коливань до внутрішньоговуха
- •Передача звукових коливань узавитці
- •Функціональна роль органа Корті
- •Теорії сприйняття звуків різноїчастоти
- •“Телефонна”теоріяРезерфорда
- •Провідникові й коркові відділи слухової сенсорноїсистеми
- •Бінауральнийслух
- •Вестибулярна сенсорнасистема Вступ.Характеристика подразників вестибулярного апарата.Порогисприйняття
- •Периферійний відділ вестибулярної сенсорної системи
- •Апаратаампул
- •Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншимицентрами
- •Реакції організму при подразненні вестибулярнихядер
- •Вестибуло-моторніреакції
- •Адаптація вестибулярної сенсорноїсистеми
- •Лекція28.Смакова сенсорна система.Нюхова сен-сорнасистема
- •Значення смакової сенсорноїсистеми
- •Структурно-функціональна характеристика периферійної частини смакової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорноїсистеми
- •Пороги смакового відчуття.Адаптація
- •Пороги виникнення смаково-го відчуття,тобто мінімальне сма-кове подразнення,здатне виклика-тивідчуттясмаку.
- •Адаптація смаковоїсистеми
- •Нюхова сенсорнасистема
- •Механізм збудження нюхових рецепторнихклітин
- •Провідниковий та мозковий відділи нюхової сенсорноїсистеми
- •Пороги нюхового відчуття.Адаптація
- •Класифікація умовних і безумовнихрефлексів.
- •6.Інструментальні(оперантні).
- •Умови вироблення умовногорефлексу:
- •Механізм винекнення умовногорефлексу
- •Гальмування умовнихрефлексів
- •Фізіологічний механізмпам‘яті
- •Динаміка розвиткусну
- •Механізми виникненнясну
- •Лекція30.Фізіологічні основи поведінки.Роль потреб,мотивацій таемоцій
- •Основні типи вищої нервовоїдіяльності
- •Особливості вищої нервової діяльностілюдини
- •Емоційнастійкість
- •Функціональна асиметрія півкульмозку
- •Перелік використаноїлітератури Підручники тапосібники
- •Монографії,статті таогляди
- •Загальнийаналізкрові
- •Коагулограма
- •Іншіпоказникикрові
- •Показникисечі
Апаратаампул
Оскільки желеподібна мембрана має такужгустину, як й
ендолімфа(кристаликів кальцитунемає),механізм збу-
дження рецепторного апарата ампулвідрізняєтьсявід тако-го в статолітовому апараті.Цей рецепторнийапарат
збуджується лише при створенні кутовихабооберталь- таль-
них прискорень,відповідно розташуванняканаліву трьохвзаємноперпендикулярних площинах(рис.12.27).
Рецепторний апарат має певнуморфологічнуорієн- та-цію.Угоризонтальнихканалахкіноцилійрозташований
ближче до утрікулюса,або маточки(рис. 12.28),ау вер-
тикальних далі від утрікулюса.У стані спокою(дообер- тан-ня),коли кутові прискорення відсутні,разом зголовою
рухаєтьсяікупула.
Рис.12.27.Будоваампулярногорецепторногоапарататайогофункціональнезначення.
А–загальнийвид:1–півколовіканали,2–вестибулярнийнерв,3–завитка.
Б–будоваампулярногоапарата:1–купула,
2–волосковісенсорніклітини,3–підтримуючіклітини,4–недиференційованіклітини,5–волокнавестибулярно-гонерва.
В–ампулярнийрецепторнийапаратустаніспокою.
Г–ампулярнийапаратпризбудженнізарахуноккутовихприскорень.
У перші частки секунди після початку обертання ендолімфа залишається нерухомою в силу інерції.Купула,якапочаларухатися,наштовхуєтьсянанерухомуендолімфу,щовикликаєвідхіленняволосківубік,протилежнийобертанню.
Рис.12.28.Механізмзбудженнягоризон-тальнихканалів.
1–ампулаправогопівколовогоканалу,2–вузькачасти-на півколового каналу, 3 –рецепторна клітина, 4 –утрікулюс,5–кіноцилій,6–стереоцилії.
А.Станспокою.
Б.Зпочаткомобертаннялюдиниправоруч,разомзголовою обертається праворуч і купула.Ендолімфа в перші частки секунди залишається нерухомою в силу інерції.Купула,якапочаларухатися,наштовхуєтьсянанерухомуендолімфу,щовикликаєвідхиленняволосківліворуч,тобтовбік,протилежнийобертанню.
В.Рівномірнеобертання.Купулайендолімфаруха-ютьсязоднаковоюшвидкістю;волоскиповертаютьсяувихідневертикальнеположення.Немаєнізбудження,ні гальмування.
Г.Повназупинка.Разомізголовоюзупиняєтьсякупу-ла,утойчасякендолімфа,знов-таки,усилуінерції
продовжуєрухатись.Цевикликаєзрушенняволосківубікобертання.
