- •Вінницький національний медичний університетім.М.І.Пирогова Кафедра нормальноїфізіології
- •Фізіології
- •Обміну речовин і енергії,виділення
- •Провіднасистемасерця 9595
- •Нервоварегуляція 13232
- •Список головнихскорочень
- •Модуль1:загальнафізіологія Лекція1.Предмет і задачі фізіології.Збудливі тканини.Біопотенціали.Електрогенез.Закони подразнення збудливихтканин
- •Тканини
- •Збудливітканини
- •Мембранний потенціалспокою
- •Різною проникністю мембрани для цихйонів.
- •Потенціалдії
- •Зміна збудливості призбудженні
- •Загальні відомості про структуру і функцію нервовихклітин.
- •Закони проведення збудження по нервовихволокнах
- •Механізм передачі збудження в хімічнихсинапсах
- •Синапси гальмiвноїдiї
- •Електричнiсинапси
- •Проведення збудження черезсинапси
- •Головні властивості проведення збудження через синапсинаступні.
- •Лекція3.
- •Лекція4.Збудження та гальмування в цнс.Координація рефлекторноїдіяльності
- •Iррадiацiяiгенералiзацiязбудження
- •Центральне гальмування та його види(пряме,випереджаю-че,реципрокне,зворотне,латеральне)
- •Рефлекси антагонiстичнi,союзнi,синергiчнi,ланцюговi
- •Полегшення,оклюзiя
- •Принцип домiнанти
- •Пластичнiсть нервовоїсистеми
- •Сучаснiуявлення проiнтегративну дiяльнiстьмозку
- •Лекція5.Спинниймозок.Стовбурмозку.Мозочок Структурно-функціональнаорганізаціяспинногомозку
- •Функцiональне значення головних висхiдних I низхiдних шляхiв спинногомозку
- •Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку.Спинальна тварина.Спинальнийшок
- •Значенняспинногомозкуврегуляцiїтонусум'язiв.Гама-петля
- •Функцiї м'язових веретенiсухожильнихорганiв
- •Функцiїγ-петлi
- •Сухожильнiоргани як датчики системи регуляцiїнапруги
- •Периостальнийрефлекс
- •Стовбурмозку
- •Покрiвля середнього мозку(чотиригорб'я)
- •Ядра черепнихнервiв
- •Голубапляма
- •Загальна характеристика мезенцефальноїтварини
- •Симптоми пошкодженьмозочка
- •Функції асоціативнихядер
- •Функції неспецифiчних ядерталамусу
- •Лекція7.Гiпоталамус.Лiмбічна система.Емоцiї.Автономна(вегетативна)нервовасистема Гiпоталамус
- •Регуляцiя вегетативнихфункцiй
- •Терморегуляторна функцiягiпоталамусу
- •Гiпоталамо-гiпофiзарнасистема
- •Причетність до регуляцiї поведiнковихреакцiй
- •Лiмбічнасистема
- •Функцiї лiмбiчноїсистеми
- •Характеристикаемоцiй
- •Автономна(вегетативна)нервовасистема
- •Iннервуєвсетiло.
- •Iннервує скелетні м'язи,потовiзалози,бiльшiсть кровоносних судин(за виключенням зовнiшнiх статевих органiвiслинних залоз),мозковийшарнаднирковихзалоз,сечоводи,матку,цнс.
- •Метасимпатична нервовасистема
- •Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторноїдуги
- •Медiатори автономної нервовоїсистеми
- •Iмовiрнiкандидати вмедiатори
- •Активнiфактори
- •Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторнихорганiв
- •Гіпоталамус
- •Лекція9.Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту тарозвитку Щитоподібназалоза
- •Прищитоподібнізалози
- •Статевізалози
- •Лекція10.Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу,неспецифічної адаптації організму Підшлунковазалоза
- •Наднирники
- •Тканиннігормони
- •Осмотичний тисккрові
- •Активна реакціякрові
- •Еритроцити.
