Функцiональне значення головних висхiдних I низхiдних шляхiв спинногомозку

Провiдниковафункцiяспинногомозкуполягаєвтому,щовiдтiлйогонейронiвпочинаютьсяiвсто-впах бiлої речовини проходять волокна висхiдних(чутливих)провiдникових шляхiв;на мотонейронах спинного мозку,або пов'язаних з нимиiнтернейронах закiнчуються волокна низхiдних(рухових)провiдниковихшляхiв.

Головнимичутливимишляхамиє:

• ганглiо-бульбо-таламо-корковiГоляiБурдаха,щопередаютьiмпульсивiдтактильнихрецепторiвшкiри,пропрiорецепторiвскелетнихм'язiвiсухожиль;

• ганглiо-спино-таламо-корковий,щопосилаєдоталамусутаiншихцентрiвголовногомозкуiмпульсивiдрецепторiв шкiри–тактильних,больових,температурних;

• спино-церебелярнийФлексiгайГоверса–шляхи,якіпередаютьiмпульсидомозочка,головнимчиномвiд пропрiорецепторiв.

Головнимируховимишляхамиє:

• кортико-спинальнийшлях(пiрамiдний),якийзабезпечуєдовiльнiрухи;

• рубро-спинальнийтракт(Монакова)забезпечуємимовiльнiрухи;

• вестибуло-спинальнийзабезпечуємимовiльнiрухизпiдтриманнямрiвноваги;

• текто-спинальнийзабезпечуємимовiльнiрухиприорiєнтовнихрефлексахназвукiсвiтло;

• ретикуло-спинальнийзабезпечуєдихальнiскороченняiтонусм'язiв,впливаєназбудливістьмотонейронів,зокрема тих,щоіннервуютьдихальнім’язи.

Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку.Спинальна тварина.Спинальнийшок

Рефлекторна функцiяспинного мозку полягає в тому,що в ньому закладено центри рефлексiв.Αльфа-мотонейрони переднiх рогiв складають руховiцентри скелетних м'язiв тулуба,кiнцiвок,а також діафрагми,а γ-мотонейрони–тонiчнi,пiдтримують напругу й певну довжину цих м'язiв.Мотонейрони груднихташийних(CIII-CIV)сегментiв,якiiннервуютьдихальнiм'язи,складають«спинальнийдихальнийцентр».Убоковихрогахтораколюмбальноговiддiлуспинногомозкузакладенiтiласимпатичнихнейронiв,а в сакральному вiддiлi –парасимпатичних.Серед них першiй другiскладають центри вегетативних функцій:судиноруховi,регуляцiї серцевої дiяльностi (ТI-ТV),рефлексу розширення зiницi (ТI-ТII),видiленняпоту,теплоутворення,регуляцiїскороченнягладкихм'язiворганiвмалоготаза(упопереково-крижовомувiддiлi).

Експериментальнорефлекторнафункцiяспинногомозкудослiджуєтьсяпiсляйогоiзолюваннявiдроз-ташованихвищевiддiлiвголовногомозку.Длязбереженнядиханнязарахунокдiафрагмиперерiзування проводятьмiжViVIшийнимисегментами.

Відразу ж пiсля перерiзки пригнiчуються всiфункцiї.Виникає станарефлексiї,який має назвуспи-нальногошоку.Йогопов'язуютьізприпиненнямвпливунаспинниймозокрозташованихвищеструктур.Потiмфункцiїпоступововiдновлюютьсяiтимповiльнiше,чимвищаорганiзацiяорганiзму(1-2хвилинивжаби,від годин до декiлькох дiб у собаки,від декiлькох тижнів до мiсяцiв у людини).Першими відновлюються сухожильні рефлекси й рефлекси згинання кінцівки у відповідь на больові подразнення(укол,щипок).Розгинальні рефлекси,рефлекторне опорожнення сечового міхура й судинні рефлекси відновлюються значно пізніше.Ясна річ,що рефлекторні рухи стають повністю мимовільними й можуть бутивикликанілишеприадекватномуподразненнівідповідногорецепторногополя.

Пiслявiдновленнярефлексіввиникаєгiперрефлексiя.Приповторномуперерiзуванніспинальнийшокневиникає.Отже,маєзначеннянетравмаспинногомозку,авiдключенняйоговiдстимулюючихвпливiв,розташованих вищецентрiв.

Унаслiдок«половинного»пошкодженняспинногомозкурозвиваютьсяпорушеннярухiвунижнiхкiнцiвкахнабоцiтравми,оскiлькидопереднiхрогiвненадходятьімпульсивіднизхіднихшляхіві,відповідно,незбуджуютьсям'язинабоцітравми.Больовайтемпературначутливiстьбудутьвиключенiзпротилежноїсторонинижчерівняпошкодження,оскiльки спиноталамiчний шлях,який забазпечує проведенняiмпульсiв больовоїiтемпературної чутливостi,перехрещуєтьсявспинномумозку(нарiвнiвходженняволокон)iпiднiмаєтьсядовищихвiддiлiвЦHСпопротилежнiй сторонiспинного мозку.Пропрiоцептивна й тактильна чутливiсть будуть частково порушенiз обох бокiв,оскiльки серед шляхiв,що забезпечують тактильну й пропрiоцептивну чутливiсть,є як прямi (шлях ГоляiБурдаха–ганглiо-бульбо-таламо-корковий,шляхФлексiга–ганглiо-спино-церебелярнийдорзальний),такiперехрещенi(шляхГоверса

• ганглiо-спино-церебелярний вентральний);для тактильної–спино-таламiчний(ганглiо-спино-таламо-корковий).

ОписанийсимптомокомплексрозладiвуневропаталогiїотримавназвусиндромаБроун–Секара(рис.4.7).