Ендолімфавпівколовихканалах,розташованихугоризонтальнійплощині,допочаткуобертання,не-рухома,аувертикальнихканалахрухаєтьсязрівномірноюшвидкістю;отжеподразненнянемає.Для
подразненнярецепторногоапаратагоризонтальнихканалівобстежуваналюдинаповиннасіститак,щоб головабуланахиленадонизуна30º,(тодігоризонтальніканалирозташовуютьсяфактичногоризонталь-но).Обертанняпроводитьсянавкологоризонтальноїосі.
Приобертанніправоруч(праворучрухатиметьсяголова,аразомігребінецьгоризонтальногокана-лу).Ендолімфа,у силу інерції,у перші частки секунди залишається нерухомою.Це призводить до того,що гребінець наштовхується на нерухому ендолімфу й відхиляється ліворуч,тобто в бік,протилежний напрямкуобертання(див.рис.12.28).Оскількиобертаннявідбуваєтьсяправоруч,акіноциліїрозташованіближчедоматочки,товідхиленнякупулиспричинитьдеполяризацію,оскількиволоскизрушуютьсялишев бік кіноцилія,тобтоутрикулопетально.Але це буде лише однобічно, (тільки в правому півколовому каналі);у каналі протилежної сторони(лівому)кіноцилії відхилятимуться в бік стереоцилій,що спричи-нитьгальмування.
Даліурецепторномуапараті„збудженогоканалу”подіїрозвиваютьсяподібнотому,якцевідбуваєтьсявстатолітовомуапараті.Урецепторнихклітинахвиділяєтьсямедіатор,авзакінченняхволоконвестибу-лярногонервавиникаєГП,котрийпридосягненніКРДвикликаєпотенціалдії(ПД).Викликаніпотенціалидії розповсюджуються волокнами вестибулярного нерва.У той самий час у другому(лівому)горизон-тальномупівколовомуканалістворюєтьсяпротилежнийстан,оскількизрушенняволосківвідбуваєтьсявбік стереоцилій,тобтоутрикулофугально.У волоскових клітинах виникає гіперполяризація і тому потенціал дії у волокнах лівого вестибулярного нерва не виникає,що,у свою чергу,призведе до змен-шеннячастотиПДувестибулярномунерві.
При продовженні обертання,після припинення дії інерційних сил,купула правого горизонтального півколового каналу,разом з ендолімфою,відновлює вихідне положення,властиве стану спокою,тобто починає рухатися разом з ендолімфою,а волоски займають центральне положення.Тому подразненняампулярного апаратаприпиняється.
При зупинці обертання,купула разом з головою зупиняється,а ендолімфа,знов-таки,у силу інерції,продовжує деякий час рухатись.Це викликає в правому й лівому горизонтальних каналах протилежні зміни.У лівому каналі волоски зрушуються в бік кіноцилія,що викликає деполяризацію і збудження.У правомубудегіперполяризаціяіпригніченняактивності.ВідповідночастотаПДзростевлівомувестибу-лярномунерві,авправомузменшиться.
На відміну від горизонтальних каналів,у вертикальних каналах збудження виникає при утрикулофу-гальномузрушенніволосків,агальмування–приутрикулопетальному,оскількивнихближчедоутрику-люса знаходяться стереоцилії.
Провідниковий і корковий відділи вестибулярної сенсорноїсистеми
ПД,якігенеруютьсявзакінченняхволоконвестибулярногонерва,розповсюджуютьсявйогоскладідоганглія Скарпа.Там знаходяться тіла перших нейронів.Їх центральні відростки досягають довгастого мозкузобохбоківізакінчуютьсяувестибулярнихядрахсвоєїсторони,дезакладенітіладругогонейрона.Вестибулярні ядра–перший рівень центральної нервової системи,в якому іде обробка інформації про
рухи,або зміну положення тіла в просторі.Вестибулярні ядра створюють бульбарний вестибулярний комплекс.З кожного боку чотири вестибулярних ядра:латеральне–Дейтерса,медіальне–Швальбе,верхнє–Бєхтєрєва,нижнє–Роллера.Центральні відростки тіл других нейронів,закладених у вестибу-лярнихядрах,прямуютьдоталамуса(дотретьогонейрона).Тутутворюєтьсядвашляхи:перший–пря-мий,вестибуло-таламічний,перемикається через дорсо-медіальну частину(nucleus ventro-postero- medialis),другий–непрямий,вестибуло-церебелло-таламічний,проходитьчерезмедіальнучастину(nucleusventralislateralis).
Існуєдумка,щоулюдиницентри,доякихнадходитьінформаціявідвестибулорецепторів,розташова-нівсередніхчастинахсередньоїтаверхньоїскроневихзвивин,щовідповідаєділянціСм-2.Самевкоріцієїділянкизабезпечуєтьсяоцінкастанурівноваги,положеннятілайголовитаїхрухівупросторі.Відбу-ваєтьсяусвідомленнясхемитіла.Цеможливозавдякиінтеграціїімпульсів,щонадходятьдокоривели-ких півкуль не лише від вестибулярного апарата,а й від рецепторів шийних м’язів.Імпульси лише від вестибулярногоапаратанеможутьзабезпечититочнеуявленняпроположеннятілавпросторі,тому,що кутповоротуголовинезавждивідображаєвідповіднеположеннятіла.