- •Гемоліз
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Лекція12.Захисні функції крові.Групикрові Групикрові
- •Гемостаз
- •Фактори зсідання формених елементів ітканин
- •Судинно-тромбоцитарнийгемостаз
- •Коагуляційнийгемостаз
- •Антикоагулянтнасистема
- •Лекція13.Система дихання.Фізіологічні механізми етапів дихання
- •Механізм вдиху тавидиху
- •Газообмін влегенях
- •Лекція14.Транспорт газівкров’ю
- •Транспорт газівкров’ю
- •Лекція15.Регуляціядихання
- •Лекція16.Система кровообігу.Фізіологічні властивості серцевогом’яза
- •Лекція17.Насосна функція серця.Зовнішні прояви серцевоїдіяльності Зовнішні прояви роботисерця
- •Електрокардіограма
- •Серцевийцикл
- •Лекція18.Кров’яний тиск.Швидкістькровотоку.
- •Типи кровоносних судин,особливості їхбудови.
- •Закономірності руху кровісудинами.
- •Тиск крові в різних відділах судинногорусла
- •Мікроциркуляція
- •Особливості кровотоку увенах.
- •Час кругообігукрові.
- •Лекція19.Регуляція серцевої діяльності й системногокровообігу Внутрішньосерцеві регуляторнімеханізми
- •Внутрішньоклітиннарегуляція.
- •Зовнішньосерцева регуляція роботисерця.
- •Судиноруховий(вазомоторний)центр,його локалізація тазначення.
- •Іннервація кровоноснихсудин
- •Гуморальна регуляція тонусусудин.
- •Лекція20.Система травлення.Травлення в порожнині рота.Роль смакової та нюхової сенсорних систем.Регуляція слиновиділення.Травлення в шлунку.Регуляція секреторної і моторної функцій шлунка
- •Гідролітичні ферментиШкт
- •Ентеринова система шлунково-кишковоготракту
- •Травлення в порожнинірота
- •Склад та властивостіслини.
- •Травлення вшлунку
- •Склад та властивості шлунковогосоку
- •Регуляція шлунковоїсекреції
- •Складнорефлекторна фаза шлунковоїсекреції.
- •Лекція20.Травлення в12-палій кишці.Роль підшлункової залози та печінки в травленні,регуляція їх секреторноїфункції
- •Склад та властивості соку підшлунковоїзалози
- •Склад та властивостіжовчі
- •Лекція21.Травлення в кишечнику.Всмокту-вання.Моторика шкт.Регуляція секреторної та моторної функціїкишок Кишковасекреція
- •Види кишковоготравлення
- •Травлення в товстійкишці
- •Всмоктування
- •Моторика
- •Лекція22.Обмін речовин і енергії.Харчування.Теплообмін
- •Обмінвуглеводів
- •Водно-сольовийобмін
- •Енергетичнийобмін
- •Основний обмін—це мінімальна кількість енергії,яка необхідна для підтримки нормальної життєдіяльності організму при певнихумовах:
- •Регуляція обмінуречовин
- •Лекція23.Виділення
- •Будованирок
- •Кровопостачаннянирок
- •Функціїнирок
- •Лекція24.Регуляціявиділення
- •Методи вивчення та функції кори великихпівкуль
- •Анатомо-гістологічнийметод
- •Порівняльно-фізіологічнийметод
- •Метод часткового видалення та подразнен-някори
- •Викликанівідповіді
- •Інші методи оцінки функцій кори великихпівкуль
- •Сенсорні системи(аналізатори)
- •Поняття про рецептор,рецепторну ділянку,класифікаціюрецепторів
- •Механізм збудження первинних і вториннихрецепторів
- •Провідниковий відділ сенсорнихсистем
- •Кірковий відділ сенсорнихсистем
- •Властивості сенсорнихсистем
- •Адаптація сенсорнихсистем
- •Соматична сенсорна система Периферичний відділ соматичної сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорноїсистеми
- •Больова(ноцицептивна)
- •Класифікаціяболю
- •Теоріїболю
- •Теоріяінтенсивності.
- •Теоріяспецифічності.
