Метасимпатична нервовасистема

Багатовнутрiшнiхорганiвпiсляперетинаннясимпатичнихiпарасимпатичнихшляхiв,абонавiтьпiсля вилученнязорганiзму,продовжуютьздiйснювативластивiїмфункцiїбезособливихзмiн.Зберiгаєкоор-диновануперистальтичнуйвсмоктувальнуфункцiїкишка,скорочуєтьсясерце.Сегментиабосмужкимат-ки,сечоводу,жовчногомiхурапродовжуютьскорочуватисязчастотоюйамплiтудою,щовластивакожно-муоргану.Цяфункцiональнаавтономiяпояснюєтьсянаявнiстювстiнкахорганiв,якимприта-манна автоматiя,ганглiозної системи,котра здiйснює регуляторний вплив на них.Для здiйснення автономної рефлекторної таiнтегративної діяльностiє всiланцюги–чутливi,вставнi,руховi,атакожмедiатори.ЦюсистемувидiленовметасимпатичнучастинуАНС(рис. 4.37).

Метасимпатична нервова система володiє багатьмаознаками,якiвiдрiзняють її вiдiнших частинАНС.

• Iннервує тiльки внутрiшнiоргани,якiволодiють власною моторною активнiстю,тобто автоматією;у сферiїїiннервацiї знаходяться гладкiм'язи,всмоктувальнийiсекретуючий епiтелiй,локальнийкровообiг,мiсцевiендокриннiелементи.

• Одержує синаптичнiвходи вiд симпатичної та парасимпатичної нервової системи й не має прямих синаптичнихконтактiвзеферентноючастиноюсоматичноїрефлекторноїдуги.

• Порядіззагальнимвiсцеральнимаферентнимшляхоммаєвласнийсенсорнийланцюг.

• Незнаходитьсявантагонiстичнихвiдносинахзiншимичастинаминервовоїсистеми,алеявляючисо-боюiстинно базовуiннервацiю,володiє значно бiльшою,нiж симпатична й парасимпатична нервова системи,незалежнiстювiдЦНС.

• Органи з пошкодженими або з вимкненими за допомогою ганглiоблокаторiв метасимпатичними шля-хами втрачають властиву їм здатнiсть до координованої ритмiчної моторноїфункцiї.

  • Метасимпатична нервова система володiєвлас-ним медiаторнимланцюгом.

Рис. 4.37.Функціональний модуль метасимпатичної частини автономної нервової системи.

1–чутливийнейрон;2–інтернейрон;3–еферентний нейрон; 4 –постгангліонарний симпатичний нейрон ійоговолокно;5–прегангліонарнийсимпатичнийнейронійоговолокно; 6 –прегангліонарний парасимпатичний нейрон і йоговолокно.

Отже,метасимпатична система звільняє ЦНС від надмірної інформації та разом з тимзабезпечуєнадійність регуляції функції.Метасимпатичнасис-

тема–цесвоєрідниймікропроцесор,розташованийпоблизувідефекторів(гладенькихм’язів,екскретую-чого,всмоктуючого епітелію,ендокринних елементів).Апарат метасимпатичної системи ініціює та про-грамуєроботуефекторів,здійснюючибіжучурегуляціюзарадипідтриманняпостійностівнутрішньогосе-редовища.Поряд із цим,АНС(разом з іншими відділами ЦНС)діє як головний комп’ютер,виконує при-значеннястратегічногокеруваннявякостімодулятора,особливонапочаткуівкінцідії.УЦНСзаписанопевніпрограмидлязабезпеченнясенсомоторноїрегуляціїтакоординаціїефекторнихструктурцілісногоорганізму.

Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторноїдуги

Процесивавтономнiйiсоматичнiйсистемахтiснопов'язанi,хочаприподразненнiавтономнихчутли-

вих волокон обидвiсистеми залучаються до вiдповiдiв рiзному ступенi.Рефлекси в цьому випадкуподiляються навiсцеро-вiсцеральнi,вiсцеросоматичнi,вiсцеросенсорнi.

Вiсцеро–вiсцеральнийрефлексобумовленийшляхами,укотрихзбудженнявиникаєйзавершуєтьсяувнутрiшнiхорганах.Прикладамивiсцеро-вiсцеральнихрефлексiвможутьбути:класичнийдослiдГольца,якийiлюструєсповiльненнясерцевихскороченьпримеханiчномуподразненнiбрижi;змiниартерiального тиску,частотисерцевихскороченьприподразненнiкаротидноїйаортальноїрефлексогеннихзон.

Вiсцеросоматичний рефлексзабезпечується шляхами,збудження яких,на доповнення до вiсцеральних,викликає також соматичнiвiдповiдi.Вiдомо,що подразнення хемо- iмеханорецепторiв каротидноїзонисупроводжуєтьсягальмуваннямзагальноїруховоїактивностiтощо.

Вiсцеросенсорнийрефлексзабезпечуєтьсяшляхами,укотрихувiдповiдьнаподразненняавтоном-нихчутливихволоконвиникаютьреакцiїнетiлькиувнутрiшнiхорганах,м'язах,алейзмiнюєтьсясоматич-начутливiсть.

Соматовiсцеральний рефлекс–активацiя вісцерорецепторiвiсоматичних аферентних волокон викликаєзмiниувiсцеральнихорганах.Прикладомможутьбутиреакцiїсудинпритермiчнихвпливахнарецепторишкiри.

З наявністю спряжених рефлексів між вісцеральною й соматичною системами ми зустрічаємось у клініці.У разі патологічної інтероцептивної імпульсації від ураженого органу виявляються вісцеро-дермальнірефлекси,якнаслідокаферентаціївідпатологічноговогнища.Проявамиможутьбутилокальнепотовиділення,почервоніння та підвищена електропровідність шкіри(відповідно з зонами Захар’їна-Геда).

Класичною ознакою вісцеро-моторного рефлексу є захисне напруження м’язів черевного пресу(de- fense)уділянціпроекціїураженогозапальнимпроцесоморганузвідповідноючастиноюперітонеуму.До такої ж категорії захисних рефлексів можна віднести й певну вимушену позу.Прикладом соматовісцеральногорефлексуєзнеболюючадіятеплоїгрілкинашкірянузону,деспроектованоураже-нийорган.