- •Периферичний відділ больової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий і кірковий відділи больової сенсорноїсистеми
- •Компонентиболю
- •Антиноцицептивна анальгезуючасистема
- •Групи антиноцицептивної системи(анцс)
- •Опіатна нейроннасистема
- •Неопіатна нейроннасистема
- •Гормональна опіатнасистема
- •Гормональна неопіатнасистема
- •Особливі формиболю
- •Свербіння талоскіт
- •Фізіологічні основизнеболювання
- •Лекція26.Функції зорової сенсорноїсистеми Вступ
- •Аномалії рефракціїока
- •Акомодаціяока
- •Зіничнийрефлекс
- •Фізіологія сітківкиока
- •Фотохімічні та електричні процеси в сітківці
- •Біполярні клітини та їх роль у проведенні збудження
- •Роль клітин другого функціональногошару
- •–Шар біполярних,гори-зонтальних,амакринових клітин3 –шар гангліозних клітинЧорністрілки–гальмівний
- •Роль третього функціонального шарусітківки
- •Теорії сприйняття кольору,їхдокази
- •Трьохкомпонентна теорія сприйняттякольорів.
- •Докази трьохкомпонентноїтеорії
- •Опонентна теорія сприйняття кольорів(контрасту)
- •Гострота зору.Методи оцінки у клініці.Віковіособливості
- •Подвійністьсітківки
- •Поле зору.Метод визначення.Бінокулярнийзір
- •Адаптація зорової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорноїсистеми
- •Лекція27.Слухова сенсорна система.Вестибуляр-на сенсорнасистема
- •Значення слухової сенсорної системи.Характеристика параметрівзвуку
- •Периферичний відділ слухової сенсорноїсистеми
- •Функції зовнішньоговуха:
- •Структурно–функціональна характеристика внутрішньоговуха
- •Проведення звукових коливань до внутрішньоговуха
- •Передача звукових коливань узавитці
- •Функціональна роль органа Корті
- •Теорії сприйняття звуків різноїчастоти
- •“Телефонна”теоріяРезерфорда
- •Провідникові й коркові відділи слухової сенсорноїсистеми
- •Бінауральнийслух
- •Вестибулярна сенсорнасистема Вступ.Характеристика подразників вестибулярного апарата.Порогисприйняття
- •Периферійний відділ вестибулярної сенсорної системи
- •Апаратаампул
- •Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншимицентрами
- •Реакції організму при подразненні вестибулярнихядер
- •Вестибуло-моторніреакції
- •Адаптація вестибулярної сенсорноїсистеми
- •Лекція28.Смакова сенсорна система.Нюхова сен-сорнасистема
- •Значення смакової сенсорноїсистеми
- •Структурно-функціональна характеристика периферійної частини смакової сенсорноїсистеми
- •Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорноїсистеми
- •Пороги смакового відчуття.Адаптація
- •Пороги виникнення смаково-го відчуття,тобто мінімальне сма-кове подразнення,здатне виклика-тивідчуттясмаку.
- •Адаптація смаковоїсистеми
- •Нюхова сенсорнасистема
- •Механізм збудження нюхових рецепторнихклітин
- •Провідниковий та мозковий відділи нюхової сенсорноїсистеми
- •Пороги нюхового відчуття.Адаптація
- •Класифікація умовних і безумовнихрефлексів.
- •6.Інструментальні(оперантні).
- •Умови вироблення умовногорефлексу:
- •Механізм винекнення умовногорефлексу
- •Гальмування умовнихрефлексів
- •Фізіологічний механізмпам‘яті
- •Динаміка розвиткусну
- •Механізми виникненнясну
- •Лекція30.Фізіологічні основи поведінки.Роль потреб,мотивацій таемоцій
- •Основні типи вищої нервовоїдіяльності
- •Особливості вищої нервової діяльностілюдини
- •Емоційнастійкість
- •Функціональна асиметрія півкульмозку
- •Перелік використаноїлітератури Підручники тапосібники
- •Монографії,статті таогляди
- •Загальнийаналізкрові
- •Коагулограма
- •Іншіпоказникикрові
- •Показникисечі
Медiатори автономної нервовоїсистеми
Особливостiй механiзми синаптичної передачiв автономнiй нервовiй системiпринципово такiж,якiв соматичнiй.Однак в автономнiй нервовiй системiпре- iпостсинаптичнiутво-рення значно рiзноманiтнiшi.Це нейрони,клiтини гладких м'язiв,залоз та мiокарду(рис. 4.38).
В АНС нараховуєтьсябiльше десяткамедiаторiв–ацетилхолiн, норадреналiн,серотонiн та iншi бiогеннiамiни,АТФ йамiнокислоти.Узв'язку з цим нейрони,щоїхутворюють, називають холiнергiчними,адренергiчними,серотонiнергiчними,пуринергiчними, iт.п.Iснуєтакож багато типiвгiпоталамiчних нейронiв,якi
продукуютьнейрогормони.
Рис. 4.38.Принципова схема хімічної передачі збудження в еферентній ланці рефлекторної дуги соматичного й автономного(вегетативного)рефлекса(за В.М.Покровським і Г.Ф.Коротько,1997).
АХ–ацетилхолін;А–адреналін;НА–норадреналін;АХ1–блокуєтьсяядомкураре;АХ2–блокуєтьсягангліобло-каторами(гексонієм);АХ3–блокуєтьсяатропіном.
Ацетилхолiн(Ах)звiльняється в закiнченнях усiх преганглiонарних(iсимпатичних, iпарасимпатич-них)нейронiвiбiльшостiпостганглiонарних парасимпатичних нейронiв.Крiм того,частина пост-ганглiонарних симпатичних нейронiв,якiпрямують до потових залозi,можливо,
симпатичнiнейрони,що викликають розширення судин скелетних м'язiв,також здiйснюють передачу задопомогоюАх.
Утканинахєфермент,щоруйнуєАх–ацетилхолiнестераза.
Дiя Ах може бути вiдтворена за допомогою фармакологiчних препаратiв.Так,нiкотинвикликає подiбний ацетилхоліну ефект при дiї на постсинаптичну мембрану постганглiонарного нейрона,токсин мухоморамускарин–на мембрану ефекторного органа.Така рiзниця в реакцiях стала основою для видiлення двох типiв холiнорецепторiв:нiкотинового(Н-холiнорецептора)iмускаринового(М–холiнорецептора).
Фармакологiчнiпрепарати,якiвпливаютьнаефекторнийоргананалогiчнопостганглiо-нарномупара-симпатичному нейрону,одержали назвупарасимпатомiметикiв.
QМ-холіноміметики(збуджують М-холінорецептори):пілокарпін,ацеклідин.
QН-холіноміметики(збуджують Н-холінорецептори):цитизин.
QАнтихолінестеразні(блокують холінестеразу,при цьому ацетилхолін,який виділяється,не
руйнується і його ефект підсилюється й пролонгується;ефективніше діють на органи з М-холінорецепторами):прозерин,оксазил–діютьпереважнонанервово-м’язовупередачу;фосфакол,езерин–діютьнаЦНС.
Iснуютьречовини(холінолітики),якiвибiрковоблокуютьсинаптичнупередачувхолінергічнихсинап-сах.
❖Блокатори М-холiнорецепторів:атропiнiскополамiн.
❖Блокатори Н-холiнорецепторів:
а)гангліоблокатори–бензогексоній,пентамін;б)курареподібні(м’язовірелаксанти,взаємодіютьз
Н-холінорецепторамискелетнихм’язів,ут.ч.ідихальних)–тубокураринахлорид,диплацин,дитилін.
Окрiммедiаторноїролi,Ахволодiєiзагально-бiологiчноюдiєю.Вінпригнiчуєроботусерця,пiдсилюєле-геневувентиляцiю,скорочуєм'язибронхiв,пiдсилюєшлунково-кишковуперистальтику,активуєсекрецiю травнихзалоз.УнаслiдоккороткочасноcтіефектусамАхневикористовується,алевикористовуютьсяйогопохiднiметахолiнiкарбамiлхолiн.
Норадреналiн й адреналiн.Норадреналiн вiдрiзняється вiд адреналiну вiдсутнiстю метилового ради-калу в бiчному ланцюгу.Звiдси й виникла його назва(вiд нiмецькогоNitrogen ohne Radical – NOR).Норадреналiн є медiатором у постганглiонарних симпатичних закiнченнях судин серця,печiнки,селезiнки.Його вмiст досягає10%вiд загальної кiлькостiкатехоламiнiв у дiлянках симпатичноїiннервацiї.У мозко-вому шарiнадниркових залоз,клiтини яких гомологiчнiпостганглiонарному симпатичному нейрону,вмiст норадреналiну досягає20%,решта припадає на адреналiн.У тканинах є фермент моноаміноксидаза,який руйнує адреналін.Є ще й третiй природний катехоламiн у тканинах–дофамiн.
Потрапляючинапостсинаптичнумембрану,норадреналiнвзаємодiєзїїспецифiчнимиструктурами–адренорецепторами.На адренорецептори може дiяти не тiльки медiатор,але й аналогiчнiфармакологiчнiречовини,якiназиваютьадреномiметичними.
Вiдповiднозчутливiстюдорiзнихкатехоламiнiвадренорецепториподiляютьнаα-адренорецептори
таβ-адренорецептори.
У бiльшостiвiсцеральних органiв знаходяться обидва види адренорецепторiв,а результати їх збуд-женнябувають,якправило,протилежними.Наприклад,угладкихм'язахартерiйскелетнихм'язiвєα-iβ-адренорецептори.Збудження α-адренорецепторiв призводить до звуження артерiол,а збудження β-адренорецепторiв–доїхрозширення.Укишкахтакожєобидвавидиадренорецепторiв,однаквпливнатiтаiншiвикликаєгальмуванняактивностiгладкихм'язiв.
У серцiй бронхах немає α-адренорецепторiв, iтут норадреналiнiадреналiн збуджують тiльки β-адренорецептори(відповідноβ1таβ2),щопризводитьдовазоділятаціїсудинсерцяідопiдсиленняйогоскороченьтарозширеннябронхiв.
Норадреналiн,якiацетилхолiн,викликаєефектнетiлькинапостсинаптичнiймембранi,алеодночасновпливає й напроцес видiлення медiатораз пресинаптичних термiналей.Це досягається завдяки наявностiвпресинаптичнихзакiнченняхадренорецепторiв.Привзаємодiїнорадреналiнузпресинаптич-нимα-адренорецепторомвидiленнямедiаторазнижується.Iнавпаки,привзаємодiїнорадреналiнузпре-синаптичним β-адренорецептором видiлення медiаторапiдсилюється.
Норадреналiнйадреналiнпридiїнагладкiм'язиактивуютьрозташованувнихаденiлатциклазу.Во-на,усвоючергу,принаявностiiонiвмагнiю,каталiзуєутворенняцАМФзАТФ,щоактивуєенергетичнийобмiн.
Норадреналiнзбільшуєсилусерцевихскорочень,викликаєпiдвищеннясистолiчногойдiастолiчного
тиску без прискорення серцевого ритму.Унаслiдок звуження ниркових судин норадреналiн викликає гальмуваннядiурезуйзатримкунатрiю.Пiдвпливомнорадреналiнузнижуєтьсясекрецiязалозшлунково-кишковоготракту,розслаблюютьсягладкiм'язикишки,утойжечасслиновидiленняпiдсилюється.
Адреналiнхарактеризується бiльшим дiапазоном симпатикотропної дiї,нiж норадреналiн.Збiльшує хвилинний об'єм серця.Справляє розширюючу й антиспазматичну дiю на бронхи,рефлекторно знижує частоту й амплiтуду дихання.Адреналiн є антидiуретиком,знижуючи видiлення з сечеюiонiв калiю й натрiю.Вiн гальмує шлунково-кишкову моторику,розслаблює стiнки органiв,але скорочує сфiнктери сечостатевої й шлунково-кишкової систем,гальмує травну секрецiю.Адреналiн пiдвищує скоротливiсть скелетнихм'язiв,щоособливовиявляєтьсянафонiїхвтоми.
Речовини,що вiдтворюють ефекти подразнення постганглiонарних симпатичних нейронiв,одержали назвуадреноміметики;речовини,щопопереджуютьцюдiю–адреноблокаторийсимпатолiтики.
Адреноміметикипрямої дії(безпосередньо впливають на адренорецептори,збуджуючиїх):
норадреналін(дієнаα-адренорецептори),адреналін(αβ),ізадрин(β),мезатон(α),нафтизин(α).
Адреноміметикинепрямоїдії(пригнічуютьдіюферментамоноаміноксидази(МАО-аза),щопризводить
донакопиченняадреналінувнервовихзакінченнях):ефедрін(αβ),фенамін(αβ).
Адреноблокатори(блокуютьадренорецептори):
α-адреноблокатори:фентоламін,тропафен;
β-адреноблокатори:корданум,атенолол(кардіоселективні),анаприлін,транзикор,віскен(загальної дії),кордарон(змішаноїдії).
Симпатолітики(зменшуютьвмістмедіаторавнервовихзакінченнях):октадин,метилдофа,резерпін,
раунатин.
Трансдуктори.Для виконання своїх функцiйiпiдтримання гомеостазу АНС,поряд зiзвичайними ней-ронами,маєособливiклiтини,сприйманняiнформацiївякихздiйснюєтьсязвичайнимшляхом,авiдповiдi
ендокриннимспособом.Такiклiтинизвутьсятрансдукторами.До трансдукторiввiдносять:
хроматофiннiклiтинимозковогошарунаднирковихзалоз,якiвiдповiдаютьнахолiнергiчнийпередавачпреганглiонарного симпатичного волокна видiленням адреналiну йнорадреналiну;
юкстагломерулярнiклiтини нирок,якiвiдповiдають на адренергiчний передавач постганглiонарного симпатичноговолокнавидiленнямукров'янеруслореніну;
нейрони супраоптичного й паравентрикулярного ядер гiпоталамусу,якiреагують на адренергiчний,холiнергiчнийтаiншiпередавачiвидiленнямвазопресинуйокситоцину;
нейрониядергiпоталамусу,якiвидiляютьусудиннусистемуфакторирегуляцiї.
Серотонiн(С)видiлено в1937р.з ентерохромафiнних клiтин кишки. 90%С синтезується в шлунко-во-кишковому трактiй вiдкладається в гранулах цитоплазми.Пiд час травлення частина С звiльняється в просвiт кишечника.Певна кiлькiсть його потрапляє в портальнусистему.
У мозку С мiститься головним чином в структурах,що мають вiдношення до регуляцiї вiсцеральних органiв.Особливобагатойоговлiмбiчнiйсистемi,ядрахшва.
НасудиннийапаратСсправляєпрямийiрефлекторнийвплив,щовиражаєтьсявазоконстрікцiєюабовазоділятацiєю.Вазоконстрікцiябiльшчiтковиявляєтьсянаденервованихсудинах.Ускелетнихм'язахiшкiрiпереважає судинорозширююча дiя,пiдвищується капiлярна проникнiсть.При прямiй дiї С зростає силасерцевихскорочень,хочацейефектмаскуєтьсябаро-iхеморецепторнимивпливами.
На дихальний апаратС також справляє як прямий,такiрефлекторний вплив.При прямому вiдбуваєтьсяскороченнябронхiальнихм'язiв;прирефлекторному(унаслiдокстимуляцiїрефлексогеннихдiлянокiаферентнихшляхiв)–змiначастотидиханняйлегеневоївентиляцiї.
НатравнийапаратСособливосильновпливаєулюдини.УведенняСвикликаєпочатковуспастичнуреакцiю,яка переходить у ритмiчне скорочення з пiдвищенням тонусу й завершується гальмуваннямспонтанної моторноїдiяльностi.
Серотонін виконуємедiаторнiфункцiїв метасимпатичнiй нервовiй системi,а також у центральних утвореннях.
Аденозинтрифосфат(АТФ).Роль АТФ в енергетичному обмiнiдобре вiдома.Однак,крiм того,АТФ є синаптичним передавачем,широко представленим у рiзних органах й особливо в ефекторних нейронах метасимпатичної нервової системи,де локалiзується в пресинаптичних термiналiх.У зв'язку з тим,що при стимуляцiї цих термiналей видiляються продукти пуринового розпаду–аденозин таiнозин,ця пере-дача одержала назвупуринергiчної.
Пуринергiчнiнейрони,можливо,складаютьголовнуантагонiстичнугальмiвнусистемуповiдношенню дохолiнергiчноїзбуджуючоїсистеми,наприкладумеханiзмiкишковоїпропульсiї